Табасаранська мова
| Табасаранська мова | |
|---|---|
| Табасаран чӀал | |
| Поширена в | Росія |
| Регіон | Дагестан |
| Носії | 132,000 |
| Писемність | кирилиця |
| Класифікація | Північно-кавказька сім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | немає |
| ISO 639-2 | cau |
| ISO 639-3 | tab |
Табасаранська мова (Табасаран чІал) — мова табасаранського народу (132 тис.), з них в Дагестані проживають 110 тис. осіб. Одна з державних мов Дагестану. Належить до Лезгінської підгрупи Нахсько-Дагестанської групи Кавказької мовної сім'ї.
Табасаранська мова має багато відмінків, їх налічується 48 (з них 40 місцевих), а у деяких говірках їх число сягає 53.[1][2] У 1997 році табасаранська мова потрапила до книги рекордів Гінеса, як мова з найбільшою кількістю відмінків. В північному діалекті іменник має 2 класи, а в південному — іменні класи відсутні. Дієслово узгоджується в особі і числі, має складну систему часів і відмінювання. Для синтаксису характерна проста будова речення з номінативною, ергативною, дативною конструкцією. Писемність з 1928 по 1938 на основі латиниці, а з 1938 використовується кирилиця.
Має 2 діалекти які суттєво відрізняються: північний (ханаг) і південний.
- Говірки північного діалекту: дюбек, ахік, курлак, гунгум, хірган, шуркулан, кухрік, сугак.
- Говірки південного діалекту: табасаранська літературна мова, калук, нітрік, етег.
- Узуз уву ккунжазуз — Я тебе кохаю
- Фици вуна? — Як ся маєте?
- Уву фужува? — Хто ви?
- Закур гьурза — Я прийду завтра
- ↑ Eurasian MiniLesson: The Hardest Languages in Russia Aren’t Russian. folkways.today.
- ↑ Калмыцкий и другие самые сложные языки народов России. russian7.ru (рос.). 24.09.2018. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |