Публій Корнелій Лентул (консул-суффект 162 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Публій Корнелій Лентул
лат. Publius Cornelius Lentulus
Народивсяблизько 206 до н. е.
Рим
Помер120 до н. е.
Сицилія
ГромадянствоРимська республіка
Діяльністьполітик, державний і військовий діяч
Знання мовлатина
Суспільний станпатрицій
Посадаконсул-суфект
Термін162 рік до н. е.
ПопередникПублій Корнелій Сципіон Назіка Коркул
НаступникМарк Валерій Мессала
РідКорнелії Лентули
БатькоЛуцій Корнелій Лентул
Матиневідомо
Діти2 сини та 1 донька

Публій Корнелій Лентул (лат. Publius Cornelius Lentulus; 206 — після 120 р. до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул-суфект 162 року до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Корнеліїв Лентулів. Син Луція Корнелія Лентула, консула 199 року до н. е.

У 172 році до н. е. увійшов до складу посольства, яке було спрямовано до Греції з метою створити союз проти Македонії. Безпосередньо Лентул був на о. Кефалонія та у державах західному Пелопонесі. У 171 році до н. е. на посаді військового трибуна служив під орудою консула Публія Ліцинія Красса, воював проти царя Персея Македонського. На чолі загону у 3 тисяч легіонерів рушив на Фіви, після цього взяв в облогу місто Галіарт, але припинив дії за наказом претора Гая Лукреція.

У 169 році до н. е. став курульним еділом. У 168 році до н. е. — один з посланців консула Луція Емілія Павла, які вели перемовини з царем Персеєм на Самофракії стосовно його капітуляції. У 165 році до н. е. його обрано міським претором. За наказом сенату повернув землю, захоплену приватними особами у Кампанії до державної власності. У 162 році до н. е. обрано консулом-суффектом після того, як обрані консули — Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул та Гай Марцій Фігул — склали свої повноваження через релігійні помилки, які були допущені при їхньому обрані.

У 156 році до н. е. призначено послом до Азії, але швидко повернувся до Риму, щоб повідомити про напад царства Віфінії на Пергам.

У 125 році до н. е. обраний принцепсом сенату. Того ж року притягнув до суду Манія Аквілія за отримання хабаря від Мітридата V, царя Понту. Втім не зміг переконати суд. У 121 році до н. е. був серед активних учасників придушення руху Гая Гракха, через що став непопулярним у народі. У 120 році до н. е., щоб уникнути судового розгляду під приводом вільного легатства вирушив до Сицилії, де помер того ж року від рани, отриманої 121 року до н. е.

Родина

[ред. | ред. код]

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Karl-Ludwig Elvers: Cornelius [I 41] C. Lentulus, P. // Der Neue Pauly (DNP). Band 3, Metzler, Stuttgart 1997, ISBN 3-476-01473-8, Sp. 174.