Очікує на перевірку

Ліно Тайолі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ліно Тайолі
Особисті дані
Народження 6 лютого 1913(1913-02-06)
  Арекітоd, Касерос[d], Санта-Фе, Аргентина[1]
Смерть невідомо
Громадянство  Аргентина
 Венесуела
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1930 Аргентина «Естудьянтес»  ? (?)
1932 Аргентина «Бельграно»  ? (?)
1935 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз»  ? (?)
1937 Уругвай «Насьйональ»  ? (?)
1938–1939 Аргентина «Росаріо Сентраль»  ? (?)
1939–1940 Парагвай «Атлетіко Корралес»  ? (?)
1944–1945 Венесуела «Дос Камінос»  ? (?)
1946 Італія «Дженоа» 0 (0)
1946–1947 Італія «Мантова» 24 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1944 Венесуела Венесуела 3 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1946–1947 Італія «Мантова»
1947 Колумбія Колумбія
1948–1949 Іспанія «Атлетіко»
1949–1950 Іспанія «Расінг»
1950–1951 Іспанія «Реал Мурсія»
1951–1952 Португалія «Боавішта»
1952–1953 Португалія «Порту»
1958–1959 Іспанія «Райо Вальєкано»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ліно Тайолі (ісп. Lino Taioli, нар. 6 лютого 1913 — пом. невідомо) — аргентинський та венесуельський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Розпочав ігрову кар'єри в деяких аргентинських командах, після чого переїхав за кордон, граючи в Уругваї за «Насьйональ», Парагваї за «Атлетіко Корралес» і Венесуелі за «Дос Камінос», з яким став чемпіоном Венесуели 1945 року[2]. Також граючи у Венесуелі разом з трьома іншими аргентинцями зіграв за національну збірну Венесуели на Турнірі чотирьох націй 1944 року[en] у Віллемстаді, де провів 3 гри і забив 1 гол[3]. Також Ліно виступав у клубах Мексики, Еквадору та Чилі[4].

У 1945 році він підписав контракт з італійською «Дженоа», коли футбол відновився в цій країні після Другої світової війни, але так за першу команду у чемпіонаті і не дебютував, після чого у сезоні 1946/47 був граючим тренером клубу другого італійського дивізіону «Мантова», провівши 26 ігор у Серії В[5].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Влітку 1947 року Тайолі залишив Італію, щоб стати тренером збірної Колумбії[6], якою керував на чемпіонату Південної Америки 1947 року в Еквадорі. Втім команда під його керівництвом на турнірі не виграла жодного з 7 матчів і посіла останнє місце[7], після чого Тайолі покинув посаду.

У 1948 році він прибув до Іспанії, підписавши контракт з «Атлетіко» (Мадрид), яким керував у сезоні 1948/49 років, посівши четверте місце в Ла Лізі. Вважаючись надто методичним тренером, який залишав мало свободи своїм гравцям[4], по завершенні сезону Тайолі був звільнений.

1949 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі другого іспанського дивізіону «Расінг» із Сантандера[8]. З командою у сезоні 1949/50 виграв Сегунду і вийшов до Прімери, але у вищому іспанському дивізіоні керував вже іншим клубом, «Мурсією», яку очолював протягом частини сезону 1950/51[9].

Після цього Тайолі переїхав до Португалії, де в сезоні 1951/52 років був головним тренером команди «Боавішта», посівши 5 місце, а наступного сезону очолив «Порту», втім був звільнений ще до кінця розіграшу[10].

Останнім місцем тренерської роботи був клуб другого іспанського дивізіону «Райо Вальєкано», головним тренером команди якого Ліно Тайолі був у 1958—1959 роках[11].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Soccerway
  2. Ficha Estadistica de LINO TAIOLI -lino taioli- (perfil, ficha, profile, stats). www.bdfa.com.ar. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
  3. Four-Nations Tournament Willemstad 1944. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2011. Процитовано 14 грудня 2021.
  4. а б MUNDO ATLETICO Domingo 12 de junio de 2005 (PDF). hemeroteca-paginas.mundodeportivo.com. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
  5. Argentine Players in Italy. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 14 травня 2007. Процитовано 14 грудня 2021.
  6. Colombia Historia – Club de Futbol Colombia. footbo.com. 14 травня 2011. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 14 грудня 2021.
  7. Southamerican Championship 1947. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2021.
  8. Historia del racing - Foro racinguista - pág.36 - Foro del Racing de Santander. racinguistas.com. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 грудня 2021.
  9. ENTRENADORES DEL REAL MURCIA. realmurcia.es. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 14 грудня 2021.
  10. terceiro anel: De novo, Argentina. terceiroanel.weblog.com.pt. 8 травня 2010. Архів оригіналу за 8 травня 2010. Процитовано 14 грудня 2021.
  11. ABC MADRID 26-11-1972 página 179 - Archivo ABC. abc. 13 серпня 2019. Процитовано 14 грудня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]