Старосольський Ігор Володимирович
| Ігор Володимирович Старосольський | |
|---|---|
 | |
| Народження | 3 серпня 1908 |
| Смерть | 10 лютого 1988 (79 років) |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Країна (підданство) | .svg){kind=small} Польська Республіка СРСР |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» і Львівська академічна гімназія |
| Діяльність | реставратор, conservator |
| Праця в містах | Львів, Бібрка, Броди, Червоноград |
| Членство | Пласт і Національна спілка архітекторів України |
| Заклад | Укрзахідпроектреставрація |
| Батько | Старосольський Володимир |
| Мати | Старосольська Дарія Володимирівна |
| Брати, сестри | Старосольський Юрій Володимирович |
Ігор Володимирович Старосольський (3 серпня 1908, Львів — 10 лютого 1988, там само) — український архітектор, реставратор, політичний в'язень.
Народився у Львові в родині адвоката Володимира Старосольського і піаністки Дарії з Шухевичів. Навчався у Львівській академічній гімназії. Член «Пласту». Захоплювався музикою, грав на віолончелі. 1938 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки. Працював в архітектурному бюро Ярослава Філевича. 1940 року разом із родиною вивезений на поселення у Казахстан. 1946 року повернувся до Львова. Працював асистентом професора Івана Багенського на кафедрі архітектурного проектування. Писав дисертацію.
Заарештований 1950 року за «український буржуазний націоналізм», перебував у тюрмах і таборах Сизрані, Усть-Каменогорська, Караганди і Норільська. 1956 року вийшов на волю. Реабілітований, однак поновитись у Політехніці не зміг. Прийнятий до Спілки архітекторів. 1957 року організовує у Львові реставраційні майстерні (значно пізніше реорганізовані в Інститут «Укрзахідпроектреставрація»). Очолював науково-дослідний і проектний напрямки роботи майстерень. 1974 року вийшов на пенсію. Проживав у Львові на вулиці Бічній Личаківській, а незадовго до виходу на пенсію оселився у новій квартирі на вулиці Тролейбусній. Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 59.[2]
- Адміністративний будинок у Бібрці. Спроєктований у бюро Івана Філевича (1939).
- Житловий будинок на розі вулиць Чупринки, Горбачевського, Котляревського (1957).
- Відновлення центральної бані церкви василіянського монастиря в Червонограді (1959).[3]
- Участь у реставрації низки храмів у Львові. Це домініканський та єзуїтський костели, дзвіниця вірменського собору, вежа Корнякта, церкви Успенська (1974) та Онуфріївська.
- Реставрація низки культових споруд за межами Львова. Синагога у Бродах (1957), костел у Підгірцях (1957), костел в Олеську (1958), монастир василіян у Червонограді (1959), монастир капуцинів в Олеську (1961).
- Реставрація Олеського (1960—1963), Невицького, Мукачівського (1968) замків.
- Реставрація дерев'яної дзвіниці в Ясениці Замковій (1970, спільно з Іваном Могитичем).[3]
- Проєкт реставрації церкви святого Миколая в Сокалі. Створений 1970 року спільно Валентиною Пашиною. Реалізований під наглядом Пашиної у 1971—1974 роках.[3][4]
- Нереалізований проект корпусу обласного туберкульозного санаторію в Підгірцях (1964).
- Реставрація церкви Пресвятої Трійці у Щирці (1955—1956, 1976—1977).[5]
- Реставрація Свірзького замку (1975—1983, спільно з Є. Соболевським). Відновлено білокам'яні портали у проїзді головної вежі, перекладено сходи і бордюри, замінено перекриття гоподарських споруд.[5]
Згідно ухвали Львівської міської ради від 4 липня 2024 року вулицю Олександра Карпінського перейменовано на вулицю Старосольських[6].
- ↑ Вічна Ватра на Личакові: могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар» — Львів: 2007. — С. 50. — 76 с.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь: путівник. — Львів, 2006. — С. 334—335. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ а б в Церкви України. Перемиська єпархія, 1998.
- ↑ Бойко О. Давні муровані церкви в дослідженнях і проектах інституту // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2002. — № 12 — С. 202—203.
- ↑ а б Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, 1985.
- ↑ У Львові перейменували вулицю Карпінського. Планується ще низка змін. zbruc.eu. Zbruč. 5 липня 2024. Процитовано 5 липня 2024.
- Ігор Старосольський // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2003. — № 13. — С. 232.
- Котлярчук А. Ігор Старосольський // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2008. — № 18. — С. 6—9.
- Дмитрович Л. Пам'яті Вчителя // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2008. — № 18. — С. 10—13.
- Мельник Л., Сліпченко К., Сняданко Н. Народжені бути іншими // Суботня пошта. — 2 вересня 2008. — № 36 (687). — С. 10.
Слободян В. М. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — С. 863. — ISBN 966-02-0362-4.
- Старосольський Ігор Володимирович // Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. — 2-ге вид. — К. : Українська енциклопедія, 1997. — С. 560. — ISBN 588500-042-5.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т / Н. Жариков, И. Артеменко и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3: Львовская, Николаевская, Одесская, Полтавская, Ровенская области. — С. 189. (рос.)
- Народились 3 серпня
- Народились 1908
- Померли 10 лютого
- Померли 1988
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники Львівської політехніки
- Випускники Львівської академічної гімназії
- Українські реставратори
- Архітектори Львова
- Науковці Львівської політехніки
- Члени Національної спілки архітекторів України
- Пластуни
- Уродженці Львова
- Архітектори XX століття