Луйо Брентано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луйо Брентано
нім. Lujo Brentano
Ім'я при народженніангл. Ludwig Joseph Brentano
Народився18 грудня 1844(1844-12-18)[1][2][…]
Ашаффенбург, Нижня Франконія, Баварія[4]
Помер9 вересня 1931(1931-09-09)[4][2][…] (86 років)
Мюнхен, Веймарська республіка, Німецький Райх[6]
Країна Німецька імперія
Діяльністьекономіст, викладач університету, філософ, правник
Alma materГеттінгенський університет
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
HU Berlin
JMU
Вестфальський університет імені Вільгельма
ЗакладВіденський університет
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Лейпцизький університет
Вроцлавський університет
HU Berlin
Науковий керівникАдольф Вагнер (економіст) і Johann von Helferichd[7]
Відомі учніRudolf Meerwarthd[7]
Аспіранти, докторантиEmil Ledererd
Moritz Julius Bonnd
Paul Mombertd[7]
Heinrich Herknerd[7]
Heinrich Thomannd[7]
Karl Robert Albert Buddeusd[7]
August Eisenträgerd[7]
ЧленствоПетербурзька академія наук
Академія наук СРСР
Угорська академія наук
Національна академія дей-Лінчей
Російська академія наук
Саксонська академія наук (1 жовтня 1891)
Саксонська академія наук
Баварська академія наук
AGV Münchend
ПартіяFree-minded Uniond
РідBrentanod
БатькоChristian Brentanod
МатиEmilie Brentanod
Брати, сестриФранц Брентано
Нагороди

Луйо́ Брента́но (нім. Lujo Brentano; 18 грудня 1844 — 9 вересня 1931) — німецький економіст, реформатор, представник катедер-соціалізму і «нової історичної школи» в економіці. У своїх працях «Про причини сучасної соціальної нужди» (1889), «Аграрна політика» (1897) та інші. Брентано описував можливість соціальної рівності і класового миру при капіталізмі, відстоював «закон спадної родючості ґрунту» і теорію стійкості дрібного господарства в землеробстві, захищав монополії.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]