Святополк Мстиславич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святополк Мстиславич


Князь Полоцький
з 1132
Попередник: Ізяслав Мстиславич
Наступник: Василько Святославич
Князь Псковський
1138 — 1148
Попередник: Всеволод Мстиславич
Князь Новгородський
1132, 1138, 1142 — 1148
Попередник: Ростислав Юрійович
Наступник: Ярослав Ізяславич
Князь Волинський
1149, 1151 — 1154
Попередник: Ізяслав Мстиславич
Наступник: Володимир Мстиславич
 
Народження: бл. 1114
Смерть: 20 лютого 1154
Похований: (місце поховання)
Хрещене ім'я: Іоанн
Династія: Рюриковичі (Мстиславичі)
Батько: Мстислав Володимирович
Мати: Христина Шведська
Дружина: Євфимія Оломоуцька

Святополк Мстиславич (бл. 1114/1118 — 20 лютого 1154) — князь полоцький (1132), псковський (1138—1148), берестейський (1140), новгородський (1132, 1138, 1142—1148), луцький (1150—1151) і Волинський (1149, 1151—1154). Батько — Мстислав Володимирович. Правив у Володимирі недовго, поступився брату Ізяславу, вигнаному з Києва Юрієм Довгоруким. Проте після вокняжіння Ізяслава у Києві займав Волинський уділ до смерті.

Життєпис[ред.ред. код]

В 1132 році Святополка бачимо князем в Полоцьку, його там залишає брат, Ізяслав, вирушаючи в Переяслав. Але незабаром полочани вигнали Святополка, ймовірно, вони були незадоволені від'їздом Ізяслава, і закликали на князювання онука Всеслава-Чародія, Василька Святославича.

У 1135 році Святополк брав участь в поході разом з братами Всеволодом і Ізяславом на Переяславське князівство, зайняте їх дядьком Юрієм Володимировичем (Долгоруким).

У 1137 році Святополк супроводжував свого брата Всеволода з Новгорода до Пскова. Взимку того ж року Всеволод помер у Пскові, і князем у місті став Святополк, який княжив там до 1140 року, коли великий князь Всеволод Ольгович дав йому з братом, Володимиром Мачешичем, місто Берестя.

У 1141-1142 Ізяслав передав своїй сестрі Агафії Мстиславні, дружині Всеволода Ольговича: «випросити у зятя Новгород Великий братові своєму Святополку», і Всеволод відправив Святополка Мстиславича в Новгород. Але 1148 році Ізяслав, що став в 1146 році великим князем, вивів Святополка з Новгорода і посадив там свого сина Ярослава, а Святополку віддав Володимир.

1149 році Святополк разом з братом брав участь у війні проти Юрія Долгорукого. Проте у Володимирі Святополк князював недовго, і поступився містом братові Ізяславу, вигнаному з Києва Юрієм Долгоруким.

У 1150 році володів Луцьком. Коли Ізяслав за допомогою угорців знову рушив на Юрія, Святополк Мстиславич супроводжував брата, щоб охороняти його від галицького князя Володимира Володаревича, що слідував за військом Ізяслава. У тому ж році допомагав братові в боротьбі з Юрієм і знову отримав Володимир, де і сидів до самої смерті.

У 1152 році великий князь Ізяслав Мстиславич здійснив похід проти Володимира Володаревича. Святополк Мстиславич прийшов до брата в Пересопниці зі своїм військом, але Ізяслав відправив його назад у Володимир. Того ж року Святополк ходив з Ізяславом в Новгород проти сина Юрія — Василька, але цей похід закінчився миром.

В 1153 році брав участь в поході Ізяслава проти галицького князя Ярослава Осмомисла.

Історіографами відзначається, що Святополк, ймовірно, не відрізнявся особливими здібностями і не володів особистою ініціативою. Жодного разу не вжив нічого самостійно і тільки надавав допомогу іншим, головним чином своєму братові Ізяславу.

Святополк згадується в новгородській берестяній грамоті № 850[1]; в тексті листа до боярина Петра Михалковича йде мова про врегулювання конфлікту, пов'язаного з землею, в передачі якої якось брав участь Святополк. Судячи з того, що він названий по імені (а не «князь», якби мова йшла про чинне князя), грамота датується часом незабаром після його вигнання — 1148 р.

Сім'я[ред.ред. код]

З 1143/1144 р. був одружений з Євфимією, дочкою Оломоуцького князя Оттона ІІ Чорного. Дітей, ймовірно не мав.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Володимир Андрійович
Ізяслав Мстиславич
Alex Volhynia.svg Князь володимирський
1149
1151-1154
Alex Volhynia.svg Наступник
Ізяслав Мстиславич
Володимир Мстиславич