Ісламські школи та течії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іслам

теч

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридизмМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Словник ісламських термінівТермінологія


Ісламська течія — один з основних напрямків в ісламі.

Розділ течій в ісламі почався у часи Омейядів і продовжувався в часи Аббасидів, коли вчені почали переводити на арабську мову твори давньогрецьких та іранських науковців, аналізувати і інтерпретувати ці твори з ісламської точки зору. Незважаючи на те, що іслам згуртовував людей на засаді спільності релігії, етноконфесійні суперечності в мусульманських країнах не зникли. Ця обставина знайшла відображення у різних течіях мусульманської релігії. Всі відмінності між течіями в ісламі фактично зводяться до питань правозастосування, а не догматики. Іслам вважається єдиною релігією всіх мусульман, але між представниками ісламських течій існує ряд розбіжностей. Є також значні розбіжності в принципах юридичних рішень, характері свят, у ставленні до іновірців.

Найвідоміший розкол ісламу, на сунітський, шиїтський та хариджитьский, спочатку був в основному політичним, але зрештою придбав богословські та юридичні аспекти. У Ісламі існують три традиційні типи шкіл: юридичні (мазгаб), суфійські та школи богослов'я.

Головні традиційні течії[ред. | ред. код]

Суннізм[ред. | ред. код]

Докладніше: Сунізм

Мусульмани-суніти є найбільшою конфесією ісламу. Слово "суніт" походить від слова "сунна", що означає вчення і дії або приклади ісламського пророка Мухаммада. Тому термін "суніти" відноситься до тих, хто слідує або підтримує сон Мухаммада. У багатьох країнах переважна більшість мусульман є сунітами, тому вони просто називають себе "мусульманами" і не використовують самовизначення "сунніти".

Шиїзм[ред. | ред. код]

Докладніше: Шиїти

Шиїти є другою за чисельністю денномінацією ісламу, та складають з 10-13% загального мусульманського населення в світі[1]. Мусульмани-шиїти, хоч і меншість у мусульманському світі, складають більшість населення в Ірані, Іраку, Бахрейні та Азербайджані, а також відносну більшість у Кувейті, Ємені та Лівані.

На додаток до віри в авторитет Корану та вчення Мухаммада, шиїти вважають, що сім'я Мухаммада, Ахль аль-Байт («Люди Дому»), включаючи його нащадків, відомих як імами, мають особливий духовний та політичний авторитет над громадою і вважають, що Алі ібн Абі Таліб, двоюрідний брат і зять Мухаммада, був першим із цих імамів і був законним наступником Мухаммеда і, отже, нівелював легітимність перших трьох Рашидюнських халифів.

Хариджизм[ред. | ред. код]

Докладніше: Хариджити

Хариджизм — релігійно-політичний рух переважно радикального спрямування. Виниик у період правління халіфа Алі після Сиффинської битви. 12 тисяч його воїнів збунтувалися після укладення перемир'я з Муавієй ібн Абу Суф'яном. Вони пішли в Басру і заснували там свою військову базу, звідки здійснювали нальоти на вірні халіфу міста. Хариджити діяли в Іраку, Ірані, Аравії, Ємені та Північній Африці.

Примітки[ред. | ред. код]