Рогволод Борисович
| Рогволод (Василь) Борисович (Рогволодович) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Рогволод (Бориса) Всеславич | |
| Наступник: | ? | |
| Народження: | 1110-ті | |
| Смерть: | не раніше 1171 | |
| Релігія: | православ'я | |
| Рід: | Рюриковичі, Полоцька гілка, Друцька лінія | |
| Батько: | Рогволод (Борис) Всеславич | |
| Шлюб: | N Ізяславнаd[1] | |
| Діти: |
сини: Гліб, Борис та Всеслав; дочка: Евфросинья | |
Рогволод (Василь) Борисович (Рогволодович) († після 1171), князь Полоцький 1144–1151, 1159–1162, князь Друцький 1127–1129, 1140–1144, 1158–1159, 1162—після 1171, син полоцького князя Рогволода (Бориса) Всеславича. Походив з друцької лінії полоцких князів.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився на поч. XII ст. До 1129 володів якимось уділом в Полоцькій землі. Оскільки пізніше він правив у Друцькому князівстві, то вважається, що це був саме Друцьк. Ймовірно він отримав його в 1127, коли його батько став князем в Полоцьку. Однак у 1129 великий князь Київський Мстислав Великий здійснив похід в Полоцьке князівство, захопивши в полон всіх полоцьких князів та членів їх сімей, позбавив їх уділів і вислав їх у Візантію. У числі засланих опинився і Рогволод.
З дозволу великого князя Ярополка Володимировича Рогволод в 1140 разом з братом Іваном повернувся із заслання. Можливо, що він знову отримав Друцьке князівство.
У 1143 за повідомленням Никонівського літопису він одружився з дочкою одного з синів Мстислава Великого, Ізяслава Мстиславича, тоді князя Переяславського[2]. Можливо, що саме завдяки цьому шлюбу він у 1144[3] після смерті Василька Святославича зумів сісти в Полоцьку.
Проте незабаром в Полоцькій землі почалися міжусобиці між представниками різних ліній полоцьких князів. У 1151 жителі Полоцька підняли повстання проти Рогволода, полонили його і видали мінському князю Ростиславу Глібовичу, що засадив Рогволода в темницю. Сам Ростислав сів у Полоцьку, а в родовому наділі Рогволода (Друцьк) посадив свого сина Гліба. Пізніше, на вимогу суздальського князя Юрія Довгорукого, Рогволод був відпущений з темниці та знайшов притулок в Чернігові у князя Святослава Ольговича, союзника Юрія Довгорукого.
У 1158 Рогволод за допомогою армії, яку йому дав Святослав Ольгович, вигнав з Друцька Гліба Ростиславича, повернувши собі уділ, а наступного року за призовом полочан вигнав з Полоцька Ростислава Глібовича. Після цього Рогволод зробив спробу об'єднати Полоцьку землю під своєю владою. У тому ж 1159 захопив Заславль, вигнавши звідти Всеволода Глібовича, брата Ростислава, посадивши там Брячислава Васильковича з Вітебської лінії. Всеволоду ж Рогволод дав Стрежів. Після цього Рогволод вирушив у похід на Мінськ (уділ Ростислава Глібовича), однак після десятиденної облоги міста уклав мир з Ростиславом.
У 1160 Ростислав Глібович захопив Заславль, захопивши в полон Брячислава Васильковича і його брата Володшу. У відповідь Рогволод зробив новий похід на Мінськ. Після 6-тижневої облоги Ростислав був змушений звільнити Брячислава та Володшу та укласти новий мир.
Однак серйознішим суперником для Рогволода виявився брат Ростислава, Володар Глібович, що укріпився в 1159 в Городці. У 1162 Рогволод осадив Городець, однак, за повідомленням Волинського літопису, Володар вночі за допомогою литовців зробив вилазку з міста та розбив армію Рогволода, який втік до Слуцька, а звідти в Друцьк. У Полоцьк він вирішив не повертатися, на його місце полочани закликали Всеслава Васильковича. Ймовірно до самої смерті він княжив у Друцьку.
Після 1162 у літописах про Рогволода звісток немає, проте в 1171 він був ще живий. У написі на валуні (Рогволода камінь), знайденому поблизу Друцька, що датується 1171, говориться:
В літо 6679 місяця Травня в 7 день поставлений хрест сій. Господи, допоможи рабу своєму Василю в хрещенні, іменем Рогволоду, синові Борисову[4].
Помер Рогволод до 1180, коли князем в Друцьку згадується його син Гліб.
Шлюб і діти[ред. | ред. код]
Дружина: з 1143 N, дочка великого князя Київського Ізяслава Мстиславича[5]
- Гліб († близько 1186), князь Друцький після 1171-прибл. 1186.
- (?) Борис
- (?) Всеслав[6]
- Євфросинія († 8 травня 1243); чоловік: Ярослав Володимирович († близько 1245), князь Ізборський, Новоторзький та Псковський
- (?) Ростислав[7]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Данилевич В. Е. Очерк истории Полоцкой земли до конца XIV столетия — Киев: 1896. — С. 84. — 260 с.
- ↑ Патриаршая, или Никоновская летопись. — С. 167.
- ↑ По другой версии в 1146 году.
- ↑ Рыбаков Б. А. Русские датированные надписи XI-XIV веков. — С. 33.
- ↑ Коган В. М., Домбровский-Шалагин В. И.: Князь Рюрик и его потомки: Историко-генеалогический свод
- ↑ († після 1186), князь Друцький з близько 1186
- ↑ Петров П. Н.: История родов русского дворянства
Література[ред. | ред. код]
- Алексєєв Л. В. Полоцька земля // давньоруські князівства X — XIII ст. — 1975. — С. 202 — 239.
- Алексєєв Л. В. Полоцька земля (нариси історії північній Білорусі) в IX — XIII ст / відповідальний редактор академік Б. А. Рибаков. — Наука, 1966. — 295 с.
- "Богуславський В.В.: Слов'янська енциклопедія. Київська Русь — Московія.
- "Войтович Л.: Князівські династії Східної Європи.
- Данилевич В. Є. Нарис історії Полоцької землі до кінця XIV сторіччя. — Київ, 1896. — 731 с.
- "Коган В.М., Домбровський-Шалагин В.І.: Князь Рюрик і його нащадки: Історико-генеалогічний звід.
- Патріарша, або Никонівський літопис. Ч. 1 // ПСРЛ, т. 9. — СПб, 1862. — 256 с.
- "Рижов К.: Всі монархи світу. Росія.
- Рапов О. М. Княжі володіння на Русі в Х — першій половині XIII ст. — 1977. — 261 с.
- Рибаков Б. А. Російські датовані написи XI-XIV століть. — 1964. — 48 с.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рогволод Борисович
- Рогволод Борисович. ХРОНОС. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 3 липня 2009.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка)
| ||||||||||
|
