Координати: 47°58′0″ пн. ш. 38°4′15″ сх. д. / 47.96667° пн. ш. 38.07083° сх. д. / 47.96667; 38.07083
Очікує на перевірку

Межове (селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Межове
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Тер. громада Макіївська міська громада
Код КАТОТТГ UA14080070140054028
Основні дані
Статус із 2024 року
Населення 1193 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 86196
Телефонний код +380 6232
Географічні координати 47°58′0″ пн. ш. 38°4′15″ сх. д. / 47.96667° пн. ш. 38.07083° сх. д. / 47.96667; 38.07083
Висота над рівнем моря 154 м
Водойма р. Грузька


Відстань
Найближча залізнична станція: Моспине
До станції: 13 км
До райцентру:
 - фізична: 11,2 км
 - автошляхами: 13,5 км
До обл. центру:
 - фізична: 20 км
 - автошляхами: 25,6 км
Селищна влада
Адреса 86195, Донецька обл., Макіївська міськрада, смт Грузько-Зорянське, вул. Центральна, 13
Голова селищної ради Уварова Олена Миколаївна
Карта
Межове. Карта розташування: Україна
Межове
Межове
Межове. Карта розташування: Донецька область
Межове
Межове
Мапа

Межове́ — селище Макіївської міської громади Донецького району Донецької області, Україна.[2] Розташоване на річці Грузькій за 25 км від Донецька. До окупації підпорядковувалося Грузько-Зорянській селищній раді Макіївки. Відстань до Макіївка становить близько 13 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
російська 1092 83.74%
українська 204 15.65%
білоруська 2 0.15%
вірменська 1 0.08%
інші/не вказали 5 0.38%
Усього 1304 100%

За даними перепису 2001 року населення селища становило 1302 особи, з них 15,67 % зазначили рідною мову українську, 83,87 % — російську, 0,15 % — білоруську та 0,08 % — вірменську мову[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Розпорядження КМУ від 12 червня 2020 р. № 710-р. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 20 квітня 2022.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 лютого 2016.