Книга псалмів: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
JAnDbot (обговорення | внесок)
м r2.7.2) (робот додав: ml, uz, vep, vi
Рядок 87: Рядок 87:
[[lt:Psalmynas]]
[[lt:Psalmynas]]
[[lv:Psalmi]]
[[lv:Psalmi]]
[[ml:സങ്കീര്‍ത്തനങ്ങള്‍]]
[[nds:Psalmen]]
[[nds:Psalmen]]
[[nl:Psalmen]]
[[nl:Psalmen]]
Рядок 109: Рядок 110:
[[tl:Mga Salmo]]
[[tl:Mga Salmo]]
[[tr:Zebur]]
[[tr:Zebur]]
[[uz:Zabur]]
[[vep:Psalmoiden kirj]]
[[vi:Thánh Vịnh]]
[[vls:Psalmn]]
[[vls:Psalmn]]
[[wa:Såme (priyire)]]
[[wa:Såme (priyire)]]

Версія за 10:02, 19 жовтня 2012

Книга Псалмів, також Псалти́р  — одна з книг Старого Заповіту Біблії. Містить 150 духовних пісень.

Авторство і призначення

Люди вірили, що всі псалми були написані Давидом, але на сьогодні вважають, що вони написані кількома авторами; деякі з них можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у Єрусалимському Храмі; вони надалі вживаються як і в громадському, так і приватному поклонінні євреями і християнами. Більшість псалмів — вираження хвали і поклоніння Богу та Його ділам.

Псалтир століттями використовували як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря трапляються вже в українській літературі з 11 століття до найновіших часів. З Псалтиря у давнину ворожили, і текст так званого гадального Псалтиря, у якому до кожного псалма було пояснення, що в певних обставинах псалми радять діяти, був знаний уже в 11 столітті.

Псалми широко вживаються в юдаїзмі для богослужіння. Також їх використовували найперші християнські спільноти ще до формування канону Нового Заповіту.

Широко вживається у богослужіннях християнських церков (також українських); для цього поділена на відповідні розділи — 20 кафизмів. Текст Псалтиря був у числі найдавніших перекладів на слов'янську мову за часів святих Кирила й Мефодія і поширився в Україні відразу після прийняття християнства. Дуже рано став тут відомий Псалтир з толкуванням («толковий») неясних місць та викладами, зазвичай проти юдейської віри.

Структура

Тематично псалми поділяють на кілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псалми подяки, королівські псалми, псалми мудрості, паломницькі псалми, літургічні псалми. За іншою типологією псалми поділяють на: пісні Сіона — псалми 48, 76, 84, 87, 122, 134, історичні літанії — псалми 78, 105, 106, 135, 136, паломницькі літургії — псалми 81, 21, літургії входу — псалми 15, 24, літургії правосуддя — псалми 50, 82, змішані типи — псалми 36, 40, 41, 68.

Переклади і видання

Книга Псалмів однією з перших перекладена на старослов'янську мову ще за часів Кирила і Мефодія. Складається з 150 ліричних пісень-псалмів з молитвами до Всевишнього, часто друкується окремою книгою та використовується для богослужбових співів.

Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: Франциска Скорини (1517) і Івана Федоровича в Заблудові (1570) та Острозі (1580).

Переклади Псалтиря на українську мову зробили: І. Пулюй (1903 з гебрейської), о. А. Бачинський (1903), о. Я. Левицький (1925), М. Кобрин (1936, 1941), митр. Іларіон (1962), отець І. Хоменко (1963) та інші.

Джерела

Література

Див. також

Посилання