Турсунов Дмитро Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Громадянство Росія[1]
Дата народження12 грудня 1982(1982-12-12)[1] (41 рік)
Місце народженняМосква, СРСР[1]
Зріст185 см
Вага82 кг
Початок кар'єри2000 р.
Завершення кар'єри2017 р.
Робоча рукаправа
Бекхенддворучний
ТренерВіталій Горін (2000–2017)
Призові, USD$5 920 125

Одиночний розряд

Матчів в/п231–218 (51.4% у Grand Slam, ATP World Tour, Summer Olympics і Davis Cup)
Титулів7
Найвища позиція№20 (2 жовтня 2006 р.)
Мейджори
Австралія3-й раунд (2007)
Ролан Гаррос3-й раунд (2006, 2008, 2014)
Вімблдон4-й раунд (2005-06)
США3-й раунд (2003, 2006, 2008, 2013)
Інші турніри
Олімпіада1-й раунд (2008, 2012)

Парний розряд

Матчів в/п111–128 (46.4% у Grand Slam, ATP World Tour, Summer Olympics і Davis Cup)
Титулів7
Найвища позиція№36 (16 червня 2008 р.)
Мейджори
Австралія2-й раунд (2009, 2014)
Ролан Гаррос1/2 финала (2008)
Вімблдон2-й раунд (2007-08, 2011, 2014)
США3-й раунд (2008)
Інші парні турніри

Дмитро Ігорович Турсунов (нар. 12 грудня 1982 року в Москві, СРСР) — російський професійний тенісист, заслужений майстер спорту. Переможець 14 турнірів ATP (сім — в одиночному розряді); володар Кубка Девіса (2006) і Кубка Хопмана (2007) у складі національної збірної Росії.

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Дмитро - син Ігоря та Світлани Турсунових. В нього є старший брат Денис. Мати за професією бухгалтер. У теніс його привів батько, який помер в 2011 році. За життя батько працював інженером в інституті ядерних досліджень, а потім займався бізнесом у сфері тенісу.

Як і деякі інші російські тенісисти, Турсунов покинув Росію в ранньому віці. У 12 років Дмитро переїхав до США, де з тих пір живе. Там він тренувався в тенісній академії Віталія Горіна. Виступає всю свою кар'єру під російським прапором.

Кращий елемент гри тенісиста - удар з відскоку, його діям на корті найбільш підходять швидкі покриття.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Початок кар'єри

[ред. | ред. код]

Перших перемог на турнірах серії «ф'ючерс» Турсунов домігся в 2000 році. У лютому 2001 року він виграв перший титул з серії «челленджер» на турнірі в Далласі. У тому ж місяці, пройшовши кваліфікаційний відбір на турнір в Мемфіс, Дмитро дебютує в основних змаганнях ATP-туру. Перший виступ на високому рівні для Турсунова склався досить успішно. Він зміг виграти три матчі і пройти в чвертьфінал. Після декількох невдалих спроб, пройти кваліфікацію на турніри з серії Великого шолома, Дмитро вперше зіграв в основній сітці Відкритого чемпіонату США в 2003 році. У першому ж раунді він створив сенсацію, обігравши колишню першу ракетку світу, а на той момент № 14 - Густаво Куертен (5-7, 6-2, 6-2, 4-6, 7-6 (1)). Потім він зміг пройти голландця Йона ван Лоттума, а в третьому раунді поступився бельгійця Ксав'є Маліссу. У вересні 20-річний росіянин виграв два «челленджера»: в Мандевіллі і Сан-Антоніо. У жовтні він вперше в кар'єрі піднімається в Топ-100 світового одиночного рейтингу.

У січні 2004 року Турсунов вперше зіграв в основній сітці Відкритого чемпіонату Австралії і програв в першому раунді. Потім він зміг виграти «челленджер» в Ваіколоа-Віллідж. У лютому Дмитро вийшов в чвертьфінал турніру в Мемфісі, а в квітні в Х'юстоні. На дебютному Відкритому чемпіонаті Франції він поступився вже на старті. Найвдаліше для нього склався перший в кар'єрі Вімблдонський турнір. В першому ж раунді він зміг пройти відомого співвітчизника Марата Сафіна, потім здолав у драматичному матчі Саргіса Саргсяна (п'ятий сет закінчився за рахунку 15-13) і вийшов до третього раунду, де поступився сьомій ракетці світу Карлосу Мойї. У серпні в альянсі з Тревісом Перротт Турсунов вийшов у парний фінал турніру в Вашингтоні. На турнірі в Лонг-Айленді йому вдалося вийти в півфінал, а на Відкритому чемпіонаті США він завершив виступи у другому раунді. Після цього він не зміг виступати близько півроку через зламаний хребець під час човнової аварії.

Повернення на корт відбулося в березні 2005 року на турнірі серії Мастерс в Індіан-Уеллсі. У травні на Відкритому чемпіонаті Франції він зміг пройти стадію першого раунду, але потім знявся зі змагань. На Вімблдонському турнірі Турсунов в матчі другого раунду в завзятій боротьбі здолав № 9 в світі Тіма Хенмі з рахунком 3-6 6-2 3-6 6-3 8-6. Вигравши потім ще один матч, він вперше вийшов до четвертого раунду на Великому шоломі. У боротьбі за чвертьфінал Дмитро в п'яти сетах програв французу Себастьяну Грожану. На Відкритому чемпіонаті США він виступив скромніше, дійшовши до стадії другого раунду. У вересні Турсунов зіграв в парному фіналі турніру в Пекіні в дуеті з Михайлом Южним. В кінці того місяця він вперше зіграв за збірну Росії в Кубку Девіса. У півфінальному протистоянні проти збірної Хорватії Дмитро виграв зустріч у Іво Карловича і програв парну зустріч спільно з Ігорем Андрєєвим. За підсумком росіяни поступилися з рахунком 2-3 і не пройшли в фінал Кубка. У жовтні на домашньому для себе Кубку Кремля в Москві Турсунов зміг вийти в півфінал. Через тиждень після цього він переміг на «челленджері» в датському Колдінгу.

2006 рік. Перемога в Кубку Девіса, перший титул ATP, і потрапляння в Топ-20

[ред. | ред. код]
Турсунов (праворуч) з Борисом Єльциним після своєї перемоги над Енді Роддіком в півфіналі Кубка Девіса.

На старті 2006 року Турсунов зіграв на турнірах в Досі і Сіднеї, де вийшов до чвертьфіналу. На Австралійському чемпіонаті він вибув у другому раунді. У лютому Дмитро приніс два очки в переможну скарбничку збірної Росії в матчі першого раунду Кубка Девіса проти збірної Нідерландів. На турнірі в Мемфісі він вийшов в чвертьфінал. У березні росіянин переміг на «челленджері» в Санрайз і непогано виглядав на Мастерсі в Маямі, вийшовши в четвертий раунд, де програв першій ракетці світу Роджеру Федереру. У квітні Турсунов виступив за збірну Росії в чвертьфіналі Кубка Девіса проти команди Франції. Дмитро виграв особисту зустріч і програв в парах, але то поразка стала єдиним для росіян, і вони пройшли в наступну стадію. У травні на Відкритому чемпіонаті Франції Турсунов вийшов до третього раунду, де в п'ятисетовому матчі програв № 3 в світі Давиду Налбандяну. У червні на трав'яному турнірі в Лондоні він вийшов в чвертьфінал, а в Ноттінгемі зіграв в парному фіналі в партнерстві з Ігорем Куніциним. На Вімблдонському турнірі в третьому раунді Турсунов зміг вибити з турніру № 4 в світі Івана Любичича (5-7, 4-6, 6-1, 7-6 (6), 6-2). У наступному раунді він був близький до виходу в чвертьфінал, але у впертій боротьбі все ж програв фіну Яркко Нієміненом (5-7, 4-6, 7-6 (2), 7-6 (6), 7-9).

У липні на турнірі в Лос-Анджелесі Турсунов зміг виграти двох тенісистів з Топ-20: Фернандо Гонсалеса і Енді Роддіка. Таким чином він вперше вийшов в одиночний фінал АТП, де зустрівся з німцем Томмі Хаасом і програв йому з рахунком 6-4, 5-7, 3-6. На наступному для себе турнірі у Вашингтоні росіянин дістався до 1/2 фіналу. На мастерсі в Торонто в другому раунді Турсунов взяв реванш у Хааса за поразку у фіналі в Лос-Анджелесі. Однак уже в наступному раунді він програв лідеру рейтингу Роджеру Федереру, зумівши виграти у нього другий сет. На Відкритому чемпіонаті США Дмитро також дограв до третього раунду, де в п'яти сетах програв № 14 Томашу Бердиху. У вересні Турсунов став головним героєм перемоги команди Росії в півфіналі Кубка Девіса над збірною США. Матч проводився в Москві в Олімпійському. Участь Дмитра в тій зустрічі почалося з невдачі. Турсунов з Михайлом Южним вийшов на парну зустріч проти братів Браянів за рахунку 2-0 на користь Росії. Російський дует програв в суху по сетах і команда США набрала перше очко. На наступний день Турсунову належало вийти на корт проти шостої ракетки світу Енді Роддіка, і в разі поразки американці могли зрівняти рахунок і вийти на вирішальний матч за перемогу між Сафіним і Блейком. Дмитро зміг створити сенсацію і у важкому поєдинку перемогти. Матч Роддіка і Турсунова тривав 4 години 48 хвилин і закінчився з рахунком 6-3, 6-4, 5-7, 3-6, 17-15 на користь росіянина. В результаті Росія вперше обіграла США в очному матчі Кубка Девіса і відправилася в свій четвертий в історії фінал.

Після цього успіху Турсунов зміг домогтися ще одного важливого результату. На турнірі в Мумбаї в кінці вересня він завоював свій перший в кар'єрі титул в АТП-турі. У півфіналі тих змагань він переграв сьому ракетку світу Томмі Робредо (7-6 (2), 3-6, 6-1), а в фіналі завдав поразки № 14 Томашу Бердиху (6-3, 4-6, 7-6 (5)). Після турніру Дмитро Турсунов піднявся на найвищу для себе рядок у рейтингу за свою кар'єру, зайнявши 20-у позицію. У листопаді він взяв участь в «челленджері» в Дніпропетровську і став його переможцем. В кінці сезону Турсунов зіграв у фіналі Кубка Девіса проти команди Аргентини. На цей раз герой півфінальній зустрічі з США зіграв тільки в парному матчі, але домігся важливої перемоги в альянсі з Маратом Сафіним. У підсумку росіяни обіграли аргентинців з загальним рахунком 3-2, і Турсунов став володарем престижного командного кубка. Багатий на досягнення сезон 2006 року він завершив на 22-му місці в рейтингу.

2007-09. П'ять одиночних титулів ATP

[ред. | ред. код]
Турсунов на Відкритому чемпіонаті США 2009 року

Свої виступи у 2007 році Турсунов почав за участю в неофіційному командному турнірі Кубок Хопмана, де в партнерстві з Надією Петровою вивів команду Росії в фінал, де вони обіграли команду Іспанії і вперше для представників Росії виграли ці командні змагання. На Відкритому чемпіонаті Австралії його результатом став вихід до третього раунду, де Дмитро програв Томашу Бердиху. Весняна частина сезону складалася не дуже вдало для Турсунова. На всіх турнірах він вибував вже на ранніх стадіях. На Ролан Гаррос росіянин програв у другому раунді. Краще для нього склалися виступи в парному розряді, де він зміг вийти до чвертьфіналу, виступаючи спільно з Ігорем Куніциним. У червні на траві в Лондоні Турсунов пройшов до півфіналу і обіграв шостого в світі Фернандо Гонсалеса. Через тиждень він вийшов до півфіналу турніру в Ноттінгемі. На Вімблдоні Дмитро дограв до третього раунду, де зазнав поразки від № 10 Томмі Хааса. У липні на харді в Індіанаполісі він виграв свій другий титул в АТП-турі. По ходу турніру тенісист з найвищим рейтингом йому зустрівся в першому раунді - № 69 Майкл Расселл. У фіналі ж він обіграв 109-у ракетку світу Франка Данцевич - 6-4, 7-5. Відкритий чемпіонат США завершився в першому раунді поразкою від Тіма Хенмі. В кінці вересня Турсунов зміг виграти ще один титул, завоювавши його на турнірі в Бангкоку, де в фіналі був обіграний Беньямін Беккер - 6-2, 6-1. У жовтні на Кубку Кремля в Москві Турсунов в альянсі з Маратом Сафіним виграв свій перший парний титул, перемігши у фіналі пару Зовко / Цібулец з рахунком 6-4, 6-2. На турнірі в Санкт-Петербурзі він досяг чвертьфіналу. У кінцівці сезону Турсунов зіграв у фіналі Кубка Девіса проти команди США. Американці змогли взяти реванш за поразку в півфіналі минулого року. На своїй землі вони впевнено обіграли росіян з рахунком 4-1, а Турсунов програв обидві своїх зустрічі. Спочатку йому помстився Енді Роддік за поразку рік тому, а потім Дмитра переграв Джеймс Блейк.

Першим результатом у 2008 році для Турсунова став чвертьфінал в Досі. Через тиждень після цього турніру він став переможцем турніру в Сіднеї. Найсерйозніші суперники у нього були на ранніх стадіях: в першому раунді він обіграв № 28 в світі Стена Вавринку, а в другому № 8 Рішара Гаске. У фіналі Дмитру протистояв 125-й тенісист в світі Кріс Гуччоне, якого росіянин обіграв з рахунком 7-6 (3), 7-6 (4). Австралійський чемпіонат завершився для Турсунова в другому раунді. У лютому він виграв парні змагання турніру в Роттердамі, зігравши в дуеті з Томашем Бердихом. На початку березня лише Турсунов і француз Мікаель Льодра входили в топ-40 світового рейтингу і в одиночному, і в парному розрядах. В кінці березня на мастерсі в Маямі він вдруге в сезоні обіграв № 8 в світі Рішара Гаске і в цілому пройшов на турнірі до четвертого раунду. У травні Турсунов зіграв у складі команди Росії на неофіційному командному Кубку світу. Росіяни змогли вийти зі своєї групи в фінал, де поступилися команді Швеції. На Відкритому чемпіонаті Франції Дмитро в одиночному розряді вийшов до третього раунду, а в чоловічих парах зміг дійти до півфіналу, виступивши там з Ігорем Куніциним. Вімблдон завершився для Турсунова в третьому раунді.

У липні 2008 року він зупинився за крок від захисту минулорічного титулу в Індіанаполісі. Обігравши у півфіналі № 8 в світі Джеймса Блейка (4-6, 6-3, 6-4), Дмитро в головному матчі турніру зустрівся з Жілем Симоном і поступився французу в двох сетах (4-6, 4-6). У серпні він виступив на першій в кар'єрі Олімпіаді, яка проводилася в Пекіні. З жеребкуванням Олімпійського турніру Турсунова не пощастило, вже в першому раунді він зустрівся з першим в світі Роджером Федерером і програв йому в двох сетах. У парному розряді з Михайлом Южним він вибув на стадії другого раунду. На Відкритому чемпіонаті США він програв у третьому раунді співвітчизнику з Топ-10 Миколі Давиденку. У вересні Турсунов став чемпіоном на турнірі в Меці. У фіналі на жаль французьких глядачів він обіграв Поля-Анрі Матьє - 7-6 (6), 1-6, 6-4. Титул став п'ятим в кар'єрі Дмитра на одиночних турнірах АТП-туру. В самому кінці сезону він виграв «челленджер» в Гельсінкі.

Старт сезону 2009 року виявився для Турсунова невдалим. Він програв перші матчі на чотирьох турнірах поспіль, включаючи Відкритий чемпіонат Австралії. У лютому на турнірі в Дубаї він зміг перемогти в парному розряді, вигравши титул в команді з Ріком де Вустом. У травні на Відкритому чемпіонаті Франції Турсунов вибув в першому ж раунді, зате в дуеті з Куніциним зміг дійти до чвертьфіналу. У червні Дмитро зміг виграти титул на трав'яному турнірі в Істборні. У фіналі він обіграв канадського тенісиста Френка Данцевич - 6-3, 7-6 (5). Примітно, що для Данцевич це був другий в кар'єрі фінал АТП і обидва рази завоювати титул йому завадив саме Турсунов. Він також став також першим росіянином з часів Євгена Кафельникова, мав першість в німецькому Халле в 2002 році, який переміг на турнірі на трав'яному покритті в одиночному розряді. Крім того, це стало першою в історії перемогою росіян в одиночному розряді в турнірах АТП, що проводяться в Великобританії. На Вімблдоні Турсунов не зміг дограти матч першого раунду і вибув зі змагань. У липні на турнірі в Індіанаполісі він дійшов до чвертьфіналу і виграв парний приз в дуеті з Ернестом Гулбісом. Відкритий чемпіонат США завершився для нього вже на старті, а після нього був змушений закінчити достроково сезон через травму щиколотки.

Турсунов на турнірі в Лондоні 2011 року

Лікування травми затягнулося на довгий термін і Турсунов зміг повернутися до ігрової практики вже в травні 2010 року. Першим турніром після паузи став Відкритий чемпіонат Франції, де Дмитра в першому раунді розгромив Даніель Хімено-Травер. На Вімблдонському турнірі він також вибув в першому раунді від рук Райнера Шуттлера. На Відкритому чемпіонаті США на старті він програв Юргену Мельцеру вже в п'яти сетах. У жовтні Турсунов вперше після повернення дійшов до чвертьфіналу в Світовому турі, зробивши це на турнірі в Токіо. На Кубку Кремля в Москві він став переможцем парних змагання спільно з Ігорем Куніциним. Ще на одному домашньому турнірі в Санкт-Петербурзі Дмитро вийшов в півфінал, де програв співвітчизнику Михайлу Южному.

Австралійський чемпіонат 2011 року закінчився для Турсунова поразкою в першому раунді. Після нього він зіграв на «челленджері» в Сінгапурі і зміг його виграти. У лютому на зальному турнірі в Марселі Дмитро вийшов в чвертьфінал, де зміг переграти № 10 в світі Юргена Мельцера (6-4, 2-6, 6-1). У півфіналі він не зміг переграти № 4 Робін Содерлінг. У березні 28-річний росіянин виграв ще один «челленджер», який проводився в Баті. У першому раунді Відкритого чемпіонату Франції він в п'яти сетах поступився Ксав'є Малісс. У червні Турсунов нагадав про себе тенісному світу, вигравши турнір на траві в Хертогенбосе, у вирішальному матчі впевнено перемігши Івана Додіга з Хорватії - 6-3, 6-2. Цей титул став сьомим одиночним в кар'єрі Турсунова і першим з 2009 року в турі. На Вімблдонському турнірі він на старті обіграв Гулбіса, а в другому раунді поступився Мельцеру. На Відкритому чемпіонаті США він уже вибуває у першому раунді. В осінній частині сезону Турсунов два рази зміг вийти до чвертьфіналу: на турнірах в Куала-Лумпурі і Москві.

На Відкритому чемпіонаті Австралії 2012 року Дмитро програє в першому раунді. На початку сезону він пропустив багато турнірів. У травні на Ролан Гаррос Турсунов вийшов до другого раунду, де завершив виступи на турнірі. У червні на турнірі в Хертогенбосе, де рік тому він став переможцем, Турсунов на цей раз вийшов у фінал у парному розряді в альянсі з колумбійцем Хуаном Себастьяном кабалу. На Вімблдоні він виступив невдало, вилетівши після першого ж раунду. У серпні він виступив на своїй другій Олімпіаді, яка проводилася в Лондоні. Виступ Дмитра також закінчилося безславно - поразкою в першому раунді від Фелісіано Лопеса. Через низький рейтинг Турсунов не потрапив в основну сітку Відкритого чемпіонату США і був змушений відбиратися на турнір через кваліфікацію. Ця спроба закінчилася невдачею. У вересні росіянин виграв два «челленджера»: в Стамбулі і Ізмірі. У жовтні, потрапивши через кваліфікацію на турнір в Токіо, Дмитро зміг дійти там до чвертьфіналу.

Турсунов на Вімблдонському турнірі 2017 року

Сезон 2013 року Турсунов почав в лютому, пропустивши австралійську частину сезону. На турнірі в Марселі в матчі другого раунду він переграв № 9 в світі Янко Тіпсаревича, а зупинити Дмитра зміг № 6 в світі Томаш Бердих на стадії півфіналу. Йому ж Турсунов програв і на наступному для себе турнірі в Дубаї на стадії 1/4 фіналу. У квітні на ґрунтовому турнірі в Барселоні він зміг обіграти ще одного сильного тенісиста - четверту ракетку світу Давида Феррера і вийшов у третій раунд. На турнірі в Мюнхені Дмитро виграв парний трофей спільно з Яркко Нієміненом. На Відкритому чемпіонаті Франції він не зміг дограти матч другого раунду через травму м'яза стегна. Вімблдон для нього завершився поразкою в першому раунді від Томмі Хааса. У серпні Турсунов непогано виглядав на турнірі у Вашингтоні, де виграв чотири матчі і пройшов до півфіналу. На мастерсі в Цинциннаті він вдруге в сезоні обіграв № 4 в рейтингу Давида Феррера і зміг дістатися до чвертьфіналу, нача свій шлях на турнірі з кваліфікаційного відбору. До стадії 1/4 фіналу він потім дійшов і на турнірі в Вінстон-Сейлемі. На Відкритому чемпіонаті США Дмитро вийшов до третього раунду, але не зміг дограти свій поєдинок проти № 9 в світі Рішара Гаске, отримавши по ходу матчу травму паху. Наступний раз Турсунов вийшов на корт на турнірі в Санкт-Петербурзі у вересні, де дограв до чвертьфіналу. Через тиждень він вийшов в чвертьфінал на турнірі в Куала-Лумпурі. У жовтні росіянин вийшов в півфінал турніру в Валенсії. За підсумками сезону він вперше з 2008 року увійшов до Топ-30, зайнявши 29-е місце рейтингу.

За тиждень до Австралійського чемпіонату 2014 року Турсунов зміг вийти в півфінал турніру в Сіднеї. На першому році Великому шоломі він у другому раунді програв Денису Істоміна. Виступи по ходу сезону складалися для Дмитра не кращим чином. Перше попадання в чвертьфінал після січня відбулося в травні на турнірі в Ніцці. На Відкритому чемпіонаті Франції він втретє в кар'єрі вийшов до третього раунду, де програв швейцарцю Роджеру Федереру в чотирьох сетах. На Вімблдоні він вибув вже в першому раунді від рук Істоміна. Через травму ноги було під питанням його участь у Відкритому чемпіонаті США, однак в останній момент він все-таки виступив на турнірі, але програв вже на старті. Після цього він не виступав на турнірах більше року.

Повернувся на корт Дмитро вже в жовтні 2015 року та виступив на Кубку Кремля в Москві. На одиночний турнір він не потрапив, не пройшовши кваліфікацію, зате в парному турнірі виступав в дуеті з талановитим співвітчизником Андрієм Рубльовим. Їх союз досвіду і молодості приніс успіх і вони змогли завоювати парний титул, який став до того ж дебютним у кар'єрі 18-річного Рубльова.

У січні 2016 року у Австралійському чемпіонаті Турсунов програв уже в першому раунді. Також завершилося для нього виступ на Ролан Гаррос і Вімблдоні. У 2017 році він взяв участь в трьох турнірах Великого шолома (всіх крім Ролан Гаррос), де кожен раз Дмитро програвав на старті. В цілому з січня 2016 року по серпень 2017 року Турсунов заявився на 12 одиночних турнірів ATP по захищеному рейтингу, потрапив в 14 матчах 12 поразок. При цьому сезон-2017 Турсунов завершив наприкінці п'ятої сотні одиночного рейтингу ATP [2].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

З 2017 по 2019 і кілька місяців в 2020 році був тренером Аріни Соболенко. При ньому Аріна досягла значних успіхів: увійшла в Топ-10 світового рейтингу в одиночному розряді, виграла турніри Великого Шолома в парному розряді.

Рейтинг на кінець року

[ред. | ред. код]
Рік Одиночний
рейтинг
Парний рейтинг
2017 487
2016 411
2015 258
2014 110 179
2013 29 139
2012 122 206
2011 40 237
2010 197 121
2009 89 53
2008 22 45
2007 34 61
2006 22 57
2005 60 198
2004 80 144
2003 98 375
2002 320 261
2001 174 747
2000 320 808
1999 636 728
1998 1 256 1 275

За даними офіційного сайту ATP на останній тиждень року [3].

Виступи на турнірах

[ред. | ред. код]
Виступи в одиночному розряді

Фінали турнірів ATP в одиночному розряді (9)

[ред. | ред. код]

Перемоги (7)

[ред. | ред. код]
Легенда
Турніри Великого Шолому (0)
Фінал АТР-туру (0)
ATP Мастерс 1000 (0)
ATP International Gold / АТР 500 (0+2)
ATP International / АТР 250 (7+5)
Титули за
покриттям
Титули за місцем
проведення
матчів турніру
Хард (5+6) Зал (2+4)
Ґрунт (0+1)
Трава (2) Відкрите повітря (5+3)
Килим (0)
Дата Турнір Покриття Суперник в фіналі Рахунок
1. 1 жовтня 2006 Мумбай, Індія Хард Чехія Томаш Бердих 6-3 4-6 7-6(5)
2. 29 липня 2007 Індіанаполіс, США Хард Канада Френк Данцевич 6-4 7-5
3. 30 вересня 2007 Бангкок, Таїланд Хард(i) Німеччина Беньямін Беккер 6-2 6-1
4. 12 січня 2008 Сідней, Австралія Хард Австралія Кріс Гуччоне 7-6(3) 7-6(4)
5. 5 жовтня 2008 Мец, Франція Хард(i) Франція Поль-Анрі Матьє 7-6(6) 1-6 6-4
6. 20 червня 2009 Істборн, Велика Британія Трава Канада Френк Данцевич 6-3 7-6(5)
7. 18 червня 2011 Хертогенбос, Нідерланди Трава Хорватія Іван Додіг 6-3 6-2

Поразки (2)

[ред. | ред. код]
Дата Турнір Покриття Суперник в фіналі Рахунок
1. 30липня 2006 Лос-Анджелес, США Хард Німеччина Томмі Гаас 6-4 5-7 3-6
2. 20 липня 2008 Індіанаполіс, США Хард Франція Жиль Симон 4-6 4-6

Фінали челленджерів і ф'ючерсів в одиночному розряді (24)

[ред. | ред. код]

Перемоги (17)

[ред. | ред. код]
Умовні позначення
Челленджери (12+5)
Ф'ючерси (5+1)
Титули за
покриттям
Титули за місцем
проведення
матчів турніру
Хард (17+4) Зал (5+2)
Ґрунт (0+2)
Трава (0) Відкрите повітря(12+4)
Килим (0)
Дата Турнір Покриття Суперник в фіналі Рахунок
1. 30 липня 2000 Сент-Джозеф, США Хард Австралія Петер Лучак 6-7(2) 6-0 6-2
2. 26 листопада 2000 Малібу, США Хард Венесуела Хосе де Армас 6-2 6-1
3. 10 грудня 2000 Скоттсдейл, США Хард Бельгія Стефан Воутерс 6-4 7-5
4. 28 січня 2001 Холландейл-Бич, США Хард США Джефф Моррsсон 7-6(0) 6-3
5. 11 лютого 2001 Даллас, США Хард(i) Південно-Африканська Республіка Джастін Бауер 6-2 6-4[4]
6. 15 вересня 2002 Клермонт, США Хард Південно-Африканська Республіка Равен Класен 6-3 6-4
7. 21 вересня 2003 Мандевіль, США Хард Чехія Ян Герних 3-6 6-3 6-4
8. 28 вересня 2003 Сан-Антоніо, США Хард Франція Себастьєн де Шоньяк 6-2 6-7(3) 6-4
9. 1 лютого 2004 Вайколоа-Віллідж, США Хард Колумбія Алехандро Фалья 7-5 7-6(4)
10. 23 жовтня 2005 Колінг, Данія Хард(i) Бельгія Стів Дарсі 6-3 6-4
11. 19 березня 2006 Санрайз, США Хард Іспанія Альберто Мартін 6-3 6-1
12. 19 листопада 2006 Дніпропетровськ, Україна Хард(i) Німеччина Беньямін Беккер 7-6(7) 6-4
13. 23 листопада 2008 Гельсінки, Фінляндія Хард(i) Словаччина Кароль Бек 6-4 6-3
14. 30 січня 2011 Сінгапур Хард Чехія Лукаш Росол 6-4 6-2
15. 27 березня 2011 Бат, Велика Британія Хард(i) Німеччина Андреас Бек 6-4 6-4
16. 16 вересня 2012 Стамбул, Туреччина Хард Франція Адріан Маннаріно 6-4 7-6(5)
17. 23 вересня 2012 Ізмір, Туреччина Хард Україна Ілля Марченко 7-6(4) 6-7(5) 6-3

Поразки (7)

[ред. | ред. код]
Дата Турнір Покриття Суперник в фіналі Рахунок
1. 23 июля 2000 Канзас-Сіті, США Хард Австралія Джеймон Крабб 2-6 4-6
2. 5 листопада 2000 Хеттисберг, США Хард Ірландія Скотт Баррон 7-6(2) 6-7(7) 3-6
3. 20 липня 2003 Аптос, США Хард США Джефф Салзенштейн 7-5 5-7 4-6
4. 17 серпня 2003 Бронкс, США Хард Хорватія Іво Карлович 3-6 3-6
5. 18 листопада 2007 Дніпропетровськ, Україна Хард(i) Німеччина Міша Звєрєв 4-6 4-6
6. 17 квітня 2011 Афіни, Греція Хард Німеччина Маттіас Бахінгер Без гри
7. 5 червня 2012 Ноттінгем, Велика Британія Трава Німеччина Беньямін Беккер 6-4 1-6 4-6
Виступи в парному розряді

Фінали турнірів ATP в парному розряді (12)

[ред. | ред. код]

Перемоги (7)

[ред. | ред. код]
Дата Турнір Покриття Партнер Суперники в фіналі Рахунок
1. 14 жовтня 2007 Москва, Росія Хард(i) Росія Марат Сафін Чехія Томаш Цибулець
Хорватія Ловро Зовко
6-4 6-2
2. 24 лютого 2008 Роттердам, Нідерланди Хард(i) Чехія Томаш Бердих Росія Михайло Южний
Німеччина Філіпп Кольшрайбер
7-5 3-6 [10-7]
3. 28 лютого 2009 Дубай, ОАЕ Хард Південно-Африканська Республіка Рік де Вуст Чехія Мартін Дамм
Швеція Роберт Ліндстедт
4-6 6-3 [10-5]
4. 26 июля 2009 Індіанаполіс, США Хард Латвія Ернест Гулбіс Австралія Ешлі Фішер
Австралія Джордан Керр
6-4 3-6 [11-9]
5. 24 жовтня 2010 Москва, Росія (2) Хард(i) Росія Ігор Куніцин Сербія Янко Типсаревич
Сербія Віктор Троїцький
7-6(8) 6-3
6. 5 травня 2013 Мюнхен, Німеччина Ґрунт Фінляндія Яркко Ніемінен Кіпр Маркос Багдатіс
США Ерік Буторак
6-1 6-4
7. 25 жовтня 2015 Москва, Росія (3) Хард(i) Росія Андрій Рубльов Молдова Раду Албот
Чехія Франтішек Чермак
2-6 6-1 [10-6]

Поразки (5)

[ред. | ред. код]
Дата Турнір Покриття Партнер Суперники в фіналі Рахунок
1. 22 серпня 2004 Вашингтон, США Хард США Тревіс Перротт ПАР Кріс Хаггард
ПАР Роббі Кьониг
6-7(3) 1-6
2. 18 вересня 2005 Пекін, Китай Хард Росія Михайло Южний США Джастін Гімельстоб
Австралія Натан Хілі
6-4 3-6 2-6
3. 24 червня 2006 Ноттінгем, Велика Британія Трава Росія Ігор Куніцин Ізраїль Джонатан Ерліх
Ізраїль Енді Рам
3-6 2-6
4. 10 жовтня 2010 Токіо, Японія Хард Італія Андреас Сеппі США Ерік Буторак
Нідерландські Антильські острови Жан-Жюльєн Ройер
3-6 2-6
5. 23 червня 2012 Хертогенбос, Нідерланди Трава Колумбія Хуан Себастьян Кабаль Румунія Горія Текеу
Швеція Роберт Ліндстедт
3-6 6-7(1)

Фінали челленджерів і ф'ючерсів в парному розряді (10)

[ред. | ред. код]

Перемоги (6)

[ред. | ред. код]
Дата Турнір Покриття Партнер Суперники в фіналі Рахунок
1. 21травня 2000 Веро-Біч, США Ґрунт США Левар Харпер-Гріффіт США Дієго Айяла
Венесуела Хосе де Армас
6-3 6-4
2. 3 листопада 2002 Тайлер, США Хард Австралія Петер Лучак США Джейсон Маршалл
Австралія Ентоні Росс
6-1 6-4
3. 17 листопада 2002 Ноксвілл, США Хард(i) Нідерланди Мартін Веркерк США Хьюго Армандо
Аргентина Серхіо Ройтман
6-3 6-4
4. 21 березня 2004 Бока-Ратон, США Хард Росія Ігор Андрєєв Данія Кеннет Карлсен
Швеція Томас Енквіст
6-3 6-7(3) 7-5
5. 30 квітня 2005 Рим, Італія Ґрунт Італія Мануель Хоркера Румунія Віктор Йоніце
Румунія Резван Сабау
1-6 7-6(4) 6-4
6. 16 листопада 008 Дніпропетровськ, Україна Хард(i) Аргентина Гільєрмо Каньяс Польща Лукаш Кубот
Австрія Олівер Марах
6-3 7-6(5)

Поразки (4)

[ред. | ред. код]
Дата Турнір Покриття Партнер Суперники в фіналі Рахунок
1. 7 березня 1999 Маніла, Філіппіни Хард Грузія Іраклій Лабадзе США Ендрю Руеб
Німеччина Маркус Хілперт
4-6 6-7
2. 1 червня 2003 Турин, Італія Ґрунт США Джек Брейсінгтон Іспанія Еміліо Бенфеле-Альварес
Іспанія Габріель Трухільо-Солер
4-6 2-6
3. 15 травня 2005 Сан-Ремо, Італія Ґрунт Італія Мануель Хоркера Італія Франческо Алді
Італія Томас Тенконі
4-6 3-6
4. 19 березня 2006 Санрайз, США Хард США Горан Драгичевич Чехія Робін Вік
Чехія Петр Пала
4-6 2-6
Виступи в командних турнірах

Фінали командних турнірів (4)

[ред. | ред. код]

Перемоги (2)

[ред. | ред. код]
Рік Турнір Команда Суперник в фіналі Рахунок
1. 2006 Кубок Девіса Росія
М. Давиденко, М. Сафін, Д. Турсунов
Аргентина
Х. Акасусо, А. Кальєрі, Д. Налбандян, Х. І. Чела
3-2
2. 2007 Кубок Хопмана Росія Росія
Н.Петрова, Д.Турсунов
Іспанія Іспанія
А.Медіна, Т.Робредо
2-0

Поразки (2)

[ред. | ред. код]
Рік Турнір Команда Суперник в фіналі Рахунок
1. 2007 Кубок Девіса Росія Росія
І. Андрєєв, М. Давиденко, Д. Турсунов, М. Южний
США США
Д. Блейк, Б. Браян, М. Браян, Е. Роддік
1-4
2. 2008 Командний Кубок світу Росія Росія
І. Андрєєв, Д. Турсунов, М. Южний
Швеція Швеція
Р. Ліндстедт, Р. Содерлінг, Т. Юганссон
1-2

Історія виступів на турнірах

[ред. | ред. код]

Станом на 15 січня 2018 року

Для того, щоб запобігти плутанини і подвоєння рахунку, інформація в цій таблиці коригується тільки після закінчення турніру або після закінчення участі там даного гравця.

Одиночні турніри
Турнір 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2016 2017 Підсумок В/П за
кар'єру
Турніри Великого шолому
Відкритий чемпіонат Австралії - - К - - - 0 / 10 5-10
Відкритий чемпіонат Франції - - К - 0 / 12 10-11
Вімблдонський турнір К - К 0 / 13 13-13
Відкритий чемпіонат США К - К - 0 / 12 10-12
Підсумок 0 / 0 0 / 0 0 / 1 0 / 4 0 / 3 0 / 4 0 / 4 0 / 4 0 / 4 0 / 3 0 / 4 0 / 3 0 / 3 0 / 4 0 / 3 0 / 3 0 / 47
В/П в сезоні 0-0 0-0 2-1 3-4 5-2 8-4 5-4 7-4 0-4 0-3 1-4 1-3 3-3 3-4 0-3 0-3 38-46
Олімпійські ігри
Літня олімпіада Не проводився - Не проводився Не проводився Не проводився - НП 0 / 2 0-2
Турніри АТР Мастерс
Індіан-Веллс - - - - - - - 0 / 9 4-9
Маямі - - - - - - - - - 0 / 7 8-6
Монте-Карло - - - - - - - - - - - - 0 / 4 1-4
Мадрид - - - - - - - - - - - - 0 / 4 0-4
Рим - - - К - - - - - К - - 0 / 4 2-4
Монреаль / Торонто - - - - - - - - - - - 0 / 5 4-5
Цинциннаті - - - - - - - 1/4 - - - 0 / 6 6-6
Шанхай Не проводився. - - - - - - 0 / 2 1-1
Париж - - - - - - К - - - 0 / 6 4-6
Гамбург - - - - - Не АТР Мастерс 0 / 3 0-3
Статистика за кар'єру
Проведено фіналів 0 0 0 0 0 2 2 3 1 0 1 0 0 0 0 0 9
Виграно турнірів ATP 0 0 0 0 0 1 2 2 1 0 1 0 0 0 0 0 7
В/П: всього 3-1 0-0 2-3 12-17 17-15 45-31 28-23 34-22 14-17 6-9 20-17 3-11 31-21 14-19 1-7 1-5 231-218
Σ % перемог 75 % 0 % 40 % 41 % 53 % 59 % 55 % 61 % 45 % 40 % 54 % 21 % 60 % 42 % 13 % 17 % 51 %
Парні турніри
Турнір 2004 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2016 Підсумок В/П за
кар'єру
Турніри Великого Шолома
Відкритий чемпіонат Австралії - - - - - 0 / 6 2-6
Відкритий чемпіонат Франції 1/4 1/2 1/4 - - 0 / 9 10-9
Вімблдон - - 0 / 9 4-9
Відкритий чемпіонат США - - - - 0 / 7 2-7
Підсумок 0 / 1 0 / 3 0 / 3 0 / 4 0 / 4 0 / 3 0 / 3 0 / 2 0 / 3 0 / 3 0 / 2 0 / 31
В/П в сезоні 0-1 0-3 4-3 7-4 4-4 0-3 1-3 0-2 0-3 2-3 0-2 18-31
Олімпійські ігри
Літня олімпіада - НП Не проводився - НП - 0 / 1 1-1

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Association of Tennis Professionals website
  2. Турсунов заработал более 300 тысяч долларов благодаря защищенному рейтингу
  3. Понедельные позиции турсунова Дмитрия в рейтингах ATP (HTML) (англ.). atpworldtour.com. Процитовано 23.02.2019.
  4. Почав турнір з кваліфікації.

Посилання

[ред. | ред. код]