Кадар (приречення)

Кадар (араб. الْقَدْر‎) — термін, який у ісламі означає приречення (передвизначення) всього сущого Аллахом. Віра у приречення вважається одним зі стовпів віри. Цим терміном у мусульманській, особливо сунітській, літературі позначалась божественна детермінованість усіх явищ, що відбуваються у світі, включно з людськими діями

Вважається, що божественне приречення не може бути повністю усвідомлене людським розумом. Людині не дано зрозуміти Бога, його атрибути і волю. Тому улеми, спираючись на відповідні хадиси Мухаммеда, рекомендували не заглиблюватися у суть цієї проблеми, бо більшість висновків можуть бути позбавлені доказової бази.

Одначе розвиток середньовічної мусульманської думки призвів до виникнення різних поглядів на проблему приречення. Ця проблема стала одною з найскладніших у ісламському богослов’ї (каламі), — виникали різні точки зору, інтерпретації, велися бурхливі полеміки між різними школами середньовічного каламу.

У ортодоксальному сунізмі визнається з одного боку загальна приреченість всього сущого буття з боку Творця, з іншого — обмежена вільна воля людини

Джерела

• Ислам: Энциклопедический словарь. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. С. 125 (рос.)
• А. Али-заде. Исламский энциклопедический словарь. Кадар и Каза (рос.)