Межівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Межівський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Дніпропетровська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УСРР),
Україна Україна
Область: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1222600000
Утворений: 1923 рік
Ліквідований: 17 липня 2020 року[1]
Населення: 23 963 (на 1.04.2016)
Площа: 1250 км²
Густота: 20 осіб/км²
Тел. код: +380-5630
Поштові індекси: 52900—52953
Населені пункти та ради
Районний центр: Межова
Селищні ради: 2
Сільські ради: 9
Смт: 2
Села: 50
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Халимендик Павло Олексійович
Голова РДА: Кутній Сергій Вікторович[2]
Вебсторінка: Межівська РДА
Адреса: 52900, Дніпропетровська обл., Межівський р-н, смт. Межова, вул. Грушевського, 5
Мапа
Мапа

Межівський район у Вікісховищі

Межівськи́й райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця України, що була розташована у південно-східній частині Дніпропетровської області. Населення на 1 лютого 2012 року становило 24 847 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Межує з Васильківським, Петропавлівським, Покровським районами Дніпропетровської області та Добропільським, Покровським, Олександрівським районами Донецької області.

Петропавлівський район Петропавлівський район Донецька область
(Олександрівський район,
Добропільський район)
Петропавлівський район
Васильківський район
Донецька область
(Покровський район)
Покровський район Донецька область
(Великоновосілківський район)

Основними водними артеріями району є мілководні річки Вовча, Солона та Бик.

Територію району із заходу на схід перетинають залізниці Чаплине — Ясинувата та Павлоград — Покровськ, автомобільна магістраль Київ — Дніпро — Донецьк (E50 (М04)).

Районний центр — смт Межова — розташоване на відстані 168 км від обласного центру.

Площа району — 125,1 тис. га. Населення — 25 тис. осіб[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Межівський край своїм корінням сягає глибини віків. Звідси, з Дикого степу, йшли до Дніпра татари, а відважні запорізькі козаки перетинали їм дорогу. Межівський район створений у 1923 році на базі Павлоградського повіту Катеринославської губернії. У 1884 році у зв'язку з будівництвом залізниці Юзівка — Катеринослав була збудована залізнична станція Межова, яка дала назву сучасному селищу. Селище Межова створено в 1957 році об'єднанням сіл Григорівка, Кам'янка й Новослов'янка. Відтоді воно отримало статус селища міського типу.

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 9 сільських рад, які об'єднують 52 населені пункти та підпорядковані Межівській районній раді. Адміністративний центр — смт Межова[4].

Поселення

[ред. | ред. код]
Назва поселення Населення, тисяч осіб
1886 рік 1989 рік 2001 рік
5000-9999 осіб
Межова 8049
2000-4999 осіб
Новопавлівка 3765 3439
(Підгороднє, увійшло до Новопавлівки) 4396 - -
Слов'янка 3845 2304
1000-1999 осіб
Іванівка 4885 1417
Демурине - 1310
Веселе 1081
Зоряне 1021
Новопідгороднє 1002
500-999 осіб
Райполе - 806
Володимирівка 804
Преображенка - 517
Богданівка - 510

Економіка

[ред. | ред. код]

Основні галузі сільського господарства — рослинництво та м'ясо-молочне тваринництво. Загальна площа сільгоспугідь району становить 112,2 тис. га, із них ріллі — 93,4 тис. га, багаторічних насаджень — 1,0 тис. га, сіножатей — 0,5 тис. га, пасовищ — 17,3 тис. га.

У структурі посівних площ зернові культури становлять 54 %, технічні — 2 %, кормові — 17,5 %, картопля та овоче-баштанні культури- 0,5 %. На території району працюють 24 агротовариства та 64 фермерських господарства. З початком інвестування агропромислового комплексу значно поліпшилась економічна ситуація в районі. Розведенням великої рогатої худоби та виробництвом молока займаються 13 товариств, свинарством — 14 господарств, птицю вирощують і утримують для одержання товарного яйця 3 господарства.

У районі працюють 3 промислових підприємства — хлібокомбінат, ЗАТ «Ренклод» (соняшникова олія, борошно, крупи, хлібобулочні вироби, плодоовочеві консерви), ВАТ «Межівський сирзавод».

Транспорт

[ред. | ред. код]

Межівський район, будучи розташованим на східному кордоні Дніпропетровської області, має надзвичайно розгалужену транспортну комунікацію за напрямком схід-захід. А саме, автошлях E50М04 та три територіальні автошляхи Т 0406, Т 0428 та Т 0431.

А також проходять дві залізничні гілки за напрямком Західний Донбас — Покровський вугленосний район: Павлоград I — Покровськ та Чаплине — Покровськ.

Залізничні станції: Демурине та Слов'янка.

Зупинні пункти: № 15, № 16, № 18, № 19, 337 км, 347 км, 364 км, Кирпичеве, роз'їзд № 5 та Фурсове.

Населення

[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 13 168 2621 1673 3795 3329 1679 71
Жінки 15 361 2466 1599 3695 4004 3233 364


Освіта та культура

[ред. | ред. код]

Район має 18 загальноосвітніх шкіл, 17 дошкільних закладів, 2 позашкільних заклади та професійно-технічне училище. Функціонують 34 клуби, 20 бібліотек, школа естетичного виховання дітей, історико-краєзнавчий музей, будинок творчості школярів.

Медицина та спорт

[ред. | ред. код]

До послуг населення районна та дільнична лікарні, 28 фельдшерсько-акушерських пунктів, амбулаторія, спортивний комплекс «Колос», футбольні поля та спортивні майданчики, 16 спортивних залів, стадіон.

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Межівського району була створена 21 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 55,20% (проголосували 10 718 із 19 418 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 45,75% (4 903 виборців); Сергій Тігіпко — 12,77% (1 369 виборців), Анатолій Гриценко — 8,40% (900 виборців), Юлія Тимошенко — 7,97% (854 виборців), Олег Ляшко — 6,53% (700 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,66%.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 483/2019-рп «Про призначення С.Кутнього головою Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
  3. Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Адміністративно-територіальний устрій Межівського району [Архівовано 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 9 січня 2021.
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 11 квітня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Межівський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.416-434, 423-425

Посилання

[ред. | ред. код]