Очікує на перевірку

Сонячне (Волноваський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сонячне
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Волноваський район
Тер. громада Хлібодарівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA14040150230081091
Облікова картка Сонячне 
Основні дані
Населення 649 (01.01.2017)
Площа 2.51 км²
Густота населення 258.6 осіб/км²
Поштовий індекс 85782
Телефонний код +380 6244
Географічні дані
Географічні координати 47°24′21″ пн. ш. 37°26′27″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
135 м
Водойми річка Велико-Тарама
Відстань до
обласного центру
84,2 км
Відстань до
районного центру
28,1 км
Найближча залізнична станція Хлібодарівка
Відстань до
залізничної станції
12,3 км
Місцева влада
Адреса ради 85754, Донецька обл., Волноваський р-н, с. Сонячне, вул. Миру, 26
Сільський голова Улитич Олексій Михайлович
Карта
Сонячне. Карта розташування: Україна
Сонячне
Сонячне
Сонячне. Карта розташування: Донецька область
Сонячне
Сонячне
Мапа
Мапа

Со́нячне (до 1923 року — Крестівка, в 1923 — 2016 роках — Краснíвка) — село Хлібодарівської сільської громади Волноваського району Донецької області України.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 04 лютого 2016 року № 984-VIII село Краснівка перейменовано на село Сонячне[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Селом тече річка Велико-Тарама.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 28 км і проходить автошляхом місцевого значення. Двічі на день проходить автобус із Маріуполя. Землі села межують із територією Нікольського району Донецької області.

Історія

[ред. | ред. код]

Село заснували державні селяни, козаки й військові обивателі з Чернігівської губернії Борзнянського, Глухівського, Конотопського, Кролевецького, Остерського й Сосницького повітів, а також з Харківської губернії Валківського й Зміївського повітів. Перші переселенці прибули у 1844 році.[2]

Культура

[ред. | ред. код]

У селі існує унікальна традиція приготування й споживання пісних голубців з картоплею.[3] Традиційну страву “Лемківські голубці з картоплею” готують за двома рецептами: це пісні голубці до Святої вечері та звичайні (або святкові). Для обох рецептів потрібна білокачанна капуста, листя якої необхідно відварити у підсоленій воді. Для начинки – терта на дрібній тертці та товчена картопля в рівних пропорціях, сіль перець, часник. В начинку до пісних голубців додають смажену цибулю на олії та гриби. Пісні голубці тушкують на томатній підливі. Пісні голубці є обов‘язковою стравою на Святвечір. Вже наступного дня, на Різдво, подають картопляні голубці із м’ясною начинкою та зі сметаною.[4]

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 782 особи, з них 87,47 % зазначили рідною мову українську, 11,89 % — російську та 0,26 % — білоруську мову[5].

У селі Сонячне Волноваського району у 1951 році знайшли притулок лемки, які стали жертвами четвертої широкомасштабної акції переселення (примусове виселення українців Західної Бойківщини та Лемківщини з територій, які відходили до Польщі). Це село стало одним із багатьох куточків, де лемки-переселенці знайшли свою домівку, свою другу малу батьківщину. У 1951 році до тодішньої Красновки (нині Сонячне) переселили 115 родин (загалом 528 людей).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Інформація щодо стану процесу декомунізації Волноваського району[недоступне посилання з травня 2019]
  2. Донеччина: минуле і сучасність. Історико-краєзнавчий альманах. Луцьк: ТЕРЕН. 2024. с. 55. ISBN 978-617-8235-96-3.
  3. Ще два об'єкти поповнили перелік елементів нематеріальної спадщини України
  4. Лемківські голубці із Сонячного на Донеччині стали нематеріальною спадщиною України
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 червня 2016. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]