Парадокс близнят

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Парадокс близнят — суперечлива на перший погляд задача з теорії відносності.

Парадокс близнят[1] сформулював 1911 року Поль Ланжевен. Розв'язок опублікував 1918 року Альберт Ейнштейн[2]

З іншого боку, він може вважати, що сам залишався непорушним, а Земля спочатку віддалилася від нього, а потім повернулася. Тоді, з його погляду, саме його брат здійснив мандрівку майже зі світловою швидкістю, а, отже, саме його брат повинен залишитися набагато молодшим.

Цей зв'язок можна пояснити як квантову заплутаність. Як пояснив би Нільс Бор "будь які два предмети які створені в один час, можуть впливати один на одного". Тому зв'язок між близнюками можна назвати - квантовим

Розв'язок[ред. | ред. код]

У межах спеціальної теорії відносності (СТВ) розв'язати парадокс неможливо. Однак парадокс має пояснення в межах загальної теорії відносності (ЗТВ). Слід врахувати, що тільки один з братів рухався з прискоренням (отже, ситуація не симетрична). Саме він і має залишитися молодшим від свого брата, який перебував в інерційній системі відліку.

Перший експеримент, що мав підтвердити відповідний ефект, було поставлено 1971 року[3]. У межах похибки вимірів передбачення ЗТВ було підтверджено[4]. Подібні експерименти (з дедалі вищою точністю) також підтвердили правильність розрахунків (з точністю 0,01%).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Парадокс близнят // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 340. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Einstein, A. (29 November 1918). Dialog über Einwände gegen die Relativitätstheorie. Die Naturwissenschaften 48: 697–702.  </ref

    Формулювання[ред. | ред. код]

    Один із двох близнюків вирушає в космічну подорож до далекої зорі, рухаючись зі швидкістю, близькою до [[швидкість світла|швидкості світла]], а потім повертається. Завдяки тому, що час у пов'язаній з космічним кораблем [[Система відліку|системі відліку]] йде повільніше, ніж у системі, пов'язаній із [[Земля|Землею]], то його брат постарів набагато більше, ніж він сам. <ref group="Прим."> Час у системі корабля () визначається формулою:

    , де
    •  — час на Землі,
    • v — швидкість руху корабля,
    • c — швидкість світла.

    Для час у системі корабля малий ().

  3. Around - the world atomic clocks: Predicted relativistic time gains. Science 177: 166. 1972.  (англ.)
  4. Around - the world atomic clocks: Observed relativistic time gains. Science 177: 168. 1972.  (англ.)

М.В.Сажин. 4.Эксперименты по ОТО. У Рецензенты: др. физ. мат. наук В.Е.Жаров, др. физ. мат. наук К.В. Куимов. Теория относительности для астрономов (російською). Москва.: Государственный Астрономический Институт им. П.К.Штернберга.