Спенсер Персіваль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спенсер Персіваль
Spencer Perceval
Спенсер Персіваль
Спенсер Персіваль
Прапор
Прапор
21-й Прем'єр-міністр Великої Британії
4 жовтня 1809 року — 11 травня 1812 року
Монарх: Георг III
Георг IV (регент з 1811 року)
Попередник: Вільям Кавендіш-Бентінк
Наступник: Роберт Дженкінсон
Прапор
Прапор
Канцлер скарбниці
26 березня 1807 року — 11 травня 1812 року
Монарх: Георг III
Георг IV (регент з 1811 року)
Попередник: Генрі Петті-Фітцморіс
Наступник: Ніколас Вансіттарт
 
Народження: 1 листопада 1762(1762-11-01)[1][2][…]
Мейфер, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Королівство Велика Британія
Смерть: 11 травня 1812(1812-05-11)[1][2][…] (49 років)
Вестмінстерський палац, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство
Причина смерті: вогнепальна рана
Поховання: St Luke's Church, Charltond
Країна: Сполучене Королівство
Релігія: англіканство
Освіта: Триніті-коледж (Кембридж) і Школа Герроу
Партія: Торі
Батько: Джон Персеваль, граф Еґмонтd[4]
Мати: Catherine Compton, Baroness Ardend[5][4]
Шлюб: Jane Wilsond[4]
Діти: Spencer Percevald[4], John Thomas Percevald[4], Frederick James Percevald[5][4], Henry Percevald[5][4], Dudley Montagu Percevald[5][4], Jane Percevald[5][4], Isabella Percevald[5][4], Ernest Augustas Percevald[5][4], Frances Percevald[4], Louise Percevald[4], Michael Henry Percevald[4], Frederica Elizabeth Percevald[4] і Maria Percevald[4]
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Спенсер Персіваль (англ. Spencer Perceval, 1 листопада 1762 — 11 травня 1812) — британський державний діяч, 21-й прем'єр-міністр Великої Британії (1809—1812), єдиний глава британського уряду, що став жертвою замаху.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Другий син графа (ірландського) Егмонта, навчався у Кембриджі, звернув на себе увагу Пітта брошурою з приводу процесу Воррена Гастінгса, за його підтримки був обраний 1796 року до палати громад, де зарекомендував себе талановитим оратором і вправним полемістом, винахідливим у суперечці. Він підтримував політику Пітта. В міністерстві Аддінгтона був генеральним солісітором, потім генерал-атторнеєм.

Після смерті Пітта перейшов до опозиції, поки не пало ліберальне міністерство Гренвіля. У новому кабінеті Портленда (1807) він отримав посаду канцлера скарбниці, а у 1809 році очолив уряд. Він був представником старого торізму, протиставляв права корони правам парламенту, опирався емансипації католиків, відстоював протекціонізм.

Спенсера Персіваля убив Джон Беллінгем з особистої помсти у будівлі парламенту.

З приводу смерті Персіваля у парламенті існує необґрунтована легенда про те, що він порушив нібито існуючу заборону на смерть у Вестмінстерському палаці.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]