Ксенія Георгіївна Романова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ксенія Георгіївна Романова
рос. Ксения Георгиевна Романова
Портрет княжни Ксенії пензля Філіпа де Ласло, близько 1920 року
Народилася22 серпня 1903(1903-08-22)
маєток Михайлівське, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Померла17 вересня 1965(1965-09-17) (62 роки)
Ґлен-Коув, Нью-Йорк, США
·рак
ПохованняҐлен-Коув, Нью-Йорк, США
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьаристократка
Титулкняжна крові імператорської
Конфесіяправослав'я
РідРоманови
БатькоГеоргій Михайлович
МатиМарія Георгіївна
Брати, сестриNina Georgievna of Russiad
У шлюбі з1) Вільям Лідс
2) Герман Джуд
ДітиНенсі
Нагороди
Орден Святої Катерини 1 ступеня
Орден Святої Катерини 1 ступеня
Герб
Герб

Великий герб княжон крові імператорської

Ксенія Георгіївна Романова (рос. Ксения Георгиевна Романова), також відома як Російська (рос. Ксения Георгиевна Российская), від 1921 року — Лідс (англ. Xenia Leeds), від 1946 — Джуд (англ. Xenia Jud), ( 22 серпня 1903 —17 жовтня 1965) — російська княжна крові імператорської з дому Романових, донька великого князя Георгія Михайловича та грецької принцеси Марії. Залишила Росію у 1914 році. Визнавала у Анні Андерсон велику княжну Анастасію Миколаївну.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дитинство та юність

[ред. | ред. код]

Ксенія народилася 22 серпня 1903 року в маєтку Михайлівське поблизу Петергофу другою дитиною та другою донькою в родині великого князя Георгія Михайловича та його дружини Марії Грецької. Названа на честь тітки Ксенії Олександрівни. Мала старшу сестру Ніну. Росією в цей час правив їхній чотириюрідний брат Микола II.

Мешкала родина у Петербурзі на Палацовій набережній у Ново-Михайлівському палаці, який належав діду Ксенії, великому князеві Михайлу Миколайовичу. Той, вже будучи у літньому віці, полюбляв сидіти біля вікна на першому поверсі та був дуже задоволений, коли перехожі його помічали і віддавали честь.[1] Літо сім'я проводила у маєтку Михайлівське.

Ново-Михайлівський палац

Шлюб батьків не був щасливим, хоча батько дуже кохав молоду дружину. Аби догодити їй, він перевіз родину у палац Харакс у Гаспрі, аби місцевий клімат нагадував Марії батьківщину. Поруч із будівлею, виконаною в шотландському стилі, був розбитий великий парк.[2] Втім, велика княгиня все одно намагалася проводити якомога більше часу за кордоном під приводом необхідності для здоров'я доньок. Так княжни разом з батьками подорожували Грецією, Великою Британією, Данією, Францією. З батьком вони спілкувалися російською мовою, з матір'ю — англійською, між собою розмовляли французькою.[3]

У липні 1914 року Марія з доньками відбула до Лондону з літнім візитом до свого кузена Георга V. Невдовзі після цього розпочалася Перша світова війна. Велика княгиня вирішила за краще не повертатися до Росії та оселилася у курортному містечку Гаррогейт у Північному Йоркширі. Подальшу освіту дівчата здобули у Великій Британії. Із батьком вони більше не бачилися, хоча продовжували регулярно листуватися до 1918 року. У січні 1919 року його розстріляли більшовики у Петропавлівській фортеці.

У 1920 році Марія з доньками переїхала до Греції. У тому ж році дядько Ксенії, Христофор Грецький, одружився з американкою Ноні Мей Стюарт, удовою сталевого магната Вільяма Б. Лідса. Стюарт був дарований титул принцеси Анастасії Грецької та Данської. У 1921 році вона захворіла в Афінах, і до неї прибув син від першого шлюбу, Вільям Лідс-молодший.[4] Там він познайомився із Ксенією.[5] Після 24 годин знайомства пара заручилася. Наречений закінчив Ітон та був спадкоємцем 40 мільйонів доларів.[6] Родичі сприйняли заручини схвально, однак побоювалися, що вони надто молоді для шлюбу. Громадськість дізналась про майбутній союз у квітні 1921 року.[7]

Шлюб

[ред. | ред. код]

Невдовзі після свого 18-річчя Ксенія взяла шлюб із 19-річним Вільямом Бейтманом Лідсом-молодшим. Громадянська церемонія пройшла 8 жовтня 1921 року у Парижі. Вінчання відбулося 9 жовтня: церемонія за лютеранським звичаєм пройшла в Американській єпископальній церкві Святої Трійці, за православним — в руській церкві. Свідком нареченого виступив принц Христофор Грецький, свідком нареченої став великий князь Дмитро Павлович. Ксенія була вдягнута у просту білу сукню з сатина-ліберті з гірляндкою квітів померанця навколо талії, її голову прикрашала довга фата, а шию — діамантове намисто. Того ж дня молодята відбули на острів Вайт, де провели медовий місяць. Весільні подарунки оцінювалися у мільйони франків.[8]

Оселилася пара в Америці, де мала маєток Кенвуд з 54 акрами землі в Ойстер-Бей на Лонг-Айленді та була дуже популярною серед свого кола. Часто вони подорожували на своїй яхті.[5] За кілька років Ксенія народила єдину доньку Ненсі (1925—2006) — дружина Едварда Вінкупа-молодшого, що теж мала єдину доньку.

Доньку охрестили за півроку в Парижі за православним звичаєм. Хрещеною матір'ю стала колишня імператриця Марія Федорівна, яку представляла принцеса Ірена.[9]

У 1922 році в Німеччині стала відомою Анна Андерсон, яку дехто ідентифікував як вцілілу княжну Романову. У 1928 році Ксенія Георгіївна запросила її до себе в Кенвуд, де підтвердила аристократичне походження жінки та кілька місяців всіляко турбувалася про неї. Натомість, за словами принца Христофора, Анна «мала таке відношення у відповідь до княжни, що Вільям Лідс змушений був виставити її геть».[10] Втім, Ксенія Георгіївна, незважаючи на сварки та непорозуміння з Анною, до кінця життя визнавала в ній велику княжну.[11] Тієї ж думки притримувалася її сестра Ніна, яка у 1927 році також оселилася у США.

19 березня 1930 року Ксенія розлучилася з Лідсом. Причиною були вказані непримиренні розбіжності. Існує думка, що не останню роль у розставанні мала постійна увага преси.[6] Колишній чоловік зобов'язався виплачувати їй грошове утримання до наступного шлюбу.

У грудні 1945 року у Нью-Йорку донька Ксенії взяла шлюб із Едвардом Джадсоном Вінкопом-молодшим.[12] У віці 42 років княжна Ксенія одружилася з 35-річним комерсантом Германом Джудом. Весілля пройшло 10 серпня 1946 року у Ґлен-Коув. Дітей у подружжя не було. Разом вони були до самої смерті Ксенії.

Княжна померла 17 жовтня 1965 у Ґлен-Коув у віці 62 років від раку. Похована у Ґлен-Коув.[13]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • У 1989 році з аукціону було продано іграшку Ксенії Георгіївни, подаровану їй батьком у 1908 році.[15]

Генеалогічне дерево

[ред. | ред. код]
Микола I
 
Олександра Федорівна
 
Леопольд Баденський
 
Софія Шведська
 
Крістіан IX
 
Луїза Гессен-Кассельська
 
Костянтин Романов
 
Александра Саксен-Альтенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Михайло Романов
 
 
 
 
 
Цецилія Баденська
 
 
 
 
 
Георг I
 
 
 
 
 
Ольга Романова
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георгій Романов
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Грецька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ксенія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ново-Михайлівський палац [1] [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Маєток Харакс [2] [Архівовано 1 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Mateos Sainz de Medrano, Ricardo. La Familia de la Reina Sofίa, La Dinastίa griega, la Casa de Hannover y los reales primos de Europa : [исп.]. — Madrid : La Esfera de los Libros, 2004. 573 стор. — стор. 332 ISBN 84-9734-195-3.
  4. ↑ William B. Leeds-Jr.[3] [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. ↑ а б Некролог Вільяма Лідса [4] [Архівовано 21 грудня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. ↑ а б The World’s Richest Bo — the Life of William B. Leeds [5] [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. ↑ Cambridge Sentinel, Volume XVIII, Number 16, 30 April 1921 [6] [Архівовано 17 березня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. ↑ Замітка в газеті «Sacramento Union» від 10 жовтня 1921 року [7][недоступне посилання] (англ.)
  9. ↑ Princess Xenia's baby is baptized [8] [Архівовано 21 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  10. ↑ Greece, Christopher, Prince (1938). Memoirs of HRH Prince Christopher of Greece. London: The Right Book Club
  11. ↑ Kurth, Peter. Anastasia: The Riddle of Anna Anderson. Back Bay. ISBN 0-316-50717-2
  12. ↑ Некролог Ненсі Вінкоп [9] [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  13. ↑ Романови [10] [Архівовано 6 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  14. ↑ Імператорський орден Святої Катерини [11] [Архівовано 13 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ Великая княжна Ксения Георгиевна Романова и медвежонок Альфонсо. [12] [Архівовано 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Летуратура

[ред. | ред. код]
  • Пчелов Е. В. Романовы. История династии. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. — 494 с.:ил. — ISBN 5-224-01678-9
  • Charlotte Zeepvat: The Camera and the Tsars, Sutton Publishing. 2004 ISBN 0-7509-3049-7
  • Manfred Knodt: Ernst Ludwig Grossherzog von Hessen und bei Rhein. Sein Leben und seine Zeit, Darmstadt. 1997 ISBN 3-87704-006-3
  • Peter Kurth: Anastasia, die letzte Zarentochter. Das Geheimnis der Anna Anderson, Lübbe Verlag. 1989 ISBN 3-404-11511-2
  • Christoph von Griechenland: Memoirs of HRH Prince Christopher of Greece, London. 1938

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ксенія_Георгіївна_Романова&oldid=43588618