Міжнародний кубок чемпіонів 2018

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою.
Ви можете допомогти проєкту, переклавши їх українською.
Міжнародний кубок чемпіонів 2018
Деталі турніру
Господар США
Сингапур
Європа
Дата 20 липня – 11 серпня
Кількість команд 18 (з 1 конфедерації)
Стадіони 23 (23 міст)
Призери
Переможець Англія Тоттенгем Готспур
(1-й титул)
Фіналіст Німеччина Боруссія Дортмунд
3-тє місце Італія Інтернаціонале
4-те місце Англія Арсенал
Статистика турніру
Матчів зіграно 27
Голів забито 83 (3.07 за матч)
Глядачів 1 061 520 (39 316 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Марко Асенсіо
Александр Ляказетт
(3 м'ячі)
← 2017
2019 →

Міжнародний Кубок чемпіонів 2018 (англ. International Champions Cup, ICC) — шостий розіграш Міжнародного кубку чемпіонів. Вібувся у період з 20 липня по 11 серпня 2018 року.

Команди[ред. | ред. код]

У розіграші беруть участь 18 топ-команд з провідних європейських чемпіонатів. Склад учасників був оголошений у чотири хвилі 10, 11, 12 та 17 квітня 2018 року.[1] 18 червня серед складу команд відбулися зміни, французький Олімпік Ліон замінив Севілью. 

Країна Клуб
Англія Англія Арсенал
Англія Англія Челсі
Англія Англія Ліверпуль
Англія Англія Манчестер Сіті
Англія Англія Манчестер Юнайтед
Англія Англія Тоттенгем Готспур
Франція Франція Олімпік Ліон
Франція Франція Парі Сен-Жермен
Німеччина Німеччина Баварія
Німеччина Німеччина Боруссія Дортмунд
Італія Італія Інтернаціонале
Італія Італія Ювентус
Італія Італія Мілан
Італія Італія Рома
Португалія Португалія Бенфіка
Іспанія Іспанія Атлетіко Мадрид
Іспанія Іспанія Барселона
Іспанія Іспанія Реал Мадрид

Стадіони[ред. | ред. код]

Базові 22 стадіони Міжнародного кубку чемпіонів 2018 було анонсовано 13 та 17 квітня 2018 року, однак пізніше до них долучився ще один[2] .Таким чином турнір прийняли 15 арен у Сполучених Штатах Америки, 7 в Європі та 1 у Сингапурі.

Після того, як Олімпік Ліон замінив Севілью у змаганнях, Матчі, що мали відбутися у Варшаві та Цюриху, було скасовано та замінено на матчі у Лондоні та Фару-Лоле. Два матчі, які мало грати Челсі, було перенесено з Гетеборга та Сульна до Ніцци та Дубліна відповідно.

Сполучені Штати Америки
Енн-Арбор Арлінгтон Карсон Шарлотт Чикаго Іст-Ратерфорд
Мічиган Стедіум AT&T Стедіум СтабХаб Центр Бенк оф Америка Стедіум Солджер-філд Мет-Лайф Стедіум
Місткість: 107,601 Місткість: 80,000 Місткість: 27,000 Місткість: 75,525 Місткість: 61,500 Місткість: 82,500
Гаррісон Ландовер
Ред Булл Арена FedEx Філд
Місткість: 26,104 Місткість: 82,000
Маямі-Ґарденс
Хард Рок Стедіум
Місткість: 64,767
Міннеаполіс Пасадена Філадельфія Піттсбург Сан-Дієго Санта-Клара
Ю Ес Бенк Стедіум Роуз Боул Лінкольн Файненшл Філд Хайнц Філд Куалкомм Стедіум Левайс Стедіум
Місткість: 66,655 Місткість: 90,888 Місткість: 69,176 Місткість: 69,690 Місткість: 70,561 Місткість: 68,500
Європа
Дублін Фару-Лоле Клагенфурт-ам-Вертерзеє
Авіва-Стедіум Ештадіу ду Алгарве Вертерзее-Штадіон
Місткість: 51,700 Місткість: 30,305 Місткість: 32,000
Лечче
Стадіо Віа Даль Маре
Місткість: 40,670
Лондон Мадрид Ніцца
Стемфорд Бридж Ванда Метрополітано Альянц Рив'єра
Місткість: 41,631 Місткість: 67,703 Місткість: 35,624
Сінгапур
Келланг
Національний стадіон
Місткість: 55,000

Матчі[ред. | ред. код]

Календар матчів було представлено 17 квітня 2018 року[3]. Після відмови іспанської Севільї виступати на турнірі календар було оновлено 18 червня[4]. Кожна команда мала зіграти 3 матчі. Загалом на турнірі мало відбутися 27 матчів.

Липень[ред. | ред. код]





    Пенальті  
Маріус Вольф Забито
Гомес Не забив
Дженіс Бурніч Забито
Джейдон Санчо Забито
Александер Ісак Не забив 		3 — 4 Забито Крістіан Лема
Забито Жонас
Забито Факундо Феррейра
Не забив Андреас Самаріс
Забито Едуардо Сальвіо 		 




    Пенальті  
Хакан Чалханоглу Забито
Фабіо Боріні Не забив
Франк Кесс'є Забито
Сусо Не забив
Пепе Рейна Забито
Алессіо Романьйолі Не забив
Давіде Калабріа Забито
Нікола Калініч Забито
Матео Мусаккіо Забито
Хосе Маурі Не забив
Лука Антонеллі Забито
Хакан Чалханоглу Забито
Франк Кесс'є Не забив 		8 — 9 Забито Андрес Перейра
Забито Андер Еррера
Забито Алексіс Санчес
Не забив Скотт Мактоміней
Не забив Жоел Перейра
Не забив Ерік Бертран Байї
Забито Кріс Смоллінг
Забито Аксель Туанзебе
ЗабитоТімоті Фосу-Менса
Не забив Ітан Гавмільтон
Забито Маттео Дарміан
Забито Андрес Перейра
Забито Андер Еррера 		 


    Пенальті  
Анхель Корреа Не забив
Родрі Забито
Борха Гарсес Не забив
Віктор Мол'єхо Забито
Антоніо Адан Забито 		3 — 1 Не забив Генріх Мхітарян
Не забив Джо Віллкок
Забито Ейнслі Мейтленд-Найлз
Не забив Едді Нкетя 		 



    Пенальті  
Китон Паркс Забито
Жонас Не забив
Андреас Самаріс Забито
Жоао Фелікс Не забив 		2 — 4 Забито Fagioli
Забито Емре Кхен
Забито Стефано Белтраме
Забито Алекс Сандро 		 


    Пенальті  
Жоржиньйо Забито
Денні Дрінквотер Забито
Віктор Мозес Забито
Таммі Абрахам Забито
Сесар Аспілікуета Забито 		5 — 4 Забито Андреа Ранокк'я
Забито Роберто Гагльярдіні
Забито Лаутаро Мартінес
Не забив Мілан Шкриняр
*Забито Ян Карамо 		 




    Пенальті  
Серхі Паленсія Забито
Абель Руіс Забито
Мончу Забито
Riqui Забито
Малком Забито 		5 — 3 Забито Сон
Забито Бен Дейвіс
Не забив Ентоні Георгіу
Забито Давінсон Санчес 		 





Серпень[ред. | ред. код]

    Пенальті  
Александр Ляказетт Забито
Ріс Нелсон Забито
Маттео Гендузі Забито
Ейнслі Мейтленд-Найлз Забито
Месут Озіл Забито
Алекс Івобі Забито 		6 — 5 Забито Денні Дрінквотер
Забито Таммі Абрагам
Забито Віктор Мозес
Забито Емерсон Палміері
Забито Лукас Піазон
Не забив Рубен Лофтус-Чік 		 






    Пенальті  
Жоржиньйо Забито
Росс Барклі Забито
Маркос АлонсоЗабито
Сесар Аспілікуета Забито
Еден Азар Забито
 5 — 4 Забито Жордан Феррі
Забито Марсело
Забито Амін Гуірі
Забито Кенні Тете
Не забив Папе Шейк Діоп Гуе 		 



Підсумкова таблиця[ред. | ред. код]

За правилами турніру розподіл місць визначався за результатами 3 матчів кожної команди. Переможцем Міжнародного кубку чемпіонів стала команда, що посіла перше місце в таблиці[5]. Кожна команда за перемогу в основний час отримала три бали, за перемогу у серії післяматчових пенальті — два бали, за поразку у серії пенальті — один бал.


Поз Команда М В ВП ПП П ГЗ ГП Різ О
1 Англія Тоттенгем Готспур (C) 3 2 0 1 0 7 3 +4 7
2 Німеччина Боруссія Дортмунд 3 2 0 1 0 6 3 +3 7
3 Італія Інтернаціонале 3 2 0 1 0 3 1 +2 7
4 Англія Арсенал 3 1 1 1 0 7 3 +4 6
5 Англія Ліверпуль 3 2 0 0 1 7 5 +2 6
6 Іспанія Реал Мадрид 3 2 0 0 1 6 4 +2 6
7 Італія Ювентус 3 1 1 0 1 4 4 0 5
8 Англія Челсі 3 0 2 1 0 2 2 0 5
9 Англія Манчестер Юнайтед 3 1 1 0 1 4 6 −2 5
10 Франція Олімпік Ліон 3 1 0 1 1 3 3 0 4
11 Італія Мілан 3 1 0 1 1 2 2 0 4
12 Португалія Бенфіка 3 0 1 1 1 5 6 −1 3[a]
13 Німеччина Баварія Мюнхен 3 1 0 0 2 5 6 −1 3[a]
14 Англія Манчестер Сіті 3 1 0 0 2 4 5 −1 3
15 Італія Рома 3 1 0 0 2 6 8 −2 3
16 Франція Парі Сен-Жермен 3 1 0 0 2 5 10 −5 3
17 Іспанія Атлетіко Мадрид 3 0 1 0 2 3 4 −1 2
18 Іспанія Барселона 3 0 1 0 2 4 7 −3 2
Оновлено після матчів, зіграних на 4 серпня 2018 року. Джерело: ICC
Правила розподілу місць у групі: 1) Набрані очки; 2) Очки, набрані в особистих зустрічах; 3) Різниця м'ячів; 4) Забиті м'ячі; 5) Результати у матчах зі спільними супуперниками; 6) Отримані червоні картки; 7) Отримані жовті картки; 8) Кількість командних фолів; 9) Жеребкування.[5]
(C) Чемпіон.
Примітки:
  1. ↑ а б Очки проти спільного суперника (Ювентус): Бенфіка 1, Баварія Мюнхен 0.


Офіційні мовники турніру[ред. | ред. код]

Покриття Кількість країн Телевізійний партнер Посилання
Канада Канада 1 DAZN [6]
Індонезія Індонезія 1 TVRI and iNews TV [7][8]
Німеччина Німеччина 1 DAZN and Sport1 [9]
Іспанія Іспанія 1 beIN Sports (Spain) [10]
Швеція Швеція 1 MTG [11]
Таїланд Таїланд 1 PPTV [12]
Велика Британія Велика Британія 1 Premier Sports (крім матчів Ліверпуля та Манчестер Юнайтед)
LFC TV (лише матчі Ліверпуля)
MUTV (лише матчі Манчестер Юнайтед) 		[13][14][15]
США Сполучені Штати Америки 1 ESPN [16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ #ICC2018. internationalchampionscup.com. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 15 квітня 2018.
  2. ↑ Creditor, Avi (13 квітня 2018). Clubs, Cities Revealed for 2018 International Champions Cup. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 15 квітня 2018.
  3. ↑ ICC schedule features Madrid, Barca, Manchester clubs, Liverpool, more. ESPN. 17 квітня 2018. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  4. ↑ Schedule. International Champions Cup. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
  5. ↑ а б International Champions Cup About the Tournament. International Champions Cup. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
  6. ↑ McMahon, Bobby (17 липня 2018). DAZN Canada Lands Rights To 2018 International Champions Cup On Same Day U.S. Service Is Announced. Forbes. Forbes. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 20 липня 2018.
  7. ↑ Media, Kompas Cyber (19 липня 2018). TVRI Siarkan ICC 2018, Inilah Jadwal Siaran Langsung - Kompas.com. KOMPAS.com (англ.). Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
  8. ↑ Okezone. iNews TV Siarkan Semua Pertandingan International Champions Cup ICC 2018 : Okezone Bola. okezone.com (id-ID) . Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
  9. ↑ Wer überträgt den ICC 2018? Wo läuft der International Champions Cup? | Goal.com (нім.). Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
  10. ↑ La International Champions Cup se vivirá en beIN LaLiga (ісп.). Архів оригіналу за липня 31, 2018. Процитовано 29 червня 2018.
  11. ↑ Premier League-rivalerna laddar upp i Sverige inför säsongen | viaplay.se (se) . Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 28 липня 2018.
  12. ↑ https://www.pptvhd36.com. ฟุตบอล International Champions Cup 2018 (ICC 2018). pptvhd36.com (тай.). Архів оригіналу за липень 31, 2018. Процитовано 31 липня 2018.
  13. ↑ Premier Sports lands International Champions Cup, Irish rugby rights. sportbusiness.com. SportBusiness Group. 2 червня 2017. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
  14. ↑ International Champions Cup: A Guide to the US Venues. www.liverpoolfc.com. Liverpool F.C. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  15. ↑ Your guide to Man United Tour 2018 matches live on MUTV. www.manutd.com. Manchester United F.C. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  16. ↑ Nwulu, Mac (17 квітня 2018). 2018 International Champions Cup on ESPN. ESPN MediaZone. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 20 липня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міжнародний_кубок_чемпіонів_2018&oldid=40788115