Кристіна Пері Россі

Кристіна Пері Россі
Ім'я при народженні	ісп. Cristina Peri Rossi
Народилася	12 листопада 1941(1941-11-12)[…] (82 роки) Монтевідео, Уругвай
Країна	Уругвай
Діяльність	мовознавиця, поетка, перекладачка, письменниця-романістка, письменниця, журналістка, активістка
Сфера роботи	поезія
Alma mater	Instituto de Profesores Artigasd
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1994) Medalla Delmira Agustinid (2013)
Сайт: cristinaperirossi.es
Кристіна Пері Россі у Вікісховищі

Кристіна Перрі Россі (ісп. Cristina Peri Rossi; нар. 12 листопада 1941(19411112), Монтевідео) — уругвайська письменниця, перекладачка, мовознавиця, журналістка та активістка. Єдина жінка-письменниця, пов'язана з Латиноамериканським бумом — рухом, який зазвичай асоціюється з такими авторами, як Габрієль Гарсія Маркес, Маріо Варгас Льйоса та Карлос Фуентес.

Життєпис

Донька нащадків італійських емігрантів, батько — робітник, мати — вчителька. Закінчила столичний університет, спочатку вивчала біологію, диплом захищала за фахом «порівняльне літературознавство». Після військового перевороту в 1972 покинула Уругвай, жила в Парижі і Берліні, нині живе в Барселоні, в 1975 отримала іспанське громадянство. В Уругваї її ім'я і твори у період 1973—1985 років були під забороною.

Творчість

Книга віршів «Евое!» (1971) викликала скандал через мотиви лесбійського кохання. Для самої письменниці любовна тема — це тема політична, вона невіддільна від проблематики свободи і прав меншості. Найбільшу популярність здобув роман письменниці «Корабель дурнів» (1984). Перекладала Бодлера, Мопассана, Ліспектор та ін. Авторка монографії про Кортасарі, з яким дружила.

Твори

Вірші

• Evohé (1971 )
• Descripción de un naufragio (1974)
• Diáspora (1976, премія Пальми)
• Lingüística general (1979)
• Europa después de la lluvia (1987)
• Babel bárbara (1991, премія Барселони)
• Otra vez Eros (1994)
• Aquella noche (1996)
• Inmovilidad de los barcos (1997)
• Poemas de amor y desamor (1998)
• Las musas inquietantes (1999)
• Estado de exilio (2003)
• Mi casa es la escritura (2006)
• Habitación de hotel (2007)
• Play Station (2008, Міжнародна поетична премія Фонду Леве)

Новели

• Viviendo (1963)
• Los museos abandonados (1968)
• Indicios pánicos (1970)
• La tarde del dinosaurio (1976)
• La rebelión de los niños (1980)
• El museo de los esfuerzos inútiles (1983)
• Una pasión prohibida (1986)
• Cosmoagonías (1988)
• La ciudad de Luzbel y otros relatos (1992)
• Desastres íntimos (1997)
• Por fin solos (2004)

• Cuentos reunidos (2007)
• Habitaciones privadas (2012)
• Los amores equivocados (2015)

Романи

• El libro de mis p rimos (1969)
• La nave de los loc os (1984)
• Solitario de amor (1988)
• La última noche de Dostoievski (1992)
• El amor es una droga dura (1999)
• Todo lo que no te pude decir (2017)

Есе

• Fantasías eróticas (1990)
• Acerca de la escritura (1991)
• Julio Cortázar (2000)
• Cuando fumar era un placer (2002)
• Julio Cortázar y Cris (2014)

Визнання

Твори письменниці перекладені англійською, французькою, німецькою мовами. У 2003 їй була присуджена Міжнародна поетична премія Рафаеля Альберті. У 2010 Кристіна Пері Россі отримала Міжнародну премію Маріо Варгаса Льйоси за неопубліковану збірку новел «Приватні володіння» (див.: [1] [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.]).

Література

• Cristina Peri Rossi, papeles críticos. Montevideo: Librería Linardi y Risso, 1995
• Rowinsky-Geurts M. Imágen y discurso: estudio de las imágenes en la obra de Cristina Peri Rossi . Montevideo: Ediciones Trilce, 1997.
• Dejbord PD Cristina Peri Rossi: escritora del exilio. Buenos Aires: Galerna, 1998.
• Boufis Filou M. Confronting patriarchy: psychoanalytic theory in the prose of Cristina Peri Rossi . New York: P. Lang, 2008

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• Вірші on line [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Кристіна Перрі Россі на сайті IMDB [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Бесіда Кармен Боульоси з Кристіною Пері Россі 2009