Парадокс близнят: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Habibul (обговорення | внесок) м →Джерела: шаблон |
Habibul (обговорення | внесок) м →Джерела: шаблон |
||
Рядок 70: | Рядок 70: | ||
{{Уявний експеримент}} |
{{Уявний експеримент}} |
||
{{Парадокс}} |
|||
{{Physics-stub}} |
{{Physics-stub}} |
||
Версія за 01:21, 30 листопада 2010
Парадокс близнят — суперечлива на перший погляд задача з теорії відносності.
Парадокс близнят[1] сформулював 1911 року Поль Ланжевен. Розв'язок опублікував 1918 року Альберт Ейнштейн[2]
Формулювання
Один із двох близнюків вирушає в космічну подорож до далекої зірки, рухаючись зі швидкістю, близькою до швидкості світла, а потім повертається. Завдяки тому, що час у пов'язаній із космічним кораблем системі відліку йде повільніше, ніж у системі, пов'язаній із Землею, то його брат постарів набагато більше, ніж він сам. Справді, час у системі корабля визначається формулою
- ,
де — час у системі корабля, — час на Землі, v — швидкість руху корабля, c — швидкість світла. При час у системі корабля малий .
З іншого боку, він може вважати, що залишався непорушним, а Земля спочатку віддалилася від нього, а потім повернулася. Тоді, з його погляду, саме його брат здійснив мандрівку майже зі світловою швидкістю, а, отже, саме його брат повинен залишитися набагато молодшим.
Розв'язок
У межах спеціальної теорії відносності (СТВ) розв'язати парадокс неможливо. Проте парадокс знаходить своє пояснення у межах загальної теорії відносності (ЗТВ). Слід врахувати, що тільки один з братів рухався з прискоренням, а, отже, ситуація не симетрична. Саме він і має залишитися молодшим свого брата, який перебував у інерційній системі відліку.
Перший експеримент, що мав підвертити відповідний ефект, було поставлено 1971 року[3][4]. В межах похибки вимірів передбачення ЗТВ було підтверджено. Подібні експерименти (із дедалі вищою точністю) також підтвердили правильність розрахунків (із точністю 0,01%).
Примітки
- ↑ Парадокс близнят // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 340. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Einstein, A. (1918) «Dialog über Einwände gegen die Relativitätstheorie», Die Naturwissenschaften 48, pp697-702, 29 November 1918
- ↑ Around - the world atomic clocks: Predicted relativistic time gains. Science. v.177: p.166. 1972.
{{cite journal}}
:|first=
з пропущеним|last=
(довідка);|pages=
має зайвий текст (довідка) (англ.) - ↑ Around - the world atomic clocks: Observed relativistic time gains. Science. v.177: p.168. 1972.
{{cite journal}}
:|first=
з пропущеним|last=
(довідка);|pages=
має зайвий текст (довідка) (англ.)
Джерела
М.В.Сажин. Рецензенты: др. физ. мат. наук В.Е.Жаров, др. физ. мат. наук К.В. Куимов. (ред.). Теория относительности для астрономов (російською) . Москва.: Государственный Астрономический Институт им. П.К.Штернберга. {{cite book}}
: Cite має пусті невідомі параметри: |пубрік=
, |пубдата=
, |посилання=
та |авторлінк=
(довідка); Текст «пубмісяць» проігноровано (довідка)
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |