Сосенко Модест Данилович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м →Посилання: категоризація |
Kvandr (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 51: | Рядок 51: | ||
[[Категорія:Уродженці Богородчанського району]] |
[[Категорія:Уродженці Богородчанського району]] |
||
[[Категорія:Навчались у Бучачі]] |
[[Категорія:Навчались у Бучачі]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Художники Львова]] |
||
[[Категорія:Померли 1920]] |
[[Категорія:Померли 1920]] |
||
[[Категорія:Померли 4 лютого]] |
[[Категорія:Померли 4 лютого]] |
Версія за 10:57, 6 липня 2014
Сосе́нко Модест Данилович (*28 квітня 1875, Пороги, Богородчанського району, Івано-Франківської обл. — †4 лютого1920, Львів) — український художник-монументаліст.
Біографія
Народився в сім'ї священника, пароха с. Пороги отця Данила Сосенка. Початкова освіта — ґімназія при монастирі оо. Василіян в Бучачі (1887–1895 рр.[1]). Вчився у Краківській Школі Мистецтв (1896–1900 рр.), та завдяки фінансовій підтримці митрополита Андрея Шептицького в Мюнхенській Академії (1901 — 02 рр.) і в Національній Школі Мистецтв у Париж (майстерня Леона Бонна) (1902 — 05 рр.); з 1908 р. жив у Львові. З 1907 р. працював реставратором в Національному музеї у Львові. Під час Першої світової війни був мобілізований до австро-угорської армії, брав участь у військових діях.
Подорожував по Італії й Україні (1908 — 13 рр.), Єгипті й Палестині (1914 р.).
Модест Сосенко похований у Львові на Янівському цвинтарі, поле № 31[2]. Його іменем названо одну з вулиць Львова.
Творчий доробок
- Портрети: Атанасія Шептицького, Володимира Шухевича, «Портрет дівчини» (1912), «Автопортрет» (1915),
- Побутові картини: «Хлопець обідає», «Розмова», «Діти на плоті» (1913), «Трембітарі» (1914), етюди народних танців,
- Монументальні декоративні розписи Музичного Інституту ім. М. Лисенка у Львові виконані головним чином за мотивами полтавських гаптів та з зображеннями народних музикантів.
- Поліхромії церков: у Підберізцях біля Львова, Печеніжині, Рикові, Більчі Золотому, Золочеві, Товмачі, Славську (разом з Юліяном Буцманюком); проект поліхромії Волоської церкви у Львові.
- Автор збірки «Прикраси галицьких рукописів XVI–XVII вв. Ставропігійського Музею» (видана 1923). Твори М.Сосенка зберігаються у Львівському Державному Музеї Українського Мистецтва (близько 100 робіт), Коломийському Державному Музеї Народного Мистецтва «Гуцульщина» і в приватних колекціях.
У своїх творах, особливо на релігійну тематику, Модест Сосенко намагався синтезувати старі візантійські основи малярства з сучасними йому мистецькими досягненнями і був новатором у цій ділянці.
-
Христос благословляє дітей з церкви в селі Підберізці
-
Христос і Магдалина з церкви в селі Підберізці
Примітки
Література
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Свєнціцкий І. «Модест Сосенко». Прага 1927;
- «Модест Сосенко 1875–1920». Каталог меморіальної виставки. Л. 1960.
- І.Дуда, Б.Пиндус. Сосенко Модест Данилович // Шаблон:ТЕС4, с. 582.
Посилання
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |