Робочий час: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
джерела
Marisha04 (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 31: Рядок 31:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.buhgalteria.com.ua/Hit_ua.html?id=4712 Норми тривалості робочого часу 2017 рік]
*[https://www.kadrovik01.com.ua/article/4288-norma-robochogo-chasu-na-2019-rk Норма тривалості робочого часу 2019]
*[https://www.kadrovik01.com.ua/article/3806-norma-trivalost-robochogo-chasu-na-2018-rk Норма тривалості робочого часу 2018]
*[http://www.buhgalteria.com.ua/Hit_ua.html?id=4712 Норми тривалості робочого часу 2017 рік]
* [http://www.buhgalteria.com.ua/Hit_ua.html?id=4034 Норми тривалості робочого часу 2016 рік]
* [http://www.buhgalteria.com.ua/Hit_ua.html?id=4034 Норми тривалості робочого часу 2016 рік]
* [http://mlsp.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=2DADE2AEB887BD04AFB298BDFE2B1A5E?art_id=121518&cat_id=107177 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік]
* [http://mlsp.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=2DADE2AEB887BD04AFB298BDFE2B1A5E?art_id=121518&cat_id=107177 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік]

Версія за 10:55, 7 листопада 2018

Робочий час — це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки. Як передбачено частиною першою статті 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Охоплення

Використання виробничого часу виражається системою показників, що включає:

  • середню тривалість виробничого дня — відношення загальної кількості відпрацьованих людино-годин до загальної кількості відпрацьованих людино-днів;
  • середню урочну тривалість виробничого дня (при розрахунку цього показника кількість відпрацьованих надурочно людино-годин не враховується);
  • середнє число днів праці одного спискового працівника — відношення загальної кількості відпрацьованих людино-днів до середнього спискового числа працівників;
  • середнє число годин, відпрацьованих працівником за період — відношення відпрацьованих людино-годин до середньої облікової чисельності працівників або множення середньої тривалості працівного дня і середнього числа днів праці одного спискового працівника.

Одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці, є використання працівного часу. Зменшення втрат виробничого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат. Основним джерелом даних для аналізу використання фонду робочого часу є статистична форма 3-ПВ «Звіт про використання виробничого часу (за квартал, півріччя, 9 місяців, рік)». Додатково залучаються для аналізу дані табельного обліку, плановий (номінальний) баланс відпрацьовуваного часу, дані оперативного та вибіркового обліку (фотографії, самофотографії робочого дня окремих працівників, хронометраж операцій і робочих процесів, моментні спостереження в цехах і на дільницях).

Аналіз

Аналіз використання працівного часу доцільно проводити у двох напрямках:

  • виявлення втрат виробничого часу;
  • виявлення непродуктивного використання виробничого часу. Використання працівного часу для всіх категорій робітників аналізується за допомогою таких двох показників;
  • середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період (місяць, квартал, рік);
  • середня тривалість виробничого дня (зміни).

Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період, характеризує тривалість відпрацьованого періоду в днях (дні виходів на роботу). На цей показник впливають такі фактори: втрати робочого часу, в тому числі прогули; невиходи з дозволу або з ініціативи адміністрації; масові невиходи на роботу (страйки); кількість днів чергової відпустки; кількість вихідних і святкових днів, кількість днів тимчасової непрацездатності, відпустки у зв'язку з навчанням.

Тривалість робочого дня (зміни) робітника залежить від таких факторів: величини нормативно встановленого робочого тижня; часу надурочної роботи; часу простою протягом робочої зміни, що зафіксований в обліку; неповного робочого часу (скорочений робочий день, тиждень); часу інших скорочень робочого дня (зміни), передбачених законодавством (для матерів-годувальниць, підлітків). Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих за звітний період днів і годин одним працюючим і одним робітником, а також за інтенсивністю використання робочого часу. Під час аналізу необхідно визначити відхилення фактичних показників від планових або від аналогічних показників минулих періодів і встановити конкретні причини можливих відхилень.

Див. також

Джерела

Посилання