Новорічна ялинка
Новорічна ялинка | |
![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b2/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%80%D1%8B%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0_%22%D0%A1_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%BC_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%22%2C_%D1%85%D1%83%D0%B4._E._%D0%9B%D1%83%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%2C_1986%2C_%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0.png/220px-%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%80%D1%8B%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D0%A1%D0%A1%D0%A0_%22%D0%A1_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%BC_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%22%2C_%D1%85%D1%83%D0%B4._E._%D0%9B%D1%83%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%2C_1986%2C_%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Trafalgar_Square_Christmas_tree9.jpg/200px-Trafalgar_Square_Christmas_tree9.jpg)
Новорічна ялинка — справжнє або штучне прикрашене дерево ялини, ялиці, або сосни, що використовується як головний атрибут свята Нового року. Вперше з'явилась за ініціативою радянського партійного пропагандиста Павла Постишева у 1935 році як заміна різдвяній ялинці[1].
Окрім країн колишнього СРСР, звичай прикрашати дерева до Нового року також існує у деяких країнах колишньої Югославії (серб. Новогодишња јелка, мак. Новогодишна елка), Туреччині (тур. Yılbaşı Ağacı), Китаї (кит. 年花) та В'єтнамі (в'єт. Cây nêu).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/98/Bezbozhnik_u_stanka_-_Run_along%2C_Lord%2C_1931%2C_n._22.jpg/220px-Bezbozhnik_u_stanka_-_Run_along%2C_Lord%2C_1931%2C_n._22.jpg)
Після революції 1917 року, святкування Різдва, як і інших релігійних свят, було заборонено внаслідок радянської антирелігійної кампанії. Спілка войовничих безбожників заохочувала школярів до агітації проти різдвяних традицій, серед яких була і ялинка.[2] З кінця 1920-х років у Росії різдвяна ялинка опинилася під фактичною забороною як «буржуазний», «попівський» та антирадянський звичай. Святкове дерево було під забороною понад 5 років.
У 1935 році на пропозицію одного з організаторів Голодомору Павла Постишева в СРСР вирішили повернутися до прикрашання ялинки, зробивши її не різдвяною, а новорічною[3][1].
![]() |
Не пам'ятаю року й тим паче місяця, але одного разу зателефонував мені Сталін і каже: «Приїжджайте до Кремля. Прибули українці, поїдете з ними Москвою, покажете місто». <…> Вийшли ми, сіли до машини Сталіна. Помістились усі в одній. Їхали та розмовляли. <…> Постишев підняв тоді питання: «Товаришу Сталін, ось була б хороша традиція і народу сподобалася, а дітям особливо принесла б радість – різдвяна ялинка. Ми це зараз засуджуємо. А чи не повернути дітям ялинку?». Сталін підтримав його: «Візьміть на себе ініціативу, виступіть у пресі з пропозицією повернути дітям ялинку, ми підтримаємо». Так це й сталося. Постишев виступив у «Правді», інші газети підхопили ідею. Оригінальний текст (рос.) Не помню года и тем более месяца, но вот однажды позвонил мне Сталин и говорит: “Приезжайте в Кремль. Прибыли украинцы, поедете с ними по Москве, покажете город”. <…> Вышли мы, сели в машину Сталина. Поместились все в одной. Ехали и разговаривали. <…> Постышев поднял тогда вопрос: “Товарищ Сталин, вот была бы хорошая традиция и народу понравилась, а детям особенно принесла бы радость — рождественская ёлка. Мы это сейчас осуждаем. А не вернуть ли детям ёлку?”. Сталин поддержал его: “Возьмите на себя инициативу, выступите в печати с предложением вернуть детям ёлку, а мы поддержим”. Так это и произошло. Постышев выступил в “Правде”, другие газеты подхватили идею. |
![]() |
Вперше в СРСР новорічну ялинку на заміну різдвяній встановили саме в Україні, у місті Харків. Лише у 1937 році було встановлено першу кремлівську новорічну ялинку.[4]
З 1960-х років новорічну ялинку у Києві почали розміщувати на площі Калініна (зараз Майдан Незалежності).
За зовнішнім виглядом радянська новорічна ялинка нагадувала різдвяну, проте мала суттєві відмінності. Головною відмінністю була відсутність будь-яких релігійних символів, як то Вифлеємська зірка чи янголи. Натомість, верхівка новорічної ялинки зазвичай прикрашалась п'ятипроменевою червоною зіркою, що ототожнювалась з комунізмом та мала символізувати верхівку Спаської вежі. У радянські часи існував цілий ряд віршів, де згадувалась зірка на Спаській вежі, з якої і починався Новий рік, що йде з Москви і поширюється усією країною[3]. Також використовувались звичайні декоративні верхівки, так звані «піки».
У якості прикрас, окрім традиційних куль, цукерок, чи яблук, використовувались різноманітні фігурки людей і тварин, а також ідеологічні прикраси — космонавти, паротяги, стратостати, супутники[3].
Після проголошення незалежності України у 1991 році, традиція використовувати новорічну ялинку як обов'язковий елемент святкувань залишилась. У 2013 році новорічна ялинка у Києві, також відома як «йолка», стала символом Революції Гідності, після того як її недовершений каркас захопили протестувальники і перетворили на один із атрибутів Євромайдану.
Починаючи з 2014 року, замість новорічної ялинки на Майдані Незалежності, в Києві щороку на День святого Миколая відкривається різдвяна ялинка, навколо якої розміщується традиційний різдвяний ярмарок. Дерево встановлюють на Софійській площі поблизу собору Софії Київської.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/Ni%C5%9Fanta%C5%9F%C4%B1_2010-11_Y%C4%B1lba%C5%9F%C4%B1_S%C3%BCslemeleri.jpg/220px-Ni%C5%9Fanta%C5%9F%C4%B1_2010-11_Y%C4%B1lba%C5%9F%C4%B1_S%C3%BCslemeleri.jpg)
У Туреччині ялинка (тур. Yılbaşı Ağacı) з'явилась внаслідок реформ Ататюрка, що мали європеїзувати і модернізувати Туреччину. Оскільки близько 95 % населення Туреччини складають мусульмани і більшість турків не святкували Різдво, цей атрибут європейської культури було вирішено пов'язати зі святкуванням Нового Року. Після того, як у 1928 році мусульманський календар було замінено на григоріанський, в Туреччині запровадили новорічні святкування, що швидко стали популярними серед турків. Традиція дарувати подарунки на Різдво також трансформувалась у дарування новорічних подарунків. Зазвичай, новорічна ялинка в Туреччині ставиться на початку грудня і забирається в кінці січня[5].
Новорічну ялинку можна вважати прикладом європеїзованої турецької культури або тюркізованої європейської культури.
- Різдвяна ялинка
- Йолка — інтернет-мем, пов'язаний з обмовкою колишнього Президента України Віктора Януковича.
- Підставка для ялинки
- ↑ а б Toy story: 5 secrets of New Year’s tree decorations in the USSR (англ.). Russia Beyond. Процитовано 23 грудня 2021.
- ↑ Connelly, Mark (2000). Christmas at the Movies: Images of Christmas in American, British and European Cinema. I.B.Tauris. с. 186. ISBN 9781860643972.
A chapter on representations of Christmas in Soviet cinema could, in fact be the shortest in this collection: suffice it to say that there were, at least officially, no Christmas celebrations in the atheist socialist state after its foundation in 1917.
- ↑ а б в В СССР елку репрессировали, а потом реабилиторовали (рос.). Радіо Свобода. Процитовано 23 грудня 2021.
- ↑ Перші в СРСР. Як Харків повернув новорічну ялинку (рос.). Рамблер. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2018.
- ↑ New Year's Eve in Turkey. www.timeanddate.com.
|