Книга псалмів: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
JAnDbot (обговорення | внесок) м r2.7.2) (робот додав: ml, uz, vep, vi |
|||
Рядок 87: | Рядок 87: | ||
[[lt:Psalmynas]] |
[[lt:Psalmynas]] |
||
[[lv:Psalmi]] |
[[lv:Psalmi]] |
||
[[ml:സങ്കീര്ത്തനങ്ങള്]] |
|||
[[nds:Psalmen]] |
[[nds:Psalmen]] |
||
[[nl:Psalmen]] |
[[nl:Psalmen]] |
||
Рядок 109: | Рядок 110: | ||
[[tl:Mga Salmo]] |
[[tl:Mga Salmo]] |
||
[[tr:Zebur]] |
[[tr:Zebur]] |
||
[[uz:Zabur]] |
|||
[[vep:Psalmoiden kirj]] |
|||
[[vi:Thánh Vịnh]] |
|||
[[vls:Psalmn]] |
[[vls:Psalmn]] |
||
[[wa:Såme (priyire)]] |
[[wa:Såme (priyire)]] |
Версія за 10:02, 19 жовтня 2012
Книга Псалмів, також Псалти́р — одна з книг Старого Заповіту Біблії. Містить 150 духовних пісень.
Авторство і призначення
Люди вірили, що всі псалми були написані Давидом, але на сьогодні вважають, що вони написані кількома авторами; деякі з них можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у Єрусалимському Храмі; вони надалі вживаються як і в громадському, так і приватному поклонінні євреями і християнами. Більшість псалмів — вираження хвали і поклоніння Богу та Його ділам.
Псалтир століттями використовували як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря трапляються вже в українській літературі з 11 століття до найновіших часів. З Псалтиря у давнину ворожили, і текст так званого гадального Псалтиря, у якому до кожного псалма було пояснення, що в певних обставинах псалми радять діяти, був знаний уже в 11 столітті.
Псалми широко вживаються в юдаїзмі для богослужіння. Також їх використовували найперші християнські спільноти ще до формування канону Нового Заповіту.
Широко вживається у богослужіннях християнських церков (також українських); для цього поділена на відповідні розділи — 20 кафизмів. Текст Псалтиря був у числі найдавніших перекладів на слов'янську мову за часів святих Кирила й Мефодія і поширився в Україні відразу після прийняття християнства. Дуже рано став тут відомий Псалтир з толкуванням («толковий») неясних місць та викладами, зазвичай проти юдейської віри.
Структура
Тематично псалми поділяють на кілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псалми подяки, королівські псалми, псалми мудрості, паломницькі псалми, літургічні псалми. За іншою типологією псалми поділяють на: пісні Сіона — псалми 48, 76, 84, 87, 122, 134, історичні літанії — псалми 78, 105, 106, 135, 136, паломницькі літургії — псалми 81, 21, літургії входу — псалми 15, 24, літургії правосуддя — псалми 50, 82, змішані типи — псалми 36, 40, 41, 68.
Переклади і видання
Книга Псалмів однією з перших перекладена на старослов'янську мову ще за часів Кирила і Мефодія. Складається з 150 ліричних пісень-псалмів з молитвами до Всевишнього, часто друкується окремою книгою та використовується для богослужбових співів.
Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: Франциска Скорини (1517) і Івана Федоровича в Заблудові (1570) та Острозі (1580).
Переклади Псалтиря на українську мову зробили: І. Пулюй (1903 з гебрейської), о. А. Бачинський (1903), о. Я. Левицький (1925), М. Кобрин (1936, 1941), митр. Іларіон (1962), отець І. Хоменко (1963) та інші.
Джерела
- Псалтир старослов'янською
- Для чого псалтир? // Сайт Парафії Святого Архистратига Михаїла у Києві на Пирогові
- Псалтир латиною
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Див. також
Посилання
У Вікіджерелах є |
|