Кадар (приречення): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Majilis (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 29 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q216774
Рядок 16: Рядок 16:
[[Категорія:Ісламські терміни]]
[[Категорія:Ісламські терміни]]


[[ar:قدر (الإسلام)]]
[[az:Tale]]
[[ca:Destí]]
[[cs:Osud]]
[[cy:Tynged]]
[[de:Schicksal]]
[[en:Predestination in Islam]]
[[es:Destino]]
[[fa:قضا و قدر]]
[[fi:Kohtalo]]
[[fr:Qadar]]
[[id:Takdir]]
[[io:Fato]]
[[it:Destino]]
[[ja:定命 (イスラム教)]]
[[kk:Қадар (дін)]]
[[ko:운명]]
[[lt:Likimas]]
[[ms:Qada dan qadar]]
[[ms:Qada dan qadar]]
[[nl:Qadar]]
[[no:Skjebne]]
[[pl:Przeznaczenie]]
[[pt:Destino]]
[[ru:Кадар (предопределение)]]
[[sk:Osud]]
[[sq:Fati]]
[[sr:Судбина]]
[[sv:Qadr]]
[[tl:Kapalaran]]
[[zh:命運]]

Версія за 11:56, 31 березня 2013

Частина серії статей на тему:
Іслам
Аллах
Аллах
Аллах
ЄдинобожністьІсторіяТермінологія
Шаблон ШаблониКатегорія Категорія Портал

Кадар (араб. الْقَدْر‎) — термін, який у ісламі означає приречення (передвизначення) всього сущого Аллахом. Віра у приречення вважається одним зі стовпів віри. Цим терміном у мусульманській, особливо сунітській, літературі позначалась божественна детермінованість усіх явищ, що відбуваються у світі, включно з людськими діями


Вважається, що божественне приречення не може бути повністю усвідомлене людським розумом. Людині не дано зрозуміти Бога, його атрибути і волю. Тому улеми, спираючись на відповідні хадиси Мухаммеда, рекомендували не заглиблюватися у суть цієї проблеми, бо більшість висновків можуть бути позбавлені доказової бази.

Одначе розвиток середньовічної мусульманської думки призвів до виникнення різних поглядів на проблему приречення. Ця проблема стала одною з найскладніших у ісламському богослов’ї (каламі), — виникали різні точки зору, інтерпретації, велися бурхливі полеміки між різними школами середньовічного каламу.

У ортодоксальному сунізмі визнається з одного боку загальна приреченість всього сущого буття з боку Творця, з іншого — обмежена вільна воля людини

Джерела