Спеціальний атомний руйнівний боєприпас
Спеціальний атомний підривний боєприпас (англ. Special Atomic Demolition Munition, SADM), також відомий як XM129 і XM159 Atomic Demolition Charges[1], і бомба B54[2] — ядерна портативна система атомного підривного боєприпасу, використана американськими військовими з 1960-1980-ті, але ніколи не використовувався в боях.
Історія та дизайн[ред. | ред. код]
На момент розробки зброї існуючим атомним підривним боєприпасом був атомний підривний боєприпас Т-4. Його транспортування вимагало 4 чоловіків, кожен з яких ніс 18 кг секцій зброї[3].
Розробка почалася в червні 1960 року, а тимчасовий варіант Mark 54 Mod 0 (називається B54-0) був запущений у виробництво в квітні 1963 року. Виробництво B54 Mod 1 SADM почалося в серпні 1964 року. Зброя була 305 мм в діаметрі 457 мм завдовжки і важив 26,5 кг. Включав бойову частину, систему розпалу та стрільби з механічним таймером, сегнетоелектричну систему стрільби та герметичний корпус. Корпус був сконструйований з куваного алюмінію і литого скловолокна, а між бойовою частиною і корпусом була використана ізоляційна піна. Для зручності нічного читання циферблати підсвічувалися тритій-фосфорною фарбою. Був передбачений корпус для підводного розміщення, який включав зовнішнє керування[4].
Виробництво B54 Mod 2 почалося в червні 1965 року. Зброя була такого ж розміру, як і попередні моделі, але тепер важила 32 кг[5].
Потужність оцінюється від 10 до 1 000 тонн тротилу (42 до 4 184 ГДж)[6].
Використання[ред. | ред. код]
Інструкції з використання ADM описують тактичне використання ADM як у наступальних, так і в оборонних операціях[7].
У наступальних операціях ADM описано як корисні для покращення захисту флангів і тилу підрозділу, перешкоджання контратакам і сприяння захопленню противника в пастку[8].
Інженерно-оборонне застосування[ред. | ред. код]
Інструкції з використання ADM описують використання ADM в оборонних цілях для інженерних бойових цілей. Описані можливі цілі включають мости, дамби, канали, тунелі, аеродроми, сортувальні станції залізниць, порти та промислові підприємства, а також енергетичні об’єкти[9].
Було надано розширені таблиці, щоб можна було вибрати правильну потужність для кожної конкретної цілі. Ці таблиці враховували різні особливості використання, такі як глибина захоронення, міркування радіоактивних опадів і мінімальна безпечна відстань між сусідньою зброєю та особовим складом[10].
Звинувачення в нападі смертника[ред. | ред. код]
27 грудня 2018 року газета Green Bay Press-Gazette взяла інтерв’ю у ветерана Марка Бентлі, який навчався за програмою спеціального атомного руйнівного боєприпасу, щоб вручну встановити та підірвати SADM. У звіті стверджується, що він та інші солдати, які навчались за програмою, знали, що це була суїцидальна місія, тому що або було б нереально втекти від таймера бомби, або солдати були зобов’язані забезпечити охорону місця до того, як таймер спрацював[11].
Дивись також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Semiannual Historical Report, Activities for the Period 1 July 1969 - 31 December 1968, Vol I (PDF) (Звіт). Headquarters Field Command, Defense Atomic Support Agency. с. 260. DASA-69-0492. Архів (PDF) оригіналу за 4 June 2021. Процитовано 4 June 2021.
Operational Review of the XM-129/XM-159 Atomic Demolition Charge (B54 SADM)
- ↑ History of the Mk 54 Weapon (Звіт). Sandia National Labs. February 1968. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ History of the Mk 54 Weapon (Звіт). Sandia National Labs. February 1968. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ History of the Mk 54 Weapon (Звіт). Sandia National Labs. February 1968. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ History of the Mk 54 Weapon (Звіт). Sandia National Labs. February 1968. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Sublette, Carey (12 June 2020). Complete List of All U.S. Nuclear Weapons. Процитовано 24 березня 2021.
- ↑ Employment of Atomic Demolition Munitions (ADM), Chapter 3.
- ↑ Employment of Atomic Demolition Munitions (ADM), Page 3-1.
- ↑ Employment of Atomic Demolition Munitions (ADM) (Звіт). Headquarters, Department of the Army. August 1971. FM 5-26.
- ↑ Employment of Atomic Demolition Munitions (ADM), Chapter 6.
- ↑ Paul Srubas, Green Bay (Wis.) Press-Gazette (7 січня 2019). His job was to place atomic bombs. Place them, not drop them. Set the timer. Run like hell. Green Bay Press-Gazette. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 18 січня 2019.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Employment of Atomic Demolition Munitions (ADM) (PDF) (Звіт). Headquarters, Department of the Army. August 1971. FM 5-26.
- History of the Mk 54 Weapon (Звіт). Sandia National Labs. February 1968. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- SADM Delivery by Parachutist/Swimmer (Special Atomic Demolition Munition) Film Clip (повний фільм)
- зображення SADM
- Зовнішня політика Стаття про типи місій і персонал
- Веб-сторінка ADM
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |