Варваризм: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Латынь,снова.этимология слова Варвар...произошло от латинского barbarus- чужеземец,Варвар,грубый
Скасування редагування № 15873949 користувача 93.180.195.39 (обговорення)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Варвари́зм''' (вiд.лат barbarus &nbsp;— іноземець,варвар)&nbsp;— іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що зберігають структурні ознаки чужих мов, по-різному при­стосовуючись до [[Фонетика|фонетики]], [[Морфологія (лінгвістика)|морфології]] мови-реципієнта. Іншомовні слова або звороти, що суперечать нормам даної мови<ref>Словник іншомовних слів / [за ред. О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничука].&nbsp;— К. : Головна редакція УРЕ, 1977.&nbsp;— 775 с.</ref>. Наприклад, запозичені в [[українська мова|українську мову]] [[звертання (мовознавство)|звертання]] до жінки з різних європейських мов: ''мадемуазе́ль'' (з [[французька мова|французької]]), ''ле́ді'' (з [[англійська мова|англійської]]), ''фра́у'' (з [[німецька мова|німецької]]). Ці слова вживають як [[екзотизми]] для надання колориту чи відтворення чужоземного середовища в художніх творах. Вони не повністю засвоєні українською мовою, про що свідчить їхня невідмінювана форма. Крім того, про їхній ще іншомовний характер свідчить розташування [[наголос]]у, притаманне мовам, з яких ці слова запозичені.
'''Варвари́зм''' (від {{lang-el|barbarismos}}&nbsp;— властивий іноземцю)&nbsp;— іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що зберігають структурні ознаки чужих мов, по-різному при­стосовуючись до [[Фонетика|фонетики]], [[Морфологія (лінгвістика)|морфології]] мови-реципієнта. Іншомовні слова або звороти, що суперечать нормам даної мови<ref>Словник іншомовних слів / [за ред. О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничука].&nbsp;— К. : Головна редакція УРЕ, 1977.&nbsp;— 775 с.</ref>. Наприклад, запозичені в [[українська мова|українську мову]] [[звертання (мовознавство)|звертання]] до жінки з різних європейських мов: ''мадемуазе́ль'' (з [[французька мова|французької]]), ''ле́ді'' (з [[англійська мова|англійської]]), ''фра́у'' (з [[німецька мова|німецької]]). Ці слова вживають як [[екзотизми]] для надання колориту чи відтворення чужоземного середовища в художніх творах. Вони не повністю засвоєні українською мовою, про що свідчить їхня невідмінювана форма. Крім того, про їхній ще іншомовний характер свідчить розташування [[наголос]]у, притаманне мовам, з яких ці слова запозичені.


Залежно від того, якого походження слово (зворот), розрізняють [[латинізм]]и (з [[Латинська мова|латинської]]), [[англіцизм]]и (з [[Англійська мова|англійської]]), [[галліцизм]]и (з [[Французька мова|французької]]), [[германізм]]и (з [[Німецька мова|німецької]]), [[грецизм]]и (з [[Грецька мова|грецької]]), [[полонізм]]и (з [[Польська мова|польської]]) та ін.
Залежно від того, якого походження слово (зворот), розрізняють [[латинізм]]и (з [[Латинська мова|латинської]]), [[англіцизм]]и (з [[Англійська мова|англійської]]), [[галліцизм]]и (з [[Французька мова|французької]]), [[германізм]]и (з [[Німецька мова|німецької]]), [[грецизм]]и (з [[Грецька мова|грецької]]), [[полонізм]]и (з [[Польська мова|польської]]) та ін.

Версія за 20:58, 24 березня 2015

Варвари́зм (від грец. barbarismos — властивий іноземцю) — іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що зберігають структурні ознаки чужих мов, по-різному при­стосовуючись до фонетики, морфології мови-реципієнта. Іншомовні слова або звороти, що суперечать нормам даної мови[1]. Наприклад, запозичені в українську мову звертання до жінки з різних європейських мов: мадемуазе́льфранцузької), ле́діанглійської), фра́унімецької). Ці слова вживають як екзотизми для надання колориту чи відтворення чужоземного середовища в художніх творах. Вони не повністю засвоєні українською мовою, про що свідчить їхня невідмінювана форма. Крім того, про їхній ще іншомовний характер свідчить розташування наголосу, притаманне мовам, з яких ці слова запозичені.

Залежно від того, якого походження слово (зворот), розрізняють латинізмилатинської), англіцизмианглійської), галліцизмифранцузької), германізминімецької), грецизмигрецької), полонізмипольської) та ін.

Варваризми вжива­ються переважно в описах життя і побуту інших народів для відтворення місцевого колориту, назв чужих реалій, звичаїв, запозичених понять (мадам, шериф, консьєрж, імпічмент, салам, харакірі). Використовуються також при передачі мовлення персонажа-іноземця. Часто служать засобом створення комічного ефекту, висміюван­ня зловживань іншомовними словами (див. Макаронічна мова).

Іноді варваризмами називають лише ті сло­ва, що трапляються у писемному мовленні в чужомовній графічній передачі (veto, dixi, homo sa­piens, idée fixe, John Bull, niech zyje). Ужива­ються також як заголовки літературних творів («Boa constrictor» Івана Франка, «Contra spem spero!» Лесі Українки, «Persona grata» Михайла Коцюбинсько­го, «Valse mélancolique» Ольги Кобилянської) і як вкраплення в їхні тексти. До варваризмів належать численні вислови з латинської мови, а саме: a priori (те, що передує досвіду), ad hoc (до речі), post scriptum (після написаного) і т. д.

Приклади

Яремо! герш-ту, хамів сину?
— Тарас Шевченко «Гайдамаки»

У сільській убогій церкві
грають Requiem органи,
хор голосить Miserere,
люд зітхає De profundis.

— Леся Українка «Королівна»
— Як діла, дідусю? Драстуйте!
— Драстуйте! Діла? Діла - нічого! Діла, як казали оті песиголовці, — гут!
— Остап Вишня «Зенітка»

Примітки

  1. Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука]. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — 775 с.

Література