Снус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Порціонований Снус

Снус (іноді вживається як Снюс) — (один із видів бездимного тютюну) продукт, виготовлений із зволоженого або висушеного в спеціальних умовах тонко подрібненого тютюну, обробленого розчином солі і соди, а потім ферментованого або пастеризованого в теплових процесах, з наступним додаванням ароматичних і смакових домішок з огляду на побажання виробника. На відміну від жувального тютюну вживається шляхом його розміщення між яснами та верхньою губою. Продукт пропонує задоволення від тютюну без супутнього диму. Таким чином людина отримує певну дозу нікотину без диму.

Снус є популярним у скандинавських країнах, особливо у Швеції.[1] Також продається у кількох інших країнах: Канаді, Сполучених Штатах Америки, Південній Африці, Росії. Доступний у продажу без пакування або в мішечках. У 2003 році в Норвегії було продано 15 млн упаковок снусу, а в Швеції щорічно продається 190 млн.[2]

Ризики для здоров'я

[ред. | ред. код]

На відміну від інших бездимних тютюнових виробів, шведський снус виготовляється із застосуванням технологій, що дають змогу знизити рівень притаманних тютюну нітрозамінів, важких металів й інших потенційно шкідливих компонентів.[1]

Види снусу

[ред. | ред. код]

Снус по виду упаковки буває двох видів: порційний — запакований в пакетики на зразок чайних (від 0,3 до 2 грамів) — і розсипний. У Швеції 59 % воліють вживати снус порційний, 38 % — розсипний, інші використовують і той і інший[3].

Порційний снус

[ред. | ред. код]

Порційний вважається більш зручним для новачків. Він, як правило, продається в пластикових контейнерах з невеликим відділенням на верхній кришці для використаних пакетиків. Порційний снус з'явився на ринку в 1970-х роках.[джерело?]

Порційний снус різниться за розмірами порції. «Міні» — 0,4 г, «великий (звичайний)» — 0,8-1 г, «максі» — 1,5-2 г. Зазвичай порційний снус більш дрібного фасування містить менше води.[джерело?]

Більшість чоловіків, що вживають порційний снус, вважають за краще стандартні порції по 1 г, серед жінок популярність міні-порцій вище.[джерело?]

Порційний снус різниться за кольором пакетика. Основні — коричневий (забарвлюється тютюном при додатковому обприскуванні водою на останньому етапі виробництва) і білий. Більшість чоловіків вважають за краще коричневий колір, більшість жінок — білий[3].

Розсипний снус

[ред. | ред. код]

Розсипний снус продається в коробках з щільного вощеною картону з пластиковою кришкою. Він зручний тим, що можна взяти будь-яку порцію снусу і не залежати від фабричного фасування. Зазвичай він вживається порціями по 1-2 грами. Для введення під губу з розсипного снусу пальцями формують грудку, для цієї мети існує і спеціальне пристосування (дозатор).[джерело?]

Ароматизований снус

[ред. | ред. код]

Значна частина снуса випускається без додавання ароматизаторів і має смак і запах тютюну. Існують сорти снуса з ароматизаторами, такими як: евкаліпт, ментол, лакриця, віскі, м'ята, диня, малина, лаванда, бергамот. Найчастіше в інтернет-магазинах України можна знайти ароматизований порційний снус.[джерело?]

Вплив на здоров'я

[ред. | ред. код]

Хоч снюс позиціонується як відносно безпечна заміна цигаркам, хоча й не є альтернативою повній відмові від тютюну. Деякі дослідження показують, що снюс у 10[4]-100[5] разів менш шкідливий, ніж сигарети. Передбачається, що снюс може бути ефективно використаний у стратегії зниження шкоди від куріння. Однак ці ініціативи зустрічають опір у активістів боротьби з курінням, які стверджують, що нікотин небезпечний сам по собі[5]. Деякі вчені вважають, що ці заяви безвідповідальні[5].

Снюс викликає непухлинні ураження слизової оболонки ротової порожнини[6] практично в 100 % випадків[7]. Тканини, однак, повертаються до норми після припинення прийому снюсу[8][7]. Можливий розвиток захворювань ясен, найчастіше - рецесія ясен (тобто зміщення рівня ясен з оголенням кореня зуба)[7]. Також продемонстровано ймовірну роль снюсу в утворенні карієсу[8][7]. Вважають, що снюс, як і куріння, негативно позначається на перебігу вагітності[8].

Водночас зараз немає переконливих доказів зв'язку між вживанням снюсу і розвитком пухлин ротової порожнини, легенів, шлунково-кишкового тракту, нирок, передміхурової залози та легенів[8][9][10]. В окремих дослідженнях простежується підвищення ризику раку підшлункової залози[11]: до 8,8 на 100 000 осіб проти 3,3 на 100 000 серед тих, хто не споживає тютюн[12]. Однак в інших випадках[10] такого зв'язку не знаходять.

Кілька досліджень пов'язують снюс і дещо вищу ймовірність хвороб серцево-судинної системи, головним чином ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії[8], однак ці дані не знаходять підтвердження в інших дослідженнях[8][9][13][14]. Також немає даних про те, що вживання снюсу сприяє інсультам та ураженню периферичних відділів кровоносної системи[9]. Біохімічні дані не підтверджують участь снюсу в розвитку атеросклерозу[6].

Не існує доказів, що снюс підвищує ймовірність розвитку хронічних хвороб органів дихання, так характерних для курців[8]. Дані про підвищення ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу суперечливі, такий зв'язок простежується в одних роботах, але відкидається іншими[8].

Дослідження, в якому аналізувалися ранні маркери захворювань серцево-судинної системи на прикладі групи з 1600 здорових норвежців, показало[15], що ендотеліальна функція судин знижена у споживачів снюсу, особливо тих, хто веде неактивний спосіб життя. За вивченим показником, який може провіщати розвиток захворювань серцево-судинної системи за роки до їхнього прояву, споживачі снюсу опинилися на тому ж рівні, що й курці.

Дослідники звертають увагу, що багато наукових робіт, присвячених снюсу, не беруть до уваги супутніх чинників, як-от вживання алкоголю, рівень освіти, рівень життя, професійні шкідливості тощо [8][6] Це може позначатися на правильності висновків як на користь снюсу, так і в протилежний бік. У будь-якому разі всі дослідники цього питання сходяться на тому, що ризик від вживання снюсу суттєво менший за ризик від куріння[8][9][5]. Більшість популяційних досліджень розглядають наслідки вживання снюсу протягом десятків років, при цьому відомо, що за останні роки вміст шкідливих речовин у снюсі зменшений[8][16].

Водночас робити остаточний висновок про ступінь небезпеки снюсу не можна, дослідники звертають увагу лише на те, що на теперішній момент є мало даних, які свідчать про те, що снюс викликає небезпечні для життя захворювання[8].

Снюс у боротьбі з курінням

[ред. | ред. код]

У Швеції за останні чверть століття кількість курців значно знизилася. Воно залишається найнижчим у Європі[17]. Фактично, Швеція - єдина європейська країна, яка домоглася декларованої ВООЗ мети зниження кількості курців нижче 20 % населення до 2000 року.

Так, якщо 1976 року щодня курили 40 відсотків чоловічого населення, то 2002-го - 15 %. Для жінок цей показник знизився з 34 до 20 відсотків[8]. При цьому снюс сьогодні використовують 24 % чоловіків і 3 % жінок[18]. У деяких районах, де снюс більш популярний (на півночі Швеції) до 6 % жінок вживають снюс[17]. Є дані, що тенденція заміщення сигарет снюсом зберігається[17].

Багато вчених упевнені, що зниження популярності сигарет відбулося саме завдяки популяризації снюсу[8][17]. Одночасно зареєстровано зниження частоти раку легенів та інфаркту міокарда серед чоловіків. Темп зниження частоти цих захворювань випереджає характерний для інших розвинених країн, де куріння продовжує залишатися основним способом отримання нікотину[8].

Дослідження також показали, що ймовірність того, що той, хто вживає снюс, у майбутньому палитиме, дорівнює 20 %, тоді як для людини, яка не вживала тютюн, шанс становить 43 %[17].

Легальний статус

[ред. | ред. код]

Населення ЄС (за винятком Швеції) не може вільно купувати снюс, оскільки його продаж заборонено європейськими законами. Ці закони було ухвалено 1993 року після розгляду публікації експертів ВОЗ від 1985 року про потенційну шкоду снюсу для здоров'я та незважаючи на думку фахівців про непереконливість висновків[19][9]. Швеція спеціально обумовлювала легалізацію снюсу в країні як умови перебування в ЄС, її представники також неодноразово виступали з пропозиціями щодо скасування закону, але їх не було почуто[9]. Тим часом, інші варіанти бездимного тютюну можуть вільно продаватися в ЄС, незважаючи на те, що їх визнано значно шкідливішими для здоров'я[19].

Незважаючи на заборону на продаж снюсу, в деяких країнах він залишається популярним. Так, у Фінляндії 5 % чоловіків вживають снюс, ввозячи його самостійно із суміжних держав[20].

Аналогічна ситуація склалася в Австралії, де продаж снюсу заборонений, але лунають голоси вчених, які вважають, що снюс може знизити відсоток курців і сприяти поліпшенню здоров'я населення[21].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Philip Morris International. Снус. [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.] (ВООЗ, 2009 р. Звіт щодо наукової бази для регулювання питань, пов'язаних із тютюновими виробами: третій звіт дослідницької групи ВООЗ. (Серія технічних звітів ВООЗ; № 955))
  2. ↑ Йорн Мадслин / Снус: никотиновый заряд без привычного дыма [Архівовано 11 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Норвегия, Би-би-си, Осло, Норвегия. среда 08 сентября 2004
  3. ↑ а б McAdam, Kevin; Richter, Audrey; Errington, Graham; Digard, Helena (1 жовтня 2009). Patterns and behaviors of snus consumption in Sweden. Nicotine & Tobacco Research (англ.). Т. 11, № 10. с. 1175—1181. doi:10.1093/ntr/ntp118. ISSN 1462-2203. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  4. ↑ Foulds J., Furberg H. Is low-nicotine Marlboro snus really snus? : [арх. 22 серпня 2008] : [англ.] // Harm Reduct J[en] : journal. — 2008. — Vol. 5, № 9 (February). — DOI:10.1186/1477-7517-5-9. — PMID 18304348.
  5. ↑ а б в г . Phillips C. V., Heavner K. K. Бездимний тютюн: епідеміологія та політика шкоди // Biomarkers : journal. — 2009. — Vol. 14 Suppl 1 (7). — P. 79-84. — DOI:10.1080/13547500902965476. — PMID 19604065 .
  6. ↑ а б в Steen T. [Health hazards when using snuff] // Tidsskr. Nor. Laegeforen.[en]. — 1996. — Т. 116, № 5 (2). — С. 625-627. — PMID 8658457 .
  7. ↑ а б в г Kallischnigg G., Weitkunat R., Lee P. N. Систематичний огляд взаємозв'язку між бездимним тютюном та неопластичними захворюваннями порожнини рота в Європі та Сполучених Штатах Америки // BMC Oral Health : journal. — 2008. — Vol. 8. — P. 13. — DOI:10.1186/1472-6831-8-13. — PMID 18452601 .
  8. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Foulds J., Ramstrom L., Burke M., Fagerström K. Effect of smokeless tobacco (snus) on smoking and public health in Sweden : [арх. 14 липня 2006] : [англ.] // Tob Control[en] : journal. — 2003. — Vol. 12, № 4 (December). — С. 349—359. — PMID 14660766.
  9. ↑ а б в г д е Bates C., Fagerström K., Jarvis M. J., Kunze M., McNeill A., Ramström L. European Union policy on smokeless tobacco: a statement in favour of evidence based regulation for public health : [арх. 20 січня 2022] : [англ.] // Tob Control[en] : journal. — 2003. — Vol. 12, № 4 (December). — С. 360—367. — PMID 14660767.
  10. ↑ а б Lee P. N., Hamling J. Systematic review of the relation between smokeless tobacco and cancer in Europe and North America // BMC Medicine[en] : journal. — Т. 7. — С. 36. — DOI:10. 1186/1741-7015-7-36. — PMID 19638245 . Архівовано з джерела 6 листопада 2009.
  11. ↑ Juhua Luo, Weimin Ye, Kazem Zendehdel, Johanna Adami, Prof Hans-Olov Adami, Prof Paolo Boffetta, Prof Olof Nyrén. Пероральне вживання шведського вологого нюхательного тютюну (снусу) та ризик раку ротової порожнини, легенів і підшлункової залози у чоловіків-будівельників: ретроспективне когортне дослідження // The Lancet. — Elsevier, 16 червня 2007. — Т. Volume 369, Issue 9578. — С. 2015-2020. Архівовано з джерела 27 травня 2009.
  12. ↑ https://archive.today/20120719201913/www.associatedcontent.com/article/2018484/will_swedish_snus_give_you_cancer.html Will Swedish Snus Give You Cancer?(англ.)
  13. ↑ . Hansson J., Pedersen N. L., Galanti M. R., et al. Використання снусу та ризик серцево-судинних захворювань: результати шведського реєстру близнюків // J. Intern. Med.[en] : journal. — 2009. — Т. 265, № 6 (6). — С. 717-724. — PMID 19504754 .
  14. ↑ Lee P. N. Захворювання органів кровообігу та бездимний тютюн у західних популяціях: огляд доказів // Int J Epidemiol[en] : journal. — 2007. — Vol. 36, no. 4 (8). — P. 789-804. — DOI:10.1093/ije/dym039. — PMID 17591642 .
  15. ↑ Schooling, C. Mary; Skaug, Eli-Anne; Nes, Bjarne; Aspenes, Stian Thoresen; Ellingsen, Øyvind. Non-Smoking Tobacco Affects Endothelial Function in Healthy Men in One of the Largest Health Studies Ever Performed; The Nord-Trøndelag Health Study in Norway; HUNT3 // PLOS ONE : journal. — 2016. — Vol. 11, no. 8. — P. e0160205. — ISSN 1932-6203. — DOI:10. 1371/journal.pone.0160205.
  16. ↑ . Osterdahl B. G., Jansson C., Paccou A. Зменшення рівнів тютюноспецифічних N-нітрозамінів у вологому табаку на шведському ринку // J. Agric. Food Chem.[en] : journal. — 2004. — Vol. 52, no. 16 (8). — P. 5085-5088. — DOI:10.1021/jf049931a. — PMID 15291479 .
  17. ↑ а б в г д Fagerström K. O., Schildt E. B. Should the European Union lift the ban on snus? Evidence from the Swedish experience : [англ.] // Addiction : journal. — 2003. — Vol. 98, № 9 (September). — С. 1191—1195. — DOI:10.1046/j.1360-0443.2003.00442.x. — PMID 12930202.[недоступне посилання з Июнь 2019]
  18. ↑ Digard H., Errington G., Richter A., McAdam K. Patterns and behaviors of snus consumption in Sweden : [англ.] // Nicotine Tob. Res.[en] : journal. — 2009. — Vol. 11, № 10 (October). — С. 1175—1181. — DOI:10.1093/ntr/ntp118. — PMID 19687306.
  19. ↑ а б Isabel Conway. Snuff is not to be sniffed at : [арх. 16 жовтня 2012] : [англ.] // Irish Times : newspaper. — 2009.
  20. ↑ Vuorenkoski, Lauri (13 січня 2009). Proposal to tighten tobacco legislation. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 28 лютого 2010. {{cite web}}: Текст «url» проігноровано (довідка)
  21. ↑ Gartner C. E., Hall W. D. Should Australia lift its ban on low nitrosamine smokeless tobacco products? // Med. J. Aust.[en] : journal. — 2008. — Vol. 188, no. 1 (1). — P. 44-6. — PMID 18205564 . [2009-11-08} Архівовано] з джерела 8 листопада 2009.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Снус&oldid=43707396