Данці: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Rar (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|Данець (Польща)}} |
{{Otheruses|Данець (Польща)}} |
||
{{Етнічна група| |
{{Етнічна група| |
||
group = |
group = Данці<br />''danskere'' |
||
| image = |
| image = |
||
| caption = |
| caption = |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
[[Файл:Flag of the Faroe Islands.svg|border|25px]] [[Фарерські острови]]: <br/> 2 800<br/> |
[[Файл:Flag of the Faroe Islands.svg|border|25px]] [[Фарерські острови]]: <br/> 2 800<br/> |
||
{{IRE}}: <br/> 809<br/> |
{{IRE}}: <br/> 809<br/> |
||
| langs = [[ |
| langs = [[Данська мова|данська]] |
||
| rels = [[лютеранство]] |
| rels = [[лютеранство]] |
||
| related = [[норвежці]], [[шведи]], [[німці]], [[ісландці]], [[фарерці]] і, в меншій мірі, [[фламандці]], [[нідерландці]], [[англійці]] та інші [[германці]] |
| related = [[норвежці]], [[шведи]], [[німці]], [[ісландці]], [[фарерці]] і, в меншій мірі, [[фламандці]], [[нідерландці]], [[англійці]] та інші [[германці]] |
||
}} |
}} |
||
''' |
'''Да́нці''' ({{lang-da|danskere}}) — народ у [[Північна Європа|Північній Європі]], основне населення [[Данія|Данії]], за походженням найтісніше пов'язані зі скандинавами [[Норвежці|норвежцями]] й [[Шведи|шведами]]. [[Датська мова]] входить до [[Германські мови|германської групи]]. Звична [[релігія]] — [[лютеранство]]. Сучасні датчани походять від старожитнього північногерманського племені данів, яке виникло й мешкало у [[Сканія|Сканії]] та на данських островах. |
||
== Етнонім == |
== Етнонім == |
Версія за 19:24, 2 січня 2019
Данці danskere | |
---|---|
Кількість | 7 мільйонів |
Ареал |
Данія: 809 |
Близькі до: | норвежці, шведи, німці, ісландці, фарерці і, в меншій мірі, фламандці, нідерландці, англійці та інші германці |
Мова | данська |
Релігія | лютеранство |
Да́нці (дан. danskere) — народ у Північній Європі, основне населення Данії, за походженням найтісніше пов'язані зі скандинавами норвежцями й шведами. Датська мова входить до германської групи. Звична релігія — лютеранство. Сучасні датчани походять від старожитнього північногерманського племені данів, яке виникло й мешкало у Сканії та на данських островах.
Етнонім
Назва народу «датчани» має коріння в староукраїнській книжності. Ст.-укр. датчанинъ утворено за допомогою суфікса -анинъ від латинізованої основи Daticus.[1] Середньолатинські назви Данії — Dacia, Datia і під її впливом грец. Δατία, являють собою середньовічне перенесення на досі невідому країну відомої назви, освяченої літературою, а саме — назви румунської Дакії (лат. Dacia). У подібний спосіб на норвежців було перенесено назву дунайського Норіка (Nōrici «норвежці» з лат. Nōricum).[2] Такі іменування поширені в літературі з часів Саксона Граматика (лат.)[3] та Ласкаря Канана (грец.)[4] У вигляді прикметників (датський) вони відомі в книжній українсько-білоруській мові з XVI ст.[5], звідки потрапили в староросійську в той же період. У новій українській мові книжна традиція називати жителів Данії датчанами була продовжена в найпершій же публікації «Енеїди» Івана Котляревського.[6]
У Данії
Майже п'ять мільйонів сьогодні мешкають у Данії. Етнічна данська меншість в близько 50 тисяч осіб у Південному Шлезвігу, Німеччина становить близько 10% від населення регіону. У Данії це населення часто називають De danske syd for grænsen (данці за південним кордоном) або ж sydslesvigere (південні шлезвізці).
В політичному контексті
Det danske folk (данський народ), як концепція, мав чималу вагу протягом піднесення етнічного націоналізму в 19 столітті й стосувався радше самоідентифікації, аніж правового статусу. До нього відносять осіб данської національності як у Данії, так і за кордоном, передовсім етнічних данців у Шлезвізі, колишній території Данії, що нині входить до складу Німеччини. На землях самої Данії до данського народу не зараховують жителів колишніх теренів Норвегії, — Фарерських островів чи Гренландії,— а також осіб німецької та інших меншин.
Примітки
- ↑ Ковалев Г. Ф. История русских этнических названий. — Воронеж, 1982. — С. 81-82.
- ↑ Фасмер Макс. Этимологический словарь русского языка. — М., 1986. — Т. 1. — С. 485.
- ↑ Коментар до Кн. II: «de Frothone … septimus rex Dacie» (бл. 1200 р.). Того ж часу хроніка «Brevis historia regum Dacie» Свена Аґґесена, першого датського історика. Книжна назва Dacia/Datia надійно усталюється як для Данії (regio Dacia), так і для скандинавської церковної провінції загалом: «Pro archiepiscopo de Datia» (лист 1175 р.)
- ↑ Васильев A. A. Ласкарь Канан, византийский путешественник XV века по Северной Европе и в Исландию // Сборник Харьковского историко-филологического общества в честь профессора В.П. Бузескула. — Харьков, 1914. — С. 397-402: «страна Датия (τῆς Δατίας = Дания)».
- ↑ «...з божей ласки король угорський, мєдський, кготський і датський, страх світу». Золтан Андраш. «Athila» М. Олаха в польском и белорусском переводах XVI века. — Ниредьхаза, 2004. — С. 121. Укр. видання: [1] Історія о Аттілі, королі угорськом / Українська література XIV-XVI ст. — К., 1988. — С. 401.
- ↑ «Датчанин добре жеребцює».
Ця стаття не містить посилань на джерела. |
|