Коронаційний сейм
Коронаційний сейм — Сейм Речі Посполитої, який передував коронації монарха.
Проводиться в Кракові (за винятком коронації у Варшаві Станіслава Августа Понятовського). На Сеймі кандидат в королі виконував всі документальні формальності, пов'язані з підготовкою його коронації. А головне, майбутній король повинен був підтвердити:
- Генрихівські артикули, які вперше були подані сеймом 1573 р. на затвердження новообраному королю Генріху Валуа (Volumina legum. T. 2.— S 150—153). Складені вперше як установка, що окреслювала обсяг і компетенцію королівської влади; обумовлювали взаємозобов'язання пануючого і підданих — шляхти. Затверджені при коронації Стефана Баторія 1576 р. під час сходження на престол наступників Баторія підтверджувалися без змін.
- Pacta conventa.
№ | Початок міжкоролів'я | Дати Елекційного сейму | Найважливіші кандидати на корону | Дата виборів короля | Голоси [1] |
Обраний король | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 Елекція | 7 липня 1572 (смерть короля Сиґизмунда Августа) |
5 квітня – 20 травня 1573 |
|
11 травня 1573 | Генріх Валуа |
Великий князь Литовський, Великий князь Руський, Великий князь Київський, Волинський, Подільський, Чернігівський, Сіверський, тощо (1573-1574). | |
2 Елекція | 12 травня 1575 (Закінчення терміну для Генріка Валуа, щоб повернутися до Речі Посполитої) |
з 8 листопада 1575 |
|
12 грудня 1575 | Максиміліан II Габсбург |
Обраний королем, проте не був коронований | |
– | 13 грудня 1575 | Анна Ягеллонка |
Обрана на короля Польщі, Великого князя Литовського і Руського, а за чоловіка їй обрано Стефана Баторія | ||||
– | 15 грудня 1575 | Стефан Баторій |
Запекла виборча суперечка була вирішена на користь С. Баторія, завдяки його швидким діям та запізненю імператора Максиміліана ІІ. 6 квітня Баторій перетнув кордон Речі Посполитої. 1 травня 1576 р. єпископ Куявії Станіслав Карнковський повінчав Анну Ягеллонку та Стефана Баторія, а потім коронував пару | ||||
3 Елекція | 12 грудня 1586 (Смерть короля Стефана Баторія) |
з 30 червня 1587 |
|
19 серпня 1587 | Сигизмунд Ваза |
Були подвійні вибори. Хоча на сеймі обрали Сигізмунда, йому була велика протидія з боку прихильників князя Зборовського та шляхти Великого князівства Литовського, що проголосили королем Габсбурга. 27 грудня 1587 р. Сигізмунд Ваза був коронований. 24 січня 1588 р. Ян Замойський розбив війська Максиміліана Габсбурга, спустошуючи польсько-сілезький кордон у битві під Бичиною. Врешті-решт, конфлікт закінчився на сеймі умиротворення (з 6 березня по 23 квітня 1589 р.), на якому прихильники Габсбурга присягнули на вірність королю Сигізмунду III. | |
22 серпня 1587 | Максиміліан III Габсбург | ||||||
4 Елекція | 30 квітня 1632 (Смерть короля Сигизмунда III) |
з 27 вересня 1632 |
|
8 листопада 1632 | 3543 | Władysław IV Waza |
З Ласки Божої король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Пруський, Мазовецький, Жемонтійський, Лівонський, Смоленський, Сіверський та Чернігівський, а також спадковий Король шведів, ґотів і венедів, обраний цар Московський |
5 Елекція | 20 травня 1648 (Смерть короля Владислава IV) |
з 6 жовтня 1648 |
|
20 листопада 1648 | 4352 | Ян ІІ Казимир Ваза |
З Ласки Божої король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Пруссії, Мазовії, Жемонтійський, Лівонії, Смоленський, Київський, Волинський, Подільський, Сіверський та Чернігівський, а також спадковий король шведів, ґотів і венедів, Православний король |
6 Елекція | 16 вересня 1668 (Зречення короля Яна II Казимира) |
з 2 травня 1669 |
|
19 червня 1669 | 11271 | Михайло Корибут Вишневецький |
Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусії, Мазовецький, Жмудський, Інфлянський, Київський, Волинський, Смоленський, Подільський, Сіверський і Чернігівський. |
7 Елекція | 10 листопада 1673 (Смерть короля Михайла Корибута) |
з 19 червня 1674 |
|
21 maja 1674 | 3450 | Іван III Собеський |
З Божої ласки Захисник Віри, Його Православна Величність король Польщі, Великий князь Литовський, Великий князь Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Інфляндський, Київський, Волинський, Подільський, Смоленський, Сіверський і Чернігівський. |
8 Елекція | 17 червня 1696 (Смерть короля Івана III) |
травень 1697 |
|
27 червня 1697 | Франсуа Людовік Бурбон |
Франциска Людвіка обрала більшість шляхти та затвердили на короля Речі Посполити, Великого князя Литовського і Руського. Проте Саксонський курфюрст спрямував війська та окупував захід Речі Посполитої, підкупив частину знаті, а внаслідок невдалих дій французів (висадка флоту біля Ґданська), захопив владу в країні.
Титул Фрідріха: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Подільський, Підляський, Інфлянський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський, курфюст князь Саксонський, князь електор та ін. | |
13641 | Август ІІ Веттін | ||||||
9 Елекція | Січень 1704 (Детронізація Августа II на Варшавській конференції) |
липень 1704 |
|
12 липня 1704 | Станіслав І Лещинський |
Вибори відбулись після детронізації Фрідріха Августа ІІ, через його промосковську політику під час Північної війни.
1709 року Фрідріх II, за допомогою Петра І, повернувся на трон Речі Посполитої. | |
10 Елекція | 1 лютого 1733 (Смерть короля Августа ІІ) |
серпень 1733 |
|
12 вересня 1733 | 11697 | Станіслав І Лещинський |
Вибори Станіслава Лещинського, хоча й відбулись законно, не були прийняті Саксонією і Московією. Після проголошення результатів виборів короля Речі Посполітої відбулася збройна саксонсько-московська інтервенція та незаконні вибори, під час яких 5 жовтня під наглядом російського корпусу генерала Петра Лассі Август був проголошений королем. Це призвело до оголошення Францією війни Австрії, прихильниці саксонського курфюрста. Війна між коаліціями Франції, Іспанії та Баварії з коаліцією Австрії, Московії, Пруссії та Данії, відома як Війна за польську спадщину (1733-1735), закінчилася поразкою та зреченням С. Лещинського. |
5 жовтня 1733 | 906[2] | Август III Веттін | |||||
11 Елекція | 5 жовтня 1763 (Смерть короля Августа III) |
вересень 1764 |
|
12 вересня 1764 | 5320 | Станіслав ІІ Август Понятовський |
Божою Ласкою і волею народу король Польщі, Захисник Віри, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Подільський, Підляський, Інфлянтський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський та ін.
Вибори відбувались під контролем військ Російської імперії |
- Jerzy Dunin-Borkowski i Mieczysław Dunin-Wąsowicz, Elektorowie królów Władysława IV., Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III. Lwów 1910 [Архівовано 2 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Marek Kamiński, Robert Śniegocki „Historia Od Renesansu Do Czasów Napoleońskich”
- Gloger Z. Elekcyjność i elekcje królyw.
- ↑ Jerzy Dunin-Borkowski i Mieczysław Dunin-Wąsowicz, Elektorowie królów Władysława IV., Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III. Lwów 1910, s. VI.
- ↑ Jerzy Dunin-Borkowski i Mieczysław Dunin-Wąsowicz, Elektorowie królów Władysława IV., Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III. Lwów 1910, s. VI.