Вулиця Горбачевського (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Горбачевського
Львів
Горішня частина вулиці
Горішня частина вулиці
Місцевість На Байках
Район Франківський
Назва на честь Івана Яковича Горбачевського
Загальні відомості
Координати початку 49°49′48″ пн. ш. 24°00′27″ сх. д. / 49.8301361° пн. ш. 24.0077028° сх. д. / 49.8301361; 24.0077028
Координати кінця 49°49′38″ пн. ш. 24°00′39″ сх. д. / 49.8273250° пн. ш. 24.0109528° сх. д. / 49.8273250; 24.0109528
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Горбачевського (Львів) на Вікісховищі

Вулиця Горбаче́вського — вулиця у Франківському районі Львова, місцевість На Байках. Сполучає вулиці Генерала Чупринки та Сахарова, а також утворює трипроминеве перехрестя з вулицями Котляревського та Метрологічною. Прилучається вулиця Кастелівка. Також сходами, що біля будинку № 20, можна підійнятися на вулицю Моршинську.

Історія та назва[ред. | ред. код]

Утворена 1895 року[1] і названа на честь вірменського католицького архієпископа Ісака Миколая Ісаковича. Під час німецької окупації деякий час мала назву Руненґассе. У радянський час була названа на честь російського байкаря Івана Крилова. Сучасну назву на честь українського хіміка Івана Горбачевського має від 1993 року.[2]

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця забудована переважно малоповерховими будинками і віллами початку XX століття Деякі належать до сусідніх вулиць, як от будинок № 50, що на вулиці Сахарова. Перспективу вулиці замикає церква святого Климентія папи, колишній костел і монастир кармеліток босих (збудований 1895 року, проект Франца Штатца).[3]

  • № 16. Житловий будинок, споруджений у часи незалежності. Проект створений авторським колективом під керівництвом А. І. Воловенка. Архітектор Б. А. Павлов, інженер В. П. Пєшков, конструктор Є. П. Коротун.[7]
  • № 18. Колишній «I дім дехніків» (гуртожиток Політехніки).[1] Збудований 1895 року фірмою Івана Левинського[8] за проектом Міхала Лужецького і Якуба Курася.[1] Ділянку під будівництво подарували професори Юліан Захаревич та Іван Левинський.[8] Тепер тут знаходиться Інститут бізнесу та перспективних технологій НУ ЛП.[1]
  • № 24. Спортивно-розважальний комплекс «Медик». На території знаходиться зокрема плавальний басейн, створений на місці колишнього озера «Світязь». 1955 року комплекс реконструйовано за проектом Ярослава Новаківського.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 125. — ISBN 966-7022-26-9.
  2. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 16. — ISBN 966-603-115-9.
  3. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 305—306. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  4. Бірюльов Ю. О. Левинський Іван // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 48. — ISBN 978-966-8853-23-4..
  5. Від вілли Попеля немає навіть попелу… // Високий замок. — 22 квітня 2013. — № 60 (4928). — С. 1, 4.
  6. Архітектура Львова… — С. 496.
  7. Воловенко А. Сучасне проектування житлових будинків // Архітектурний вісник. — 2000. — № 1—2 (10). — С. 33.
  8. а б Нога О. П. Іван Левинський: Архітектор, підприємець, меценат. — Львів : Центр Європи, 2009. — С. 169. — ISBN 978-966-7022-81-5.
  9. Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 315. — ISBN 978-966-7022-86-0.
  10. Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy (1926). Jego postaci i pokłosie // Almanach Muszyny. — 2005. — S. 159. — ISSN 1234-6276.
  11. Бірюльов Ю. О. Вілли архітекторів // Галицька брама. — 2007. — № 3-4 (147—148). — С. 22—23.

Джерела[ред. | ред. код]