Латківці
село Латківці | |
---|---|
Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Мельнице-Подільська селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 322 |
Територія | 1.361 км² |
Густота населення | 236.59 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48755 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°33′18″ пн. ш. 26°16′51″ сх. д. / 48.55500° пн. ш. 26.28083° сх. д.Координати: 48°33′18″ пн. ш. 26°16′51″ сх. д. / 48.55500° пн. ш. 26.28083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
196 м |
Водойми | Дзван |
Відстань до районного центру |
6 км |
Найближча залізнична станція | Тересин |
Відстань до залізничної станції |
3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1 |
Карта | |
Мапа | |
|
Ла́тківці — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської области. Розташоване на річці Дзвіна, на південному сході району.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.[1]
Населення — 322 особи (2001).
У Латківцях здавна розвинені різьбярство та вишивання.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 371 км від Києва, 121 км — від обласного центру міста Тернополя та 32 км від міста Борщів.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Латківців виявлено археологічні пам'ятки дворової та міської дворової культури.
Перша писемна згадка — 1570.
2 жовтня 1656 р. король Ян ІІ Казимир надав вінницькому старості (майбутньому брацлавському воєводі) Анджею Потоцькому села Дзвиняч, Звенигород, Вовківці, Латківці, Бабинці, Трубчин на Поділлі, також належні батьку Гряду, Ситихів, Волю Брюховецьку в Львівській землі, які пізніше були «доживоттям» дружини.[2]
1669 у Латківцях збудовано бульбан, який 1678 зруйнували турки.
На початку 19 століття селом володіла графиня Катажина Коссаковська.
Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа», «Відродження», кооператива.
До 2015 входило до складу Урожайнівської сільради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.
Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[3].
Населення[ред. | ред. код]
У 1810 році в селі було 46 родин, 57 житлових будинків і 213 мешканців[4].
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:
Мова | Число осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,69 | |
російська | 0,31 |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (1785, мурована, УГКЦ).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Антофійчук Володимир Іванович — український літературознавець, культуролог, педагог,
- А. Бурлака — громадський діяч,
- О. Гавриш-Сікорська, С. Наконечний, П. Сікорський — різьбярі,
- Т. Гошко — освітній діяч, меценат,
- І. Копран — автор спогадів із життя першопоселенців Канади,
- І. Сирота — військовик.
Працювали, проживали[ред. | ред. код]
Пастирював поет, філолог, етнограф отець Іван Вагилевич, працювала Герой соціалістичної праці М. Стрільчук, археологічні дослідження проводив Олег Кандиба-Ольжич.
Світлини[ред. | ред. код]
-
Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці(1785р.)
-
Старий напівдерев'яний млин
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Majewski W. Potocki Andrzej (Jędrzej) h. Pilawa (zm. 1663) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. – T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 773. (пол.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2022.
Література[ред. | ред. код]
У Вікісловнику є сторінка Латківці. |
- Мельничук І., Уніят В. Латківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 325. — ISBN 966-528-199-2.
|