Хлорид заліза(III): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Олег.Н (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 84: | Рядок 84: | ||
** реагент для виявлення [[Тіоціанати|SCN<sup>–</sup>]], Sn<sup>2+</sup>, [[Пероксид водню|H<sub>2</sub>O<sub>2</sub>]], [[Феноли|фенолів]] та [[еноли|енолів]]; |
** реагент для виявлення [[Тіоціанати|SCN<sup>–</sup>]], Sn<sup>2+</sup>, [[Пероксид водню|H<sub>2</sub>O<sub>2</sub>]], [[Феноли|фенолів]] та [[еноли|енолів]]; |
||
** як каталізатор у [[Реакція Фріделя — Крафтса|реакції Фріделя — Крафтса]]; |
** як каталізатор у [[Реакція Фріделя — Крафтса|реакції Фріделя — Крафтса]]; |
||
** разом з [[Йодид натрію|NaI]] в [[ацетонітрил]]і для м'якого |
** разом з [[Йодид натрію|NaI]] в [[ацетонітрил]]і для м'якого відновлення органічних [[азиди|азид]]ів до первинних [[аміни]]. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
Версія за 11:02, 14 березня 2016
Хлорид заліза(III) | |
---|---|
Інші назви | Трихлорид заліза |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 7705-08-0 |
Номер EINECS | 231-729-4 |
DrugBank | 15536 |
ChEBI | 30808 |
RTECS | LJ9100000 |
SMILES | Cl[Fe](Cl)Cl[1] |
InChI | InChI=1S/3ClH.Fe/h3*1H;/q;;;+3/p-3 |
Номер Гмеліна | 1903 |
Властивості | |
Молекулярна формула | FeCl3 |
Зовнішній вигляд | жовтий (безводний), жовто-червоний (гексагідрат) |
Густина | 2,898 г/см³ |
Тпл | 308 °C |
Ткип | 317 °C |
Розчинність (вода) | 92 г на 100 г (20 °C) |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
–502,1 кДж/моль |
Ст. ентропія S 298 |
142,3 Дж·моль–1·К–1 |
Теплоємність, c p |
94,84 Дж·моль–1·К–1 |
Пов'язані речовини | |
Інші аніони | оксид заліза(III), гідроксид заліза(III) |
Інші катіони | хлорид заліза(II) |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Хлори́д залі́за(III), хлори́д фе́руму(ІІІ) — неорганічна сполука складу FeCl3. Сполука є сіллю слабкого гідроксиду заліза(III) і сильної хлоридної (соляної) кислоти. Речовина сильно гігроскопічна і здатна утворювати кристалогідрати FeCl3·nH2O (де n = 4, 5, 6, 7, 12). У неполярних розчинниках, у рідкому та газоподібному станах хлорид існує у вигляді димеру Fe2Cl6.
Фізичні властивості
Розчиняється в SO2, AsCl3, PBr3, CS2. Проявляє властивості окисника. Сполука сильно гігроскопічна, для неї відомі кристалогідрати FeCl3·4Н2О , FeCl3·5Н2О, FeCl3·6Н2О, FeCl3·7Н2О, FeCl3·12Н2О. При збільшенні вмісту кристалізаційної води, колір кристалогідратів змінюється від червоного до лимонно-жовтого та знижується їхня температура плавлення.
Молярна електропровідність при нескінченному розведенні при 25 °C дорівнює 433,05 См·см²/моль. Сіль (як утворена слабкою основою і сильною кислотою) має кислу реакцію, у водному розчині сильно гідролізована (продуктами є основні хлориди та гідроксокомплекси).
Отримання
Хлорид заліза(III) отримують взаємодією хлору із залізом або його дією на Fe2O3 з вугіллям (за підвищених температур хлорид існує у формі димеру):
Сполука також утворюється при пропусканні хлору крізь розплав FeCl2 або його дії на пірит:
Також FeCl3 можна синтезувати дією агентів хлорування на оксид заліза(III):
Хімічні властивості
Хлорид заліза гідролізується у водному розчині з утворенням гідроксиду заліза(III):
При сильному нагріванні сполука розкладається до хлориду FeCl2, а також окиснюється:
FeCl3 взаємодіє з кислотами, а також реагує із лугами з утворенням гідратів оксиду (або спрощено гідроксиду Fe(OH)3):
Хлорид заліза є окисником по відношенню до багатьох галогенідів та сполук сульфуру:
FeCl3 взаємодіє з тіоціанатами з утворенням комплексу із характерним "кривавим" забарвленням — ця реакція є якісною у виявленні тіоціанатів:
Реакція Фріделя — Крафтса
Хлорид заліза у суміші з хлоридом алюмінію виступає в якості каталізатору у процесі алкілювання ароматичних сполук.
Аналітична якісна реакція на таніни
Хлорид заліза (рідко) використовується для якісного визначання танінів в чаї, фруктах, рослинах. При взаємодії хлорида заліза і танінів в осаді буде зелено-чорний органічний барвник. Цю якісну реакцію відкрив і вивчав хімік Роберт Бойль.
Токсичність
Хлорид заліза(III) проявляє токсичні властивості, є висококорозійним та кислотним агентом.
Застосування
Використовується у дуже багатьох галузях:
- для очищення стічних вод від фосфатів шляхом їх осадження, також як коагулянт;
- для травлення (наприклад, на фотогравюрах, при створенні друкованих плат);
- у текстильному виробництві як протрава при фарбуванні тканин;
- в медицині: як частина комплексного лікування анемії;
- в хімічній лабораторії:
- в безводній формі як осушувач реагентів в певних реакціях;
- реагент для виявлення SCN–, Sn2+, H2O2, фенолів та енолів;
- як каталізатор у реакції Фріделя — Крафтса;
- разом з NaI в ацетонітрилі для м'якого відновлення органічних азидів до первинних аміни.
Див. також
Джерела
- Реми Г. Курс неорганической химии / Под ред. А. В. Новоселовой. — М. : ИИЛ, 1966. — Т. 2. — 833 с. (рос.)
- Рипан Р., Чертяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / Под ред. В. И. Спицына. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
- Справочник химика / Никольский Б. П., 1971, 1168 с.(рос.)
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, 1890–1907. (рос.)
- Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энцикл., 1990. — Т. 2 : Даффа реакция — Меди сульфат. — 671 с. : ил., табл. — ISBN 5-85270-035-5.(рос.)
- ↑ Iron trichloride