Тримурті: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м r2.7.1) (робот додав: hr:Trimurti |
|||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
[[he:טרימורטי]] |
[[he:טרימורטי]] |
||
[[hi:त्रिमूर्ति]] |
[[hi:त्रिमूर्ति]] |
||
[[hr:Trimurti]] |
|||
[[id:Trimurti]] |
[[id:Trimurti]] |
||
[[it:Trimurti]] |
[[it:Trimurti]] |
Версія за 17:50, 19 лютого 2012
Індуїзм |
---|
Близькі теми |
Категорія • Портал |
Триму́рті (санскр. त्रिमूर्ति, «три обличчя») — тріада, яка об'єднує трьох головних богів індуїстського пантеону (Брахму-Творця, Вішну-Охоронця і Шиву-Руйнівника) у єдине ціле, так звана індуїстська трійця. Саме поняття тримурті часто трактується як божество, найвідомішим зображенням якого є людина з трьома обличчями. Вважається також, що самі боги Брахма, Вішну і Шива — усього лише аспекти, прояви тримурті.
Створення
Створення тримурті почалося з того, що єдиний Універсальний Дух побажав розділити себе, що було викликано Пристрастю. З ками, або бажання, вийшов у зовнішній світ первісний бог чоловічої статі Брахма, що створив три світи й усе суще. Але акт створення спричиняє також процеси збереження і розпаду, і виходячи з цього, виникає необхідність у Богові-Захиснику Вішну і Богові-Руйнівнику Шиві. Три цих боги, наділені функціями створення, збереження й руйнування, складають основну групу індуїстських божеств. Навколо них виросла велика система індуїстських богів і богинь.
Інтерпретація
Тримурті трактують як модель відображення абсолюту в трьох формах, які доповнюють одна одну й співвідносяться з космогонічними функція творення. Модель трімурті була розроблена насамперед шиваїстами. У «Лінга-пурані» абсолют, що відповідає «вічному Шиві» (Садашива), представлений у трох проявах: як творець світу Брахма, як його охоронець Вішну та руйнівник Шива (Бхава). Три космологічні функції відповідають трьом гунам філософії самкх'я — в тримурті Вішну є втіленням «просвітленого» начала саттви, Брахма — «енергетичного» раджасу, а Шива — «деструктивного» тамасу. Цим трьом гунам традиційно відповідають певні кольори: чорний — тамасу, червоний — раджасу та білий — саттві. Тримурті також пов'язують з основними елементами: земля — Брахма, вода — Вішну, вогонь — Шіва.
Прихильники шактизму, для яких бог існував у жіночій подобі, мали жіночий трімурті, який називався «трідеві» з Сарасваті в ролі творця, Лакшмі в ролі своєрідної берегині та Калі в ролі нищительки.
Раніше за Тримурті помилково приймали зображення триликого Шиви-Мехашвари (наприклад, на острові Елефанта на околицях Бомбея). Насправді три обличчя Шиви-Мехашвари символізують три іпостасі цього божества.
Тримурті в мистецтві
Одне з найвідоміших зображень Тримурті, яке науковці датують VIII століттям, знаходиться в Еллорі, комплексі печерної та наземної архітектури в Південній Індії. Статуя Тримурті розташована у одному з храмів комплексу Кайласанатхі. На скульптурних зображеннях боги Тримурті стоять разом або ж їхні тіла вростають одне в одне.
Тримурті і Трійця
Французький індолог Ален Данієлу[1] вважає, що концепція християнської Трійці розвинулася під певним впливом індуїстського Тримурті. На початку нашої ери концепції індуїзму були відомі в грецькому світі. У Александрії була досить велика індійська діаспора. До того ж збереглися грецькі джерела з описами індуїстських культів (II ст., Геліодор, син Діона). За цією інтерпретацією Бог Отець відповідає Шиві, Вішну виступає як аватара бога в ролі Ісуса Христа. Інші дослідники також проводили паралелі між індуїзмом та християнством і зокрема наголошували на подібностях між Ісусом та Крішною[2]. Святий Дух християнської Трійці, за тлумаченням Данієлу, щонайкраще відповідає Брахмі.
Проте інші дослідники відкидають будь-який значний вплив Тримурті на концепцію Трійці. Для Вільгельма Шмідта та Макса Мюллера впливи індуїзму на християнство, якщо і були, то в значно меншій мірі та у пізніші часи.
Література
- Alain Daniélou, Mythes et dieux de l'Inde, Champs Flammarion, 1994
- Тримурти //Атеистический словарь/Абдусалимов А. И., Алейник Р. М., Алиева Б. А. и др., Под общ. ред. М. П. Новикова. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Политиздат, 1985. — 512 с. (С. 450)
- Тюляев С. И,, Развитие образа Шивы от древней к средневековой эпохе (II в. до н. э- - XII в.), в кн.: Искусство Индии. Сб. статей, М., 1969
- Kirfel W., Die dreiköpfige Gottheit, Bonn, 1948
- Banerjea J. N.. The so-called Trimurti of Elefanta. Arts Asiatiquesi, 1955, t. 2, № 2, p. 120-26
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Trimurti |