Словник ісламських термінів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іслам

теч

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридітиМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Термінологія


Ця стаття містить список термінів, пов'язаних із ісламом, а також короткий тематичний словник (в якому частина термінів зі списку повторюється).


А[ред.ред. код]

  • Абая (араб. أباءة — сукня) — довга жіноча сукня з рукавами, що не підперізується, для носіння в громадських місцях.
  • Абдест (вуду) (араб. وضوء — омивання) — ритуальне омивання, що є обов'язковою умовою для здійснення намазу, тавафу, дотику до Корану, що включає в себе омивання обличчя, рук, голови та ніг.
  • Авлія (араб. أولياء) — праведники, наближені до Аллаха, ревні у молитвах, поминання Аллаха та інших видах поклоніння. У суфіїв — «святі», що можуть мати надприродні можливості (карамати).
  • Аврат (араб. عورة — слабке незахищене місце, статеві органи) — частина тіла, яку мусульмани зобов'язані прикривати перед іншими людьми. Для жінок авратом прийнято вважати все тіло за винятокмом овалу обличчя та кистей рук, для чоловіків — від пупка до колін включно.
  • Агль аль-Байт (араб. أهل البيت — люди дому) — члени сім'ї та дружини пророка Мухаммеда, а також самоназва шиїтів.
  • Агль аль-Кітаб (араб. اهل الكتاب) — люди Писання.
  • Аглю сунна валь джамаат (араб. أهل السنة والجماعة — люди Сунни та громади) — самоназва сунітів.
  • Адат (араб. عادات — звичаї, традиції) — загальна назва звичаєвого права, яке протиставляють релігійному праву (шаріату).
  • Азаб аль-кабр (араб. عذاب القبر) — випробування та покарання, які проходить людина після смерті до настання Судного дня.
  • Азан (араб. أَذَان) — заклик до молитви (намазу), який читає муедзин.
  • Акіда (араб. عقيدة — віра, догма) — комплекс переконань мусульман, що розкриває суть іману.
  • Акіка (араб. عقيقة — перерізання) — жертвоприношення одного чи двох баранів, яке вчиняють при народженні дитини.
  • Аль-Акса (араб. المسجد الاقصى — віддалена мечеть) — мечеть на Храмовій горі в Єрусалимі, третя святиня ісламу.
  • Ансари (араб. أنصاري — помічники [пророка]) — корінні мешканці Медини, що прийняли іслам і стали сподвижниками пророка Мухаммеда. Разом із мугаджирами складали мусульманську громаду Медини.
  • Аср (араб. عصر) — надвечірня молитва.
  • Ахірат (араб. الآخره — кінець, останній) — вічне, загробне життя, що складається з життя в раю чи в пеклі.
  • Аят (араб. آية — знамення) — — найменший відокремлений текст Корану, вірш; Коран містить 6236 аятів.
  • Аятола (араб. آية الله — знамение Аллаха) — шиїтський релігійний титул, що дає право виносити самостійні рішення щодо правових питань.

Б[ред.ред. код]

  • Барака (араб. بركة — благословення) — Божественне благословення, яким можуть бути наділені пророки та їхні близькі.
  • Барзах (араб. برزخ — перешкода) — місце перебування людської душі в період між фізичною смертю та днем воскресіння із мертвих.
  • Басмала (араб. بسملة) — фраза, що означає «Ім'ям Аллаха Милостивого, Милосердного!», якою починаються всі сури Корану, крім дев'ятої.
  • Біда (араб. بدعة — нововведення) — нововведення, що з'явилося в ісламі після періоду життя пророка Мухаммеда та його сподвижників.
  • Бугтан (араб. بهتان) — наговір.
  • Бурак (араб. البراق — той, що сяє; блискавичний) — тварина із потойбічного світу, на якій пророк Мухаммед здійснив нічну подорож (ісра) із Мекки в Єрусалим.

В[ред.ред. код]

  • Васвас (араб. الوسوس) — намовляння шайтана.
  • Вахі (араб. وحي — одкровення) — божественне одкровення, прихований і швидкий спосіб передачі повідомлень пророкам напряму або через янголів.

Г[ред.ред. код]

  • Газават (араб. غزوات — вторгнення) — війни, в яких особисто брав участь пророк Мухаммед. Іноді виступає синонімом джигаду.
  • Гийба (араб. غيبة) — пліткарство.
  • Гіджра (араб. هجرة — переселення) — вимушене переселення мусульман із Мекки в Медину 622 року. Це стало новою віхою в історії ісламу, тому мусульманське літочислення починається з дня переселення пророка Мухаммеда (15—16 липня 622 року).
  • Гурія (араб. حورية) — райська діва.
  • Гусль (араб. غسل — купання) — акт повного очищення тіла через ритуальне купання.

Д[ред.ред. код]

  • Дават (араб. دعوة — заклик) — заклик, запрошення в іслам, прозелітизм.
  • Даджаль (араб. الدجال — брехун) — аналог християнського Антихриста.
  • Дар аль-іслам (араб. دار الإسلام) — земля ісламу.
  • Дар аль-куфр (араб. دار الكفر) — земля невір'я.
  • Дар аль-харб (араб. دار الحرب) — земля війни.
  • Джамаат (араб. جامعة) — зібрання: всесвіт, мечеть, громада.
  • Джамарат (араб. رمي الجمرات — кидання каміння) — обряд кидання каміння в стовпи, що символізують шайтана.
  • Джанаба (араб. جنابة — осквернення) — стан статевого осквернення, що настає після статевої близькості чи полюції уві сні.
  • Джаназа (араб. جنازة) — похорони.
  • Джаннат (араб. جنّة — сад) — рай, райські сади, в яких будуть перебувати праведники та вірні.
  • Джаганнам (араб. جهنم — Геєна) — пекло, вічне місцеперебування грішників та невірних після смерті.
  • Джагілія (араб. جاهلية — невігластво) — доісламські часи, часи язичництва; Джагіль (جهل) — невіглас.
  • Джибріль (араб. جبريل — могутність Бога) — ангел, що відповідає за передачу одкровень Аллаха пророкам. Відповідає біблійному Архангелу Гавриїлу.
  • Джизія (араб. جزْية — данина) — подушний податок, що стягують з дорослих чоловіків-немусульман, що живуть на території мусульманської держави в обмін на звільнення від служби в армії.
  • Джильбаб (араб. جلباب — халат) — цільний жіночий одяг, що покриває все тіло, залишаючи непокритими лише кисті рук, ступні та очі.
  • Джин (араб. جنّ — джин) — творіння, створене з вогню, що має свобідну волю. Джини можуть бути як мусульманами, так і невірними (шайтани, біси).
  • Джигад (араб. الجهاد — старанність, зусилля) — старанність у благих ділах, докладання зусиль у благих ділах, боротьбі за віру.
  • Джуз (араб. جزء — частина) — одна тридцята частина Корану.
  • Джума-мечеть (араб. مسجد الجمعة — п'ятнична мечеть) — мечеть для здійснення п'ятничної молитви.
  • Джума-намаз (араб. صلاة الجمعة) — п'ятнична молитва.

З[ред.ред. код]

Мечеть Аль-Акса
  • Забур (араб. زبور) — Псалтир.
  • Закят (араб. زكاة — те, що очищує) — обов'язкова милостиня, податок, який стягують раз на рік з мусульман, що мають певне майно. Один із п'яти стовпів ісламу.
  • Зикр (араб. ذكر — поминання) — духовна практика, що полягає в багаторазовому промовлянні молитовних формул, що містять ім'я Аллаха.
  • Зиммі (араб. ذمي‎‎ — договір) — збірна назва немусульманського населення (переважно тих, що сповідували християнство, юдаїзм, зороастризм тощо) на території держав, що жили за законами шаріату.
  • Зина (араб. الزنا) — перелюбство.
  • Зиндик (араб. زِنْدِيقٌ) — єретик.
  • Зіярат (араб. زِيارة — візит, паломництво) — святе місце, місце паломництва мусульман.
  • Зугр (араб. الظُّهْر) — полуденна молитва.

І[ред.ред. код]

  • Ібадат (араб. عبادة — служіння) — поклоніння, в якому розуміють всі явні та приховані слова та дії, угодні Аллаху. До поклоніння належать намаз, піст, жертвоприношення, благання, обітниці тощо. В ширшому значення поклонінням вважають будь-яке благодіяння, що здійснюють заради Аллаха.
  • Ід аль-Адха (араб. عيد الأضحى) — , в Україні більш відоме як Курбан-байрам (тур. Kurban Bayramı) — свято жертвоприношення і завершення хаджу, що відзначають в 10 день місяця Зуль-хіджа в пам'ять жертвоприношення пророка Ібрагіма (Авраама).
  • Ідда (араб. عدة — декілька) — період (4 місяці та 10 днів) вичікування після розлучення чи смерті чоловіка, протягом якого жінка не має права одружуватися з іншим чоловіком.
  • Іджма (араб. إجماع — згода) — одноголосна думка більшості ісламських вчених-правників.
  • Іджтигад (араб. اجتهاد — зусилля над собою) — досягнення вищого ступеня знання та отримання права самостійно вирішувати деякі питання теологічно-правового характеру.
  • Ід-намаз (араб. صلاة العيد) — святкова молитва.
  • Ікамат (араб. إقامة) — заклик до молитви, який читають після азану і безпосередньо перед молитвою.
  • Імам (араб. إمام — проводир) — керівник колективної молитви; почесний титул найбільших релігійних авторитетів, засновників мазгабів тощо; глава мусульманської громади.
  • Іман (араб. إيمان — віра) — переконання, до якого належать віра в Аллаха, Ангелів, Священне Писання, пророків, Судний День і Призначення.
  • Інджиль (араб. الإنجيل) — Євангеліє.
  • Інсан каміль (араб. إنسان كامل — досконала людина) — в суфізмі ідеал досконалої людини, що перемогла в собі нафс і досягла стану хакіки.
  • Іншалла (араб. إن شاء الله — якщо Бог забажає) — або «Іншаллаг!» чи «Іншаллах!» — «якщо божа воля є на те». Ритуальний молитовний вигук, вигукувальний вираз, що використовується в арабських та інших мусульманських країнах, як знак смирення мусульманина перед волею Аллаха.
  • Ірфан (араб. عرفان) — особливий вид сакрального знання про те, яким повинен бути істинний мусульманин-монотеїст, і про те, як досягнути близькості до Аллаха.
  • Існад (араб. إسناد — опора) — ланцюжок оповідачів, що передавали хадис від пророка Мухаммеда.
  • Істинджа (араб. استنجاء — підмивання) — правила поведінки в туалеті (а також у ситуації, що супроводжує сечовипускання та випорожнення), наказані мусульманину шаріатом.
  • Істихсан (араб. استحسان) — винесення релігійної постанови з огляду на внутрішній голос. Подібну практику допускали Абу Ханіфа та його послідовники, хоча абсолютна більшість мусульманських богословів відкидали її.
  • Ітикаф (араб. عتكاف) — усамітнення в мечеті заради поклоніння Аллаху, протягом якого мусульманин не має права без поважної причини покидати мечеть і здійснювати злягання з дружиною.
  • Іфтар (араб. إفطار — розговіння) — прийом їжі після заходу сонця під час посту.
  • Іхрам (араб. إحرام — посвячення) — особливий стан духовної чистоти паломника, що здійснює хадж. Для перебування в ньому необхідно здійснити повне омивання тіла, загорнутися в особливий одяг і дотримуватися правила іхрам. Так само називають спеціальний одяг, який одягають під час здійснення великого паломництва.
  • Іхсан (араб. احسان) — високий ступінь віри, що дозволяє людині здійснювати справи щиро заради Аллаха так, наче він бачить Його (оскільки навіть якщо він не бачить Його, то знає, що Аллах бачить його).
  • Іша (араб. عشاء) — нічна молитва.

К[ред.ред. код]

Держави Магрибу
Мінбар та Міхраб мечеті
  • Кааба (араб. الكعبة — куб) — мусульманська святиня у вигляді кубічної будівля у внутрішньому подвір'ї Заповітної Мечеті в Мецці. В сторону Кааби мусульмани звертають свої обличчя під час молитви, а під час хаджу навколо Кааби відбувається обряд таваф.
  • Каді (араб. قاضي) — суддя.
  • Казф (араб. قذف) — наруга.
  • Калам (араб. كلام — слово, промова) — філософсько-теологічна дисципліна.
  • Кафара (араб. كَفَّارَة — спокута) — спокутування за вчинені гріхи.
  • Кібла (араб. قبلة — напрямок) — напрямок на Каабу в Мецці, в якому мусульмани здійснюють молитву.
  • Кур'ан (араб. قرآن) — Коран
  • Курбан (араб. قربان) — жертвоприношення.
  • Кутуб ас-сітта (араб. الكتب السته — шість книг) — шість авторитетних сунітських збірників хадисів, складених аль-Бухарі, Муслімом, Абу Давудом, ан-Насаї, ат-Тірмізі та імамом Ібн Маджа.
  • Куфр (араб. كفر) — невір'я.

Л[ред.ред. код]

  • Лайлат аль-Кадр (араб. ليلة القدر — ніч визначення) — одна з ночей місяця Рамадан.
  • Лаух аль-Махфуз (араб. لوح محفوظ — Бережена Скрижаль) — скрижаль, на якому записано всі минулі та майбутні події у світі.

М[ред.ред. код]

  • Магді (араб. مهدي — ведений) — провісник близького кінця світу, останній наступник пророка Мухаммеда, свого роду месія.
  • Магр (араб. الْمَهْرُ) — посаг, придане.
  • Магриб (араб. المغرب) — вечірня молитва; Північно-Західна Африка.
  • Мазгаб (араб. مذهب — доктрина, школа) — релігійно-правові школи в області мусульманського права.
  • Малаїка (араб. ملائكة — посланець, вісник) — ангел, розумна істота, зазвичай невидима для людини, що беззаперечно виконує всі накази Аллаха.
  • Манзиль (араб. منزل) — одна із семи рівних частин Корану.
  • Масх (араб. المَسْحُ — протирання) — прання і чистка одягу та взуття, протирання шкіряних шкарпеток.
  • Матн (араб. متن — дошка) — слова та дії пророка Мухаммеда, описані в хадисі.
  • Махрам (араб. محرم — заборонений) — близький родич, з яким жінка не має права одружуватися через родинні зв'язки, але має право залишатися з ним наодинці та вирушати в подорож.
  • Машалла (араб. ما شاء الله‎ — що/так захотів Бог) — також Машаллаг чи маша'Аллах (mā šā ʾ Allāh - «що/так захотів Бог», «на те була Божа воля»)
  • Мінарет (араб. منارة — маяк) — башта, з якої муедзин скликає мусульман на молитву.
  • Мінбар (араб. منبر — кафедра) — місце в мечеті, звідки імам читає проповіді.
  • Міхраб (араб. محراب — ніша) — ніша в стіні мечеті, що вказує напрям на Мекку і до якої повертаються обличчям під час молитви.
  • Муджагід (араб. مجاهد — борець, що здійснює зусилля) — учасник джигаду, а також будь-який мусульманин, чия боротьба вкладається в причинні рамки одного з визначень джигаду.
  • Мугаджир (араб. المهاجرون — переселенці) — переселенці з Медини в Мекку на чолі з пророком Мухаммедом. Переселенці, біженці в країнах ісламу, люди, що здійснюють гіджру.
  • Мудараба (араб. المضاربة) — спільне пайове підприємство, в якому інвестори здійснюють вклади в складчину і ділять між собою отримані прибутки чи збитки, відповідно до паю кожного учасника. При цьому одним із інвесторів неодмінно є ісламський банк (саме він вкладає фінанси, тоді як інші інвестори вкладають лише працю і знання).
  • Муджадид (араб. مجدد — оновитель) — оновитель віри. Відповідно до хадису пророка Мухаммеда, кожні сто років серед мусульман будуть з'являтися люди, що будуть оновлювати іслам.
  • Муджизат (араб. معجزات — недосяжний) — диво, що виходить за межі людських можливостей і що служить доказом істинності пророчої місії.
  • Муджтагід (араб. المجتهد — той, що старається) — вчений, що досяг рівня іджтигаду.
  • Муедзин (араб. مؤذن‎) — служитель при мечеті, що з мінарету закликає вірян до молитви, читаючи азан.
  • Мумін (араб. مؤمن) — вірний, вірянин.
  • Мунафик (араб. منافق) — лицемір.
  • Мурабаха (араб. مرابحة) — торговельна угода, за якою продавець прямо вказує витрати, які він поніс на продавані товари, і продає їх іншій особі (покупцю) з націнкою до перинної вартості, що відома покупцю заздалегідь.
  • Муртад (араб. مرتد) — відступник.
  • Муслім (араб. مسلم) — мусульманин.
  • Муснад (араб. مسند — відносити що-небудь до чого-небудь) — збірка хадисів, у якій хадиси впорядковано відповідно до імен сподвижників, що розповідають їх від імені пророка Мухаммеда.
  • Мусхаф (араб. مصحف) — збірка написаних і зібраних в одному місці листів у вигляді книги, чи то Коран, чи інша книга.
  • Мута (араб. نكاح المتعة — шлюб для задоволення) — тимчасовий шлюб, що був поширений серед арабів до появи ісламу і дозволений в перші роки ісламу, але зрештою заборонений. Досі дозволений серед шиїтів.
  • Муташабігат (араб. متشابهات) — неясні, важко зрозумілі аяти Корану, що притягують особливу увагу коментаторів.
  • Мухкам (араб. محكم) — коранічні аяти, що містять ясні та неанульовані релігійні приписи.
  • Муфасир (араб. مُفسر — тлумач) — тлумач (коментатор) Корану, автор тафсиру.
  • Муфтій (араб. مفتى — той, що висловлює думку) — вчений — знавець шаріату, що дає роз'яснення його основних положень і що приймає рішення щодо спірних питань у формі особливого висновку на основі принципів шаріату та прецедентах.
  • Мухадис (араб. محدث) — вчений, що глибоко вивчив науку про хадиси.
  • Мушаббігіт (араб. مشبهة) — антропоморфіст.
  • Мушарака (араб. مشاركة) — спільне пайове підприємство, в якому інвестори здійснюють фінансові вклади в складчину і ділять між собою отримані прибутки чи збитки, відповідно до паю кожного учасника.
  • Мушрик (араб. مشرك) — багатобожник.

Н[ред.ред. код]

  • Набі (араб. نبي) — пророк.
  • Наджаса (араб. نجاسة — нечистота) — нечистоти, до яких належать сеча, кал, блювота, мертвечина, свинина тощо.
  • Намаз (перс. نماز‎), Салят (Шаблон:Lang+ar) — ритуальна молитва.
  • Нафіль (араб. نافلة) — необов'язкові обряди для поклоніння Аллаху, які бажано здійснювати, навіть якщо є нездійснені обов'язові намази.
  • Нафс (араб. النفس — душа) — тваринні пристрасті, суть людини, її «Я».
  • Нашид (араб. نشيد — поспів'я) — мусульманське обрядове поспів'я, що виконують чоловічим голосом без інструментів.
  • Нікаб (араб. نقاب — завіса) — жіночий головний убір, що закриває обличчя, з вузьким прорізом для очей.
  • Ніках (араб. نكاح) — шлюб.
  • Нісаб (араб. نِصاب — кворум) — сума, за наявності якої людина зобов'язана виплачувати закят.
  • Ніфак (араб. نفاق) — лицемірство.

Р[ред.ред. код]

  • Раджаб-байрам (араб. إسراء ومعراج — Ісра та мірадж) — подія, що трапилася з пророком Мухаммедом, під час якої його було перенесено з Мекки в Єрусалим, після чого вознесено на небеса.
  • Расуль (араб. رسول) — посланець.
  • Риба (араб. ربا) — лихварство.
  • Риваят (араб. رواية — версія) — одна з версія хадиса, що йде від різних передавачів.
  • Ризк (араб. رزق) — продовольство.
  • Рія (араб. الرِّيَاء) — показність.

С[ред.ред. код]

Арабське написання імені пророка Мухаммеда з додавання салавата
  • Садака (араб. صدقة) — милостиня.
  • Сай (араб. سعى — біг) — семиразове проходження певних чином відстані між поагорбами Сафа і Марва.
  • Салават (араб. صلوة — благословення) — фраза Салла-ллагу аляйгі ва салам («мир Йому і благословення Аллаха»), яку мусульмани промовляють після називання імені пророка Мухаммеда.
  • Саляфі (араб. سلف — попередник) — праведні попередники, що жили в перші 300 років після Гіджри. Покоління, що жили з третього століття ісламу понині, називають халяфами.
  • Сахаба (араб. صحابي — друг) — сподвижники пророка Мухаммеда, що бачили його.
  • Сивак (араб. سواك) — або Місвак щітка для чищення зубів, зроблена з гілок і коріння дерева арак (Salvadora persica), при розжовуванні якого волокна розділяються та перетворюють в пензлик.
  • Сират (араб. الصِّرَاطُ — шлях, міст) — міст, що розташований над вогнем пекла; його розміри не перевищують волосини, а ширина — вістря леза меча.
  • Суджуд (араб. السُّجُود) — земний уклін.
  • Сунна (араб. سنة — шлях, дорога) — священний переказ, що містить хадиси пророка Мухаммеда. Бажана дія.
  • Сура (араб. سورة — глава, вірш) — розділ (глава) у Корані; Коран містить 114 сур.
  • Сухур (араб. سحور — сніданок) — досвітній прийом їжі під час посту.
  • Сухуф (араб. الصُّحُف — сувої) — одкровення Аллаха, зіслані пророкам, що передували Мухаммеду.

Т[ред.ред. код]

Таваф навколо Кааби
  • Табіїн (араб. تابعین — послідовник) — мусульманин, що жив у часи пророка Мухаммеда, але не бачив його особисто, або той, хто бачив і спілкувався зі сподвижником пророка Мухаммеда.
  • Табі ат-табіїн (араб. تابع التابعين — після табіїнів) — учні табіїнів, що ніколи не бачили сподвижників пророка Мухаммеда.
  • Тавасуль (араб. توسُّل — шукати близькості, добиватися прихильності) — спосіб наблизитися до Аллаха за допомогою іншої людини, Прекрасними іменами Аллаха або добрими вчинками.
  • Таваф (араб. طواف — обхід навколо) — ритуальний обхід проти годинникової стрілки навколо Кааби та Хіджр Ісмаїла під час хаджу.
  • Тагарат (араб. طهارة — очищення, омивання) — ритуальне очищення, що включає в себе мале омивання (адбест) і ритуальне купання (гусль).
  • Таджвід (араб. تجويد — інтонізація) — особлива манера декламації Корану відповідно до встановлених правил вимови й інтонації.
  • Таджсим (араб. تجسيم) — надання Аллаху тіла, антропоморфізм.
  • Такафул (араб. التكافل) — система страхування, в основі якої лежить механізм розподілу прибутків та збитків між учасниками та оператором, що відповідає нормам шаріату.
  • Такбір (араб. تكبير — возвеличення) — слова поминання Аллаха «Аллагу акбар», що означає «Аллах великий».
  • Талбія (араб. التلبية) — молитва, яку паломники повторюють багаторазово під час усього хаджу, поки паломник перебуває у стані іхраму.
  • Таляк (араб. الطلاق) — розлучення.
  • Таклід (араб. تقليد — наслідування, імітація) — слідування справі авторитета.
  • Такфір (араб. تكفير) — звинувачення у невір'ї (куфрі).
  • Тартиль (араб. ترتيل — розспів) — повільна медитативна декламація Корану.
  • Тасбіх (араб. تسبيح) — слова поминання Аллаха «Субханаллаг», що означають «Святий Аллах».
  • Таурат (араб. توراة) — Тора.
  • Тафсир (араб. التفسير — роз'яснення) — наука тлумачення і коментування аятів Корану.
  • Таямум (араб. تيمم) — очищення піском чи спеціальним каменем, що здійснюють в особливих випадках замість омивання водою.

У[ред.ред. код]

  • Улем (араб. عالم) — вчений, знавець.
  • Умма (араб. أُمَّة) — спільнота.
  • Ураза (тат. Уразапіст) або Саум (араб. الصوم‎‎‎) — піст, приписаний у місяць Рамадан.
  • Ураза-байрам (тат. Ураза бәйрәме) або Ід уль-Фітр — свято розговіння, що відзначають на честь завершення посту в місяць Рамадан.

Ф[ред.ред. код]

  • Фаджр (араб. الْفَجْر) — світанкова молитва.
  • Факіг (араб. فقيه — юрист) — учений в галузі мусульманського права.
  • Фасик (араб. فاسق) — нечестивець.
  • Фетва (араб. فتوى — висновок) — рішення муфтія про відповідність тієї чи іншої дії або явища Корану і Шаріату.
  • Фікг (араб. فقه — розуміння, знання) — ісламське право, юриспруденція.
  • Фітра (араб. فطرة — природа, інстинкт) — первозданне єство людини; ідея людини; людина в її найкращих можливостях.

Х[ред.ред. код]

  • Хадж (араб. حج) — паломництво.
  • Хадис (араб. حديث — повідомлення) — розповідь, що містить слова пророка Мухаммеда чи описує його життя і діяння, передана через ланцюжок учених-мухадисів (існад).
  • Ханіф (араб. حنيف — людина, що схиляється до єдинобожжя) — релігія пророка Ібрагіма (Авраама), яку сповідував пророк Мухаммед до початку пророчої місії.
  • Хатиб (араб. خطيب) — проповідник.
  • Хафіз (араб. حافظ — хранитель) — той, що знає напам'ять весь Коран. Учений-мухадис, що знає напам'ять понад 100 тисяч хадисів.
  • Хіджаб (араб. حجاب — покривало) — жіночий одяг, що приховує обриси тіла жінки.
  • Хізб (араб. حزب — сторона, партія) — одна шістдесята Корану, половина джуза.
  • Хутба (араб. خطبة) — проповідь.

Ч[ред.ред. код]

  • Чадра (перс. چادر‎, намет) — жіноче покривало-вбрання з щілиною для очей.

Ш[ред.ред. код]

  • Шагада (араб. الشهادة — свідчення) — свідчення Єдинобожжя і посланницької місії пророка Мухаммеда.
  • Шам (араб. الشَّام) — Левант.
  • Шагід (араб. شَهيد — свідок) — мусульманин, що загинув за віру, мученик.
  • Шайтан (араб. شيطان) — злий дух.
  • Шаріат (араб. شريعة — джерело) — сукупність правових, морально-етичних і релігійних норм ісламу, що охоплює значну частину життя мусульманина і проголошена в ісламі як «вічне та незмінне» Божественне установлення; одна з конфесійних форм релігійного права.
  • Шафаат (араб. شفاعة — заступництво) — заступництво, що буде дозволено Аллахом вчинити в день Страшного суду пророкам на чолі з Мухаммедом за всіх грішників-мусульман, аби їх позбавили пекельних мук і вони ввійшли до раю.
  • Ширк (араб. شرك) — багатобожжя.

Короткий тематичний словник ісламських термінів і виразів[ред.ред. код]

Термін араб. Значення
Есхатологія
Райські сади
Адн عدن Едем
Мава المأوى притулок
Наїм النعيم благодать
Фірдаус الفردوس райський сад
Райські річки
Каусар الكوثر достаток
Маїн معين райська річка
Сальсабіль سلسبيل нектар
Таснім تسنيم райська річка
Рівні пекла
Джахім جحيم геєна
Лаза пекло
Нар النَّار вогонь
Саїр السَّعِير полум'я
Сакар سَقَر пекло
Гавія الْهَاوِيَة прірва
Хутама الحطمه той, що нищить
інше
Гурія حورية райська дів
Сират الصِّرَاطُ шлях, міст
Сур الصُّورِ труба
Мізан الْمِيزَانُ терези
Священне Писання الكتب المقدسة
Забур زبور Псалтир
Інджиль الإنجيل Євангеліє
Кур'ан قرآن Коран
Сухуф الصُّحُف сувої
Таурат توراة Тора
Структура Корану
Аят آية знамення
Джуз جزء частина
Манзиль 7 рівних частин
Сура سورة глава, вірш
Хізб حزب сторона, партія
Коранічні науки
Таджвід تجويد інтонізація
Тартиль ترتيل розспів
Тафсир تفسير тлумачення
.
.
Шаріат і Фікг
Термін араб. Значення
Джерела шаріату
Адат عادات звичаї, традиції
Даліль دَلِيل доказ
Кияс القياس аналогія
Мангадж منهج метод
Приписи حُكْم
Мустахаб مستحب бажане
Мандуб مَنْدُوب рекомендоване
Муштабіх مُشْتَبِه сумнівне
Фард فرض обов'язкове
Ваджиб واجب необхідне
Суннат سنة бажане
Мубах مباح допустиме
Халяль حلال дозволене
Макруг مكروه небажане
Харам حرام заборонене
Гріхи
Куфр كفر невір'я
Ніфак نفاق лицемірство
Ширк شرك багатобожжя
Бугтан بهتان наговір
Гийба غيبة обговорення, пліткарство
Зина الزنا перелюбство
Риба ربا лихварство
Рія الرِّيَاء показуха
Казф قذف наруга
Види покарання
Дійя دية компенсація
Кісас قِصَاص помста
Раджм رجم камінь
Тазир تعزير осуд
Хад حد утримання
Ступені достовірності хадисів
Даїф ضَعِيف слабкий
Мутаватир متواتر узгоджений
Сахіх صَحِيح достовірний
Хасан حسن хороший
Шаз شاذ аномальний
Мавду موضوع сфабрикований
.
.
Молитва в ісламі
Термін араб. Значення
Щоденні молитви
Фаджр الْفَجْر світанкова
Зугр الظُّهْر полуденна
Аср عصر надвечірня
Магриб المغرب вечірня
Іша عشاء нічна
Обов'язкові молитви
Ід-намаз صلاة العيد святкова
Джума-намаз صلاة الجمعة п'ятнична
Вітр وتر непарний
Бажані молитви
Духа الضحى ранок
Істиска اِسْتِسْقَاء дощ
Істихара اِسْتِخَارَة правильне рішення
Ратибат صلاة التطوع бажаний 2-ракатний
Намаз-тасбіх صلاة التسابيح намаз каяття
Тагаджуд تهجُّد намаз після сну
Таравіх تراويح перерва, відпочинок
Кусуф كسوف сонячне затемнення
Хусуф خسوف місячне затемнення
Намаз-вуду صلاة الوضوء намаз омивання
Хаджат حاجة намаз потреби
Форми молитви
Хауф خوف страх
Каср-намаз قصر الصلاة скорочений
Джамаат-намаз صلاة الجمعة колективний
Елементи намазу
Ракат ركعة послідовність дій, цикл
Кірат стояння
Руку поясний уклін
Кіям قيامة стояння
Суджуд سجود земний уклін
Кугуд сидіння
Елементи мечеті
Мінарет منارة маяк
Мінбар منبر кафедра
Міхраб محراب ніша
інше
Дуа دعاء благання
Ташаггуд تَّشَهُّد свідчення
.
Термін араб. Значення
Ісламський одяг
Хіджаб حجاب покривало
Абая أباءة сукня
Джильбаб جلباب халат
Ізар الأزار покривало
Нікаб نقاب завіса
Хімар خمار вуаль
Чадра چادر намет
Ісламська економіка
Мурабаха مرابحة
Мушарака مشاركة
Такафул التكافل
Мудараба المضاربة
.
Термін араб. Значення
Суфійські терміни
Баят بيعة присяга
Ваджд وجود буття
Гайб غيب заповітне, потаємне
Карамат کرامت незвичне явище, диво
Макам مقام стоянка
Мурид مُرِيد учень
Силсила سلسلة ряд, ланцюг
Табарук благодать від могил святих праведників
Тарикат طريقة шлях
Тасаввуф التصوّف суфізм
Фана فناء небуття
Хакікат حقيقة істина
.
Термін араб. Значення
Ісламський місячний календар
1. Мухаррам محرم‎
2. Сафар ‎صفر
3. Рабі-аль-авваль ربيع الأول
4. Рабі-ас-сані ربيع الثاني
5. Джумада-аль-авваль جمادى الأولى
6. Джумада-ас-сані جمادى الثاني
7. Раджаб رجب‎
8. Шаабан ‎شعبان‎‎
9. Рамадан رمضان‎
10. Шавваль شوّال‎
11. Зу ль-каада ‎ذو القعدة
12. Зуль-хіджа ذو الحجة
.
Термін араб. Значення
Абд عبد слуга, раб
Адаб أدب етикет
Адль عدل справедливість
Аманат أمانة ввірене
Арш العرش Трон
Ашура عاشوراء Ашура
Вакф وقف зупинка
Васаль وِصَال
Гарем الْحَرِيم відокремлене
Гідаят هداية керівництво
Дин الدين релігія
Іслам إسلام покірність
Каза قَضَاءُ відшкодування
Термін араб. Значення
Мавлід مَوْلِدُ народження
Маджліс مجلس зібрання
Масих مسيح месія
Медресе مدرسة школа
Муджаз مُجَاز дозвіл
Нашид نشيد пісня
Ніят نیّة намір
Сабр صْبِرْ терпіння
Саваб ثواب винагорода
Сакіна سكينة спокій
Сафар صفر мандрівка
Сира السيرة біографія
Сифат صفات атрибут
Термін араб. Значення
Таваккуль توکُّل уповання
Тагут طاغوت ідол, тиран
Таква تَقْوَ страх
Такія تقيّة благочестя
Тауба تَوْبَة покаяння
Таухід توحيد єдинобожжя
Фітна فتنة смута
Хіджама حجامة кровопускання
Хітан ختان обрізання
Шукр شكر вдячність
Шура شورى порада
.
.
Популярні вирази
Вираз араб. Переклад
Алейгі ас-салам عليه السلام мир йому
Амінь آمين хай буде так
Ахі أخي мій брат
Бісмі-Ллаг بسم الله іменем Аллаха
Валлаг والله (Клянуся) Аллахом
Джаль Джалялаг جل جلاله Всемогутній
Ухті أختي моя сестра
Азза ва-Джалль عز وجل Всемогутній і Великий
Вираз араб. Переклад
Аллагу Алім الله عالم Аллах Всезнаючий
Аль-хамду лі-Ллаг الْحَمْدُ للّهِ‎‎ Хвала Аллаху
Ід мубарак عيد مبارك Благосовенне свято
Ін шаа-Ллаг إن شاء الله Якщо на те воля Аллаха
Рахімагу-Ллаг رَحِمَهُ الله Хай помилує його Аллах
Фі сабілі-Ллаг في سبيل الله На шляху Аллаха
Ярхамука-Ллаг يرحمك الله Хай помилує тебе Аллах
Вираз араб. Переклад
Баракаллагу фікум بارك الله فيكم Хай благословить вас Аллах
Джазака-Ллагу хайран جَزَاكَ اللهُ خَيْرا Хай воздасть Аллах тобі благом
Ма шаа-Ллаг ما شاء الله (Як добре, що) На те була воля Аллаха
Радіа-Ллагу ангу رَضِيَ اللهُ عَنْهُ Хай буде задоволений ним Аллах
Садака-Ллагу ль-Азім صدق الله العظيم Істину сказав Аллах
Субханагу ва Тааля سبحانه و تعالى Святий він і Великий
Ухіббука фі-Ллаг أحبك في الله Я люблю тебе заради Аллаха
Ім'я в Корані араб. Ім'я в Біблії
Імена пророків і біблійних персонажів у Корані
Адам ‎آدم Адам
Гаджар هاجر‎‎ Агар
Гарун ‎هارون‎ Аарон
Давуд ‎داود‎‎ Давид
Закарія زكريا‎‎ Захарія
Ібрагім ‎ابراهيم‎‎ Авраам
Ідріс ‎إدريس Єнох
Іліяс إيلياس Ілля
Іса аль-Масіх عيسى بن مريم Ісус Христос
Ісмаїл ‎إسماعيل‎‎ Ізмаїл
Ісхак ‎إسحاق‎‎ Ісаак
Мар'ям مريم‎ Діва Марія
Муса ‎موسى Мойсей
Сулайман ‎سليمان‎‎ Соломон
Юнус يونس‎ Йона
Юсуф ‎يوسف‎‎ Йосип
Якуб ‎يعقوب Яків
Ях'я يحيى‎‎‎ Іван Хреститель
.


Посилання[ред.ред. код]