Петропавлівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петропавлівський район
Coats of arms of Petropavlivskij Raion.svg Flag of Petropavlivka raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1223800000
Утворений: 1 жовтня 1923 р.
Населення: 26 534 (на 1.04.2016)
Площа: 1248 км²
Густота: 22.9 осіб/км²
Тел. код: +380-5631
Поштові індекси: 52700—52761
Населені пункти та ради
Районний центр: Петропавлівка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 12
Смт: 2
Села: 47
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. Героїв України, 62.
Веб-сторінка: Петропавлівської РДА
Голова РДА: Пающик Михайло Васильович
Голова ради: Павленко Сергій Григорович
Мапа

Commons-logo.svg Петропавлівський район у Вікісховищі

Петропа́влівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця, що розташована у степовій зоні, у східній частині Дніпропетровської області України. Адміністративний центр — смт Петропавлівка. Населення становить 28 340 осіб (на 1 лютого 2012 року).

Географія[ред. | ред. код]

Межує з Васильківським, Межівським, Павлоградським районами; Близнюківським районом Харківської області та Олександрівським районом Донецької області.

Територією району протікає річка Самара з притокою Бик. З природних багатств тут є родовища кам'яного вугілля. Площа району — 124,8 тис. га, з яких 5 тис. га — ліси, а 2,14 тис. га — водойми.

За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 28 795 осіб[1].

Історія[ред. | ред. код]

Витоки історії краю відносяться до XVIII ст., коли за наказом азовського генерал-губернатора В. О. Черткова в 1775 році на річці Бик, при впадінні її в Самару, оселилася перша рота розформованого Луганського пікінерського полку з сім'ями. Так утворилася військова слобода, яку за іменами святих Петра й Павла назвали Петропавлівкою. Основним зайняттям жителів слободи було хліборобство.

1846 року Петропавлівка стала містечком і центром волості. Вигідне географічне положення сприяло розвиткові в ній торгівлі та ремесел. У XIX ст. тут було 2 цегельно-черепичних заводи, понад 50 крамниць, 48 вітряків, 8 кузень, 3 постоялих двори.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Богданівську та Новодачинську сільради Петропавлівського району до складу Павлоградського району.[2]

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ району

Район адміністративно-територіальний поділяється на 1 селищну раду та 12 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт та підпорядковані Петропавлівській районній раді. Адміністративний центр — смт Петропавлівка[3].

Найбільші поселення[ред. | ред. код]

Назва Населення, осіб
1886 рік 2001 рік
понад 10000
Петропавлівка 5405 9177
5000-9999 осіб
Миколаївка 5356 5318
2000-4999 осіб
Дмитрівка 5180 3772
1000-1999 осіб
Троїцьке 4544 1619
Хороше 1191 1145
Васильківське - 1112
Самарське 1094
Богинівка 1073
500-999 осіб
Українське - 970
Олефірівка 703
Залізничне - 676
Олександропіль 668
Мар’їна Роща 511

Економіка[ред. | ред. код]

Агропромисловий комплекс, в якому діють 243 сільгосппідприємства, виробляє 90% продукції. У сільськогосподарському виробництві використовується 90,40 тис. га ріллі. У структурі посівних площ майже 45,1% зернових. Технічні культури у структурі посівів займають 22,7%. Кормовий клин займає 15% посівних площ.

У районі функціонують 4 промислових підприємства. Також на його території розташовано 5 шахт.

Транспорт[ред. | ред. код]

Районом проходить автошлях E50М04.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Освіта та культура[ред. | ред. код]

У районі функціонує 19 шкіл, де навчаються майже 4 тисяч учнів, 1 заочна школа, 2 позашкільних заклади: будинок творчості дітей та юнацтва (26 творчих об'єднань, 752 вихованця) та дитячо-юнацька спортивна школа (20 секцій, 400 вихованців), 18 дитячих садків з 544 вихованцями. Свої знання дітям в школі передають 380 педагогів. У школах району функціонує 7 профільних класів, де 220 учнів навчаються за природничо-математичним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним профілями. Ведеться активна позашкільна робота в 99 гуртках різних напрямків. На базі семи шкіл відкрита ДЮСШ, яка профілює чотири види спорту — футбол, волейбол, настільний теніс та важку атлетику, в ній займається 380 дітей віком від 9 до 14 років. Функціонує 7 футбольних полів та 20 шкільних спортзалів.

У професійно-технічному училищі № 91 юнаки і дівчата здобувають сільськогосподарські спеціальності.

У районі функціонує 42 заклади культури, з них: районний будинок культури — 1, сільські клуби — 20, районна бібліотека — 1, дитяча бібліотека — 1, сільські бібліотеки — 17, дитяча музична школа з двома філіями, історико-краєзнавчий музей у смт Петропавлівка. Крім того, діють станція юних техніків, будинок творчості дітей та юнацтва. Добре відомі своєю майстерністю народний вокальний колектив «Джерело» районного будинку культури, танцювальний і вокальний колективи с. Хороше, танцювальний колектив с. Олександропіль, дитячий фольклорний ансамбль «Васильок».

Медичне обслуговування[ред. | ред. код]

Населення району обслуговують 30 медичних установ, із них одна центральна районна лікарня та одна дільнична лікарня, 9 сільських лікарських амбулаторій, 19 — фельдшерських і фельдшерсько-акушерських пунктів, санітарно-епідеміологічна станція.

Засоби масової інформації[ред. | ред. код]

Газета «Степова зоря»[ред. | ред. код]

Виходить районна газета «Степова зоря».

  • Керівник: директор Ситнік Ірина Сергіївна
  • Адреса: 52700, Дніпропетровська обл., смт Петропавлівка, вул. Героїв України, 44
  • Телефон: +38(05631) 3-15-00
  • Періодичність виходу: один раз на тиждень (Чт)
  • Наклад: 2 700 прим. (лют.2019р)

Пам'ятки культури, архітектура[ред. | ред. код]

На території району знаходяться 4 пам'ятники мистецтва, 43 пам'ятники історії (меморіальні комплекси, обеліски та ін.).

Одним із визначних пам'ятників культури в районі є пам'ятник народній поетесі Фросині Карпенко у с. Хороше. Меморіальні комплекси смт Петропавлівка, у селах Богинівка, Хороше, Осадче, Дмитрівка, Троїцьке, Українське. Встановлені меморіальні дошки: на честь академіка АН СРСР ім. В. М. Сагайдака в селі Дмитрівка; на честь командира 1-го Павлоградського повстанського полку у селі Миколаївка В. С. Будинського; на честь Фросини Карпенко на її меморіальному музеї в селі Хороше; на честь керівника ревкому в селищі Петропавлівка І. П. Брагіну.

Основними історичними цінностями на території району є 263 пам'ятки археології, що датуються II тисячоліттям до н. е., 3 кам'яні «баби» X — XIII ст. н. е. Коханівський монастир XIX ст., на жаль, зруйнований більшовицьким режимом у 20-ті роки XX ст.

Пам'яткою архітектури також є Свято-Петропавлівський храм (1910 р.), що розташований у центрі смт Петропавлівки.

Відомі персоналії[ред. | ред. код]

Фросина Карпенко

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Петропавлівського району було створено 26 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 61,11% (проголосували 14 967 із 24 492 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 38,28% (5 729 виборців); Сергій Тігіпко - 11,33% (1 696 виборців), Юлія Тимошенко - 8,58% (1 284 виборців), Олег Ляшко - 7,72% (1 155 виборців), Анатолій Гриценко - 7,68% (1 149 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 2,10%.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Додаткові джерела[ред. | ред. код]

Харківська область
(Близнюківський район)
Донецька область
(Олександрівський район)
Павлоградський район Межівський район
Васильківський район