Тур ATP Мастерс 1000

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тур ATP Мастерс 1000 (відомий як Світовий тур ATP Мастерс 1000 до грудня 2018 року) — це серія дев'яти крупних тенісних турнірів, які є частиною Туру ATP і проводяться щорічно у Європі, Північній Америці та Азії. Турніри дуже важливі для провідних тенісних гравців, оскільки за престижністю поступаються тільки турнірам Великого шлему і Фіналу ATP.

Серія була створена у 1990 році після об'єднання найпрестижніших турнірів серії Grand Prix Tour Championship (1970–1989). Спочатку ці турніри називалися Чемпіонська серія, одиночний тиждень, з 1993 до 1999 — Mercedes-Benz Супер 9. У 2000 році назву було змінено на Tennis Masters Series, у 2004 — на ATP Masters Series, а у 2009 — на Світовий тур ATP Мастерс 1000. Сучасна назва з'явилася у 2019 році.

За виступи на турнірах серії Мастерс гравці отримують більше очок, ніж за участь у будь-якому іншому турнірі ATP, проте менше, ніж за турніри Великого шлему та за Фінал ATP. До 2007 року фінали турнірів серії Мастерс гралися у п'ятисетовому форматі, проте зараз усі матчі граються у трисетовому форматі. Рекорд за кількістю титулів на турнірах цієї серії з моменту її створення у 1990 році утримуюує в одиночному розряді Рафаель Надаль (35 титулів), а у парному брати-близнюки Боб і Майк Браяни (39 титулів).

Зміни 2009 року[ред. | ред. код]

У 2009 році відбулися кардинальні зміни в регламенті турнірів серії. Назва була змінена з «Серія ATP Мастерс» на «Світовий Тур ATP Мастерс 1000» — додане число 1000 свідчить про кількість очок, які може заробити гравець за перемогу на турнірі. Всупереч попереднім планам, кількість турнірів не була зменшена з 9 до 8, проте Мастерс Монте-Карло став необов'язковим турніром. Hamburg Masters було понижено в статусі до турніру серії ATP 500. Мадрид Мастерс було перенесено з жовтня на травень (в 2020 році на вересень) і з хардових кортів у приміщенні на ґрунтові відкриті корти. Новий турнір у Шанхаї замінив Мастерс у Гамбурзі й зайняв місце Мадридського Мастерс у календарі в жовтні.

Шість із дев'яти турнірів Мастерс проводяться разом із турнірами WTA Premier, які мають статус, рівний до турнірів ATP Мастерс 1000.

Турніри[ред. | ред. код]

Турнір Країна Розташування Стадіон Початок Покриття Місткість
центрального
корту
Діючий чемпіон
Індіан-Веллс США США Індіан-Веллс (Каліфорнія) Індіан-Веллс Теніс Ґарден 1976 Хард 16,100 Австрія Домінік Тім
Хорватія Нікола Мектич /
Аргентина Орасіо Себальйос
Відкритий чемпіонат Маямі США США Маямі Хард Рок Стедіум 1985 Хард 13,800 Швейцарія Роджер Федерер
США Боб Браян /
США Майк Браян
Мастерс Монте-Карло Монако Монако Монте-Карло Монте-Карло Каунтрі Клаб 1968 Ґрунт 10,000 Італія Фабіо Фоніні
Хорватія Нікола Мектич /
Хорватія Франко Шкугор
Відкритий чемпіонат Мадриду Іспанія Іспанія Мадрид Каха Мегіка 2002 Ґрунт 12,500 Сербія Новак Джокович
Нідерланди Жан-Жульєн Роєр /
Румунія Горія Текеу
Міжнародний чемпіонат Італії Італія Італія Рим Форо Італіко 1968 Ґрунт 10,400 Іспанія Рафаель Надаль
Колумбія Хуан Себастьян Кабаль /
Колумбія Роберт Фара
Мастерс Канада Канада Канада Монреаль / Торонто Стадіон IGA / Авіва Центр 1968 Хард 11,700 / 12,500 Іспанія Рафаель Надаль
Іспанія Марсель Гранольєрс /
Аргентина Орасіо Себальйос
Мастерс Цинциннаті США США Цинциннаті / Нью-Йорк Тенісний центр сім'ї Лінднер / USTA Біллі Джин Кінг Національний Тенісний Центр 1968 Хард 11,600 / 23,771 Росія Данило Медведєв
Хорватія Іван Додіг /
Словаччина Філіп Полашек
Мастерс Шанхай КНР КНР Шанхай Ці Джун Форест Спортс Сіті Арена 2009 Хард 15,000 Росія Данило Медведєв
Хорватія Мате Павич /
Бразилія Бруно Соарес
Мастерс Париж Франція Франція Париж Аккор Готелс Арена 1986 Хард (i) 14,000 Сербія Новак Джокович
Франція Ніколя Маю /
Франція П'єр-Юг Ербер
До 2009 року
Мастерс Гамбург Німеччина Німеччина Гамбург Ам Ротенбаум 1968 - 2008 Ґрунт 13,200 2008 Іспанія Рафаель Надаль
Канада Деніел Нестор /
Сербія Ненад Зімоньїч
Мастерс Штутгарт Німеччина Німеччина Штутгарт Теніс клаб Вайссенгоф 1996 - 2001 Хард (i) 6,500 2001 Німеччина Томмі Гаас
Білорусь Максим Мирний /
Австралія Сендон Столле
Мастерс Ессен Німеччина Німеччина Ессен 1995 Килим (i) 1995 Австрія Томас Мустер
Нідерланди Пол Гаргейс /
Нідерланди Якко Елтінг
Мастерс Стокгольм Швеція Швеція Стокгольм Kungliga tennishallen 1969 - 1994 Килим (i) 5,000 1994 Німеччина Борис Бекер
Австралія Тодд Вудбрідж /
Австралія Марк Вудфорд

Нарахування очок[ред. | ред. код]

Раунд Очки
Перемога 1000
Фінал 600
Півфінал 360
Чвертьфінал 180
1/8 фіналу 90
1/16 фіналу 45
1/32 фіналу 25 (96 учасників)
10 (48/56 учасників)
1/64 фіналу 10 (96 учасників)

Результати[ред. | ред. код]

2009 рік[ред. | ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможці (п) Фіналісти Рахунок
Індіан-Веллс Іспанія Рафаель Надаль Велика Британія Енді Маррей 6-1, 6-2 США Марді Фіш
США Енді Роддік
Білорусь Максим Мирний
Ізраїль Енді Рам
3-6, 6-1, [14-12]
Маямі Велика Британія Енді Маррей Сербія Новак Джокович 6-2, 7-5 Білорусь Максим Мирний
Ізраїль Енді Рам
Австралія Ешлі Фішер
Австралія Стівен Хасс
6-7(4-7), 6-2, [10-7]
Монте Карло Іспанія Рафаель Надаль Сербія Новак Джокович 6-3, 2-6, 6-1 Канада Деніел Нестор
Сербія Ненад Зімоньїч
США Боб Браян
США Майк Браян
6-4, 6-1
Рим Іспанія Рафаель Надаль Сербія Новак Джокович 7-6(7-2), 6-2 Канада Деніел Нестор
Сербія Ненад Зімоньїч
США Боб Браян
США Майк Браян
7-6(7-5), 6-3
Мадрид Швейцарія Роджер Федерер Іспанія Рафаель Надаль 6-4, 6-4 Канада Деніел Нестор
Сербія Ненад Зімоньїч
Швеція Сімон Аспелін
ПАР Веслі Муді
6-4, 6-4
Монреаль Велика Британія Енді Маррей Аргентина Хуан Мартін дель Потро 6-7(4-7), 7-6(7-3), 6-1 Індія Магеш Бгупаті
Багамські Острови Марк Ноулз
Білорусь Максим Мирний
Ізраїль Енді Рам
6-4, 6-3
Цинциннаті Швейцарія Роджер Федерер Сербія Новак Джокович 6-1, 7-5 Канада Деніел Нестор
Сербія Ненад Зімоньїч
США Боб Браян
США Майк Браян
3-6, 7-6(7-2), [15-13]
Шанхай Росія Микола Давиденко Іспанія Рафаель Надаль 7-6(7-3), 6-3 Франція Жо-Вілфрід Тсонга
Франція Жульєн Беннето
Польща Маріуш Фірштенберг
Польща Марцін Матковський
6-2, 6-4
Париж Сербія Новак Джокович Франція Гаель Монфіс 6-2, 5-7, 7-6(7-3) Канада Деніел Нестор
Сербія Ненад Зімоньїч
Іспанія Марсель Гранольєрс
Іспанія Томмі Робредо
6-3, 6-4

2010 рік[ред. | ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможці (п) Фіналіст Рахунок
Індіан-Веллс Хорватія Іван Любичич США Енді Роддік 7-6(7-3), 7-6(7-5) Іспанія Марк Лопес
Іспанія Рафаель Надаль
Канада Деніел Нестор
Сербія Ненад Зімоньїч
7-6(10-8), 6-3
Маямі США Енді Роддік Чехія Томаш Бердих 7-5, 6-4 Чехія Лукаш Длоуги
Індія Леандер Паес
Індія Магеш Бгупаті
Білорусь Максим Мирний
6-2, 7-5
Монте-Карло Іспанія Рафаель Надаль Іспанія Фернандо Вердаско 6-0, 6-1 Канада Деніел Нестор
Сербія Ненад Зімоньїч
Індія Магеш Бгупаті
Білорусь Максим Мирний
6-3, 2-0 ret.
Рим Іспанія Рафаель Надаль Іспанія Давид Феррер 7-5, 6-2 США Боб Браян
США Майк Браян
США Джон Ізнер
США Сем Кверрі
6-2, 6-3
Мадрид Іспанія Рафаель Надаль Швейцарія Роджер Федерер 6-4, 7-6(7-5) США Боб Браян
США Майк Браян
Канада Деніел Нестор
Сербія Ненад Зімоньїч
6-3, 6-4
Торонто Велика Британія Енді Маррей Швейцарія Роджер Федерер 7-5, 7-5 США Боб Браян
США Майк Браян
Франція Жульєн Беннето
Франція Мікаель Льодра
7-5, 6-3
Цинциннаті Швейцарія Роджер Федерер США Марді Фіш 6-7(5-7), 7-6(7-1), 6-4 США Боб Браян
США Майк Браян
Індія Магеш Бгупаті
Білорусь Максим Мирний
6-3, 6-4.
Шанхай Велика Британія Енді Маррей Швейцарія Роджер Федерер 6-3, 6-2 Австрія Юрген Мельцер
Індія Леандер Паес
Польща Маріуш Фірштенберг
Польща Марчін Матковський
7-5, 4-6, [10-5]
Париж Швеція Робін Содерлінг Франція Гаель Монфіс 6-1, 7-6(7-1) Індія Магеш Бгупаті
Білорусь Максим Мирний
Багамські Острови Марк Ноулз
Ізраїль Енді Рам
7-5, 7-5

2011 рік[ред. | ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможці (п) Фіналісти Рахунок
Індіан-Веллс Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 4-6, 6-3, 6-2 Україна Олександр Долгополов
Бельгія Ксав'є Малісс
Швейцарія Роджер Федерер
Швейцарія Стен Вавринка
6-4, 6-7(5-7), [10-7]
Маямі Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 4-6, 6-3, 7-6(7-4) Індія Магеш Бгупаті
Індія Леандер Паес
Білорусь Максим Мирний
Канада Деніел Нестор
6-7(5-7), 6-2, [10-5]
Монте-Карло Іспанія Рафаель Надаль Іспанія Давид Феррер 6-4, 7-5 США Боб Браян
США Майк Браян
Аргентина Хуан Ігнасіо Чела
Бразилія Бруно Соарес
6-3, 6-2
Мадрид Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 7-5, 6-4 США Боб Браян
США Майк Браян
Франція Мікаель Льодра
Сербія Ненад Зімоньїч
6-3, 6-3
Рим Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 6-4, 6-4 США Джон Ізнер
США Сем Кверрі
США Марді Фіш
США Енді Роддік
w/o
Монреаль Сербія Новак Джокович США Марді Фіш 6-2, 3-6, 6-4 Франція Мікаель Льодра
Сербія Ненад Зімоньїч
США Боб Браян
США Майк Браян
6-4, 6-7(5-7), [10-5]
Цинциннаті Велика Британія Енді Маррей Сербія Новак Джокович 6-4, 3-0 ret. Індія Магеш Бгупаті
Індія Леандер Паес
Франція Мікаель Льодра
Сербія Ненад Зімоньїч
7-6(7-4), 7-6(7-2)
Шанхай Велика Британія Енді Маррей Іспанія Давид Феррер 7-5, 6-4 Білорусь Максим Мирний
Канада Деніел Нестор
Франція Мікаель Льодра
Сербія Ненад Зімоньїч
3-6, 6-1, [12-10]
Париж Швейцарія Роджер Федерер Франція Жо-Вілфрід Тсонга 6-1, 7-6(7-3) Індія Роган Бопанна
Пакистан Айсам-уль-Хак Куреші
Франція Жульєн Беннето
Франція Ніколя Маю
6-2, 6-4

2012 рік[ред. | ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможці (п) Фіналісти Рахунок
Індіан-Веллс Швейцарія Роджер Федерер США Джон Ізнер 7-6(9-7), 6-3 Іспанія Марк Лопес
Іспанія Рафаель Надаль
США Джон Ізнер
США Сем Кверрі
6-2, 7-6(7-3)
Маямі Сербія Новак Джокович Велика Британія Енді Маррей 6-1, 7-6(7-4) Індія Леандер Паес
Чехія Радек Штепанек
Білорусь Максим Мирний
Канада Деніел Нестор
3-6, 6-1, [10-8]
Монте-Карло Іспанія Рафаель Надаль Сербія Новак Джокович 6-3, 6-1 США Боб Браян
США Майк Браян
Білорусь Максим Мирний
Канада Деніел Нестор
6-2, 6-3
Мадрид Швейцарія Роджер Федерер Чехія Томаш Бердих 3-6, 7-5, 7-5 Польща Маріуш Фірштенберг
Польща Марцін Матковський
Швеція Роберт Ліндстедт
Румунія Горія Текеу
6-3, 6-4
Рим Іспанія Рафаель Надаль Сербія Новак Джокович 7-5, 6-3 Іспанія Марсель Гранольєрс
Іспанія Марк Лопес
Польща Лукаш Кубот
Сербія Янко Типсаревич
6-3, 6-2
Торонто Сербія Новак Джокович Франція Рішар Гаске 6-3, 6-2 США Боб Браян
США Майк Браян
Іспанія Марсель Гранольєрс
Іспанія Марк Лопес
6-1, 4-6, [12-10]
Цинциннаті Швейцарія Роджер Федерер Сербія Новак Джокович 6-0, 7-6(9-7) Швеція Роберт Ліндстедт
Румунія Горія Текеу
Індія Магеш Бгупаті
Індія Роган Бопанна
6-4, 6-4
Шанхай Сербія Новак Джокович Велика Британія Енді Маррей 5-7, 7-6(13-11), 6-3 Індія Леандер Паес
Чехія Радек Штепанек
Індія Магеш Бгупаті
Індія Роган Бопанна
6-7, 6-3, [10-5]
Париж Іспанія Давид Феррер Польща Єжи Янович 6-4, 6-3 Індія Магеш Бгупаті
Індія Роган Бопанна
Пакистан Айсам-уль-Хак Куреші
Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
7-6(8-6), 6-3

2013 рік[ред. | ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможці (п) Фіналісти Рахунок
Індіан-Веллс Іспанія Рафаель Надаль Аргентина Хуан Мартін дель Потро 4-6, 6-3, 6-4 США Боб Браян
США Майк Браян
Філіппіни Трет Гьюі
Польща Єжи Янович
6-3, 3-6, [10-6]
Маямі Велика Британія Енді Маррей Іспанія Давид Феррер 2–6, 6–4, 7–6(7–1) Пакистан Айсам-уль-Хак Куреші
Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Польща Маріуш Фірштенберг
Польща Марцін Матковський
6–4, 6–1
Монте-Карло Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 6–2, 7–6(7–1) Франція Жульєн Беннето
Сербія Ненад Зімоньїч
США Боб Браян
США Майк Браян
4–6, 7–6(7–4), [14–12]
Мадрид Іспанія Рафаель Надаль Швейцарія Стен Вавринка 6–2, 6–4 США Боб Браян
США Майк Браян
Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Соарес
6–2, 6–3
Рим Іспанія Рафаель Надаль Швейцарія Роджер Федерер 6–1, 6–3 США Боб Браян
США Майк Браян
Індія Магеш Бгупаті
Індія Роган Бопанна
6–2, 6–3
Монреаль Іспанія Рафаель Надаль Канада Милош Раонич 6–2, 6–2 Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Соарес
Велика Британія Колін Флемінг
Велика Британія Енді Маррей
6–4, 7–6(7–4)
Цинциннаті Іспанія Рафаель Надаль США Джон Ізнер 7–6(10–8), 7–6(7–3) США Боб Браян

США Майк Браян

Іспанія Марсель Гранольєрс

Іспанія Марк Лопес

6–4, 4–6, [10–4]
Шанхай Сербія Новак Джокович Аргентина Хуан Мартін дель Потро 6–1, 3–6, 7–6(7–3) Хорватія Іван Додіг

Бразилія Марсело Мело

Іспанія Давид Марреро

Іспанія Фернандо Вердаско

7–6(7–2), 6–7(6–8), [10–2]
Париж Сербія Новак Джокович Іспанія Давид Феррер 7-5, 7-5 США Боб Браян

США Майк Браян

Австрія Александер Пея

Бразилія Бруно Соарес

6-3, 6-3

2014 рік[ред. | ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможці (п) Фіналісти Рахунок
Індіан-Веллс Сербія Новак Джокович Швейцарія Роджер Федерер 3-6, 6-3, 7-6(7–3) США Боб Браян
США Майк Браян
Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Соарес
6-4, 6-3
Маямі Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 6-3, 6-3 США Боб Браян
США Майк Браян
Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Колумбія Роберт Фара
7-6(10–8), 6-4
Монте-Карло Швейцарія Стен Вавринка Швейцарія Роджер Федерер 4-6, 7-6(7-5), 6-2 США Боб Браян
США Майк Браян
Хорватія Іван Додіг
Бразилія Марсело Мело
6–3, 3–6, [10–8]
Мадрид Іспанія Рафаель Надаль Японія Кеі Нішікорі 2–6, 6–4, 3–0 знявся Канада Деніел Нестор
Сербія Ненад Зімоньїч
США Боб Браян
США Майк Браян
6–4, 6–2
Рим Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 4-6, 6-3, 6-3 Канада Деніел Нестор
Сербія Ненад Зімоньїч
Нідерланди Робін Гаазе
Іспанія Фелісіано Лопес
6-4, 7-6(7-2)
Торонто Франція Жо-Вілфрід Тсонга Швейцарія Роджер Федерер 7-5, 7-6(7-3) Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Соарес
Хорватія Іван Додіг
Бразилія Марсело Мело
6-4, 6-3
Цинциннаті Швейцарія Роджер Федерер Іспанія Давид Феррер 6-3, 1-6, 6-2 США Боб Браян
США Майк Браян
Канада Вашек Поспішил
США Джек Сок
6-3, 6-2
Шанхай Швейцарія Роджер Федерер Франція Жиль Сімон 7-6(8-6), 7-6(7-2) США Боб Браян
США Майк Браян
Франція Жульєн Беннето
Франція Едуар Роже-Васслен
6-3, 7-6(7-3)
Париж Сербія Новак Джокович Канада Милош Раонич 6-2, 6-3 США Боб Браян
США Майк Браян
Польща Маріуш Фірштенберг
Польща Марцін Матковський
7-6(7-5), 5-7, [10-6]

2015 рік[ред. | ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможці (п) Фіналісти Рахунок
Індіан-Веллс Сербія Новак Джокович Швейцарія Роджер Федерер 6-3, 6-7(5–7), 6-2 Канада Вашек Поспішил
США Джек Сок
Італія Сімоне Болеллі
Італія Фабіо Фоніні
6-4, 6-7(3–7), [10-7]
Маямі Сербія Новак Джокович Велика Британія Енді Маррей 7-6(7-3), 4-6, 6-0 США Боб Браян
США Майк Браян
Канада Вашек Поспішил
США Джек Сок
6-3, 1-6, [10-8]
Монте-Карло Сербія Новак Джокович Чехія Томаш Бердих 7–5, 4–6, 6–3 США Боб Браян
США Майк Браян
Італія Сімоне Болеллі
Італія Фабіо Фоніні
7–6(7–3), 6–1
Мадрид Велика Британія Енді Маррей Іспанія Рафаель Надаль 6–3, 6–2 Індія Роган Бопанна
Румунія Флорін Мерджа
Польща Марцін Матковський
Сербія Ненад Зімоньїч
6–2, 6–7(5–7), [11–9]
Рим Сербія Новак Джокович Швейцарія Роджер Федерер 6–4, 6–3 Уругвай Пабло Куевас
Іспанія Давід Марреро
Іспанія Марсель Гранольєрс
Іспанія Марк Лопес
6–4, 7–5
Торонто Велика Британія Енді Маррей Сербія Новак Джокович 6–4, 4–6, 6–3 США Боб Браян
США Майк Браян
Канада Деніел Нестор
Франція Едуар Роже-Васслен
7–6(7–5), 3–6, [10–6]
Цинциннаті Швейцарія Роджер Федерер Сербія Новак Джокович 7–6(7–1), 6–3 Канада Деніел Нестор
Франція Едуар Роже-Васслен
Польща Марцін Матковський
Сербія Ненад Зімоньїч
6–2, 6–2
Шанхай Сербія Новак Джокович Франція Жо-Вілфрід Тсонга 6–2, 6–4 ПАР Равен Класен
Бразилія Марсело Мело
Італія Сімоне Болеллі
Італія Фабіо Фоніні
6–3, 6–3
Париж Сербія Новак Джокович Велика Британія Енді Маррей 6–2, 6–4 Хорватія Іван Додіг
Бразилія Марсело Мело
Канада Вашек Поспішил
США Джек Сок
2–6, 6–3, [10–5]

2016[ред. | ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможці (п) Фіналісти Рахунок
Індіан-Веллс Сербія Новак Джокович Канада Милош Раонич 6–2, 6–0 Франція П'єр-Юг Ербер
Франція Ніколя Маю
Канада Вашек Поспішил
США Джек Сок
6–3, 7–6(7–5)
Маямі Сербія Новак Джокович Японія Кеі Нішікорі 6–3, 6–3 Франція П'єр-Юг Ербер
Франція Ніколя Маю
ПАР Равен Класен
США Ражів Рам
5–7, 6–1, [10–7]
Монте Карло Іспанія Рафаель Надаль Франція Гаель Монфіс 7–5, 5–7, 6–0 Франція П'єр-Юг Ербер
Франція Ніколя Маю
Велика Британія Джеймі Маррі
Бразилія Бруно Соарес
4–6, 6–0, [10–6]
Мадрид Сербія Новак Джокович Велика Британія Енді Маррей 6–2, 3–6, 6–3 Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Румунія Горія Текеу
Індія Роган Бопанна
Румунія Флорін Мерджа
6–4, 7–6 (7–5)
Рим Велика Британія Енді Маррей Сербія Новак Джокович 6–3, 6–3 США Боб Браян
США Майк Браян
Канада Вашек Поспішил
США Джек Сок
2–6, 6–3, [10–7]
Торонто Сербія Новак Джокович Японія Кеі Нішікорі 6–3, 7–5 Хорватія Іван Додіг
Бразилія Марсело Мело
Велика Британія Джеймі Маррі
Бразилія Бруно Соарес
6–4, 6–4
Цинциннаті Хорватія Марин Чилич Велика Британія Енді Маррей 6–4, 7–5 Хорватія Іван Додіг
Бразилія Марсело Мело
Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Румунія Горія Текеу
7–6(7–5), 6–7(5–7), [10–6]
Шанхай Велика Британія Енді Маррей Іспанія Роберто Баутіста Аґут 7–6(7–1), 6–1 США Джон Ізнер
США Джек Сок
Фінляндія Генрі Контінен
Австралія Джон Пірс
6–4, 6–4
Париж Велика Британія Енді Маррей США Джон Ізнер 6–3, 6–7(4–7), 6–4 Фінляндія Генрі Контінен
Австралія Джон Пірс
Франція П'єр-Юг Ербер
Франція Ніколя Маю
6–4, 3–6, [10–6]

2017[ред. | ред. код]

Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможниці (п) Фіналіст Рахунок
Індіан-Веллс Швейцарія Роджер Федерер Швейцарія Стен Вавринка 6–4, 7–5 ПАР Равен Класен
США Ражів Рам
Польща Лукаш Кубот
Бразилія Марсело Мело
6–7(1–7), 6–4, [10–8]
Маямі Швейцарія Роджер Федерер Іспанія Рафаель Надаль 6–3, 6–4 Польща Лукаш Кубот
Бразилія Марсело Мело
США Ніколас Монро
США Джек Сок
7–5, 6–3
Монте Карло Іспанія Рафаель Надаль Іспанія Альберт Рамос Віньолас 6–1, 6–3 Індія Роган Бопанна
Уругвай Пабло Куевас
Іспанія Фелісіано Лопес
Іспанія Марк Лопес
6–3, 3–6, [10–4]
Мадрид Іспанія Рафаель Надаль Австрія Домінік Тім 7–6(10–8), 6–4 Польща Лукаш Кубот
Бразилія Марсело Мело
Франція Ніколя Маю
Франція Едуар Роже-Васслен
7–5, 6–3
Рим Німеччина Александр Зверєв Сербія Новак Джокович 6–4, 6–3 Франція П'єр-Юг Ербер
Франція Ніколя Маю
Хорватія Іван Додіг
Іспанія Марсель Гранольєрс
4–6, 6–4, [10–3]
Монреаль Німеччина Александр Зверєв Швейцарія Роджер Федерер 6–3, 6–4 Франція П'єр-Юг Ербер
Франція Ніколя Маю
Хорватія Іван Додіг
Індія Роган Бопанна
6–4, 3–6, [10–6]
Цинциннаті Болгарія Григор Димитров Австралія Нік Киріос 6–3, 7–5 Франція П'єр-Юг Ербер
Франція Ніколя Маю
Велика Британія Джеймі Маррі
Бразилія Бруно Соарес
7–6(8–6), 6–4
Шанхай Швейцарія Роджер Федерер Іспанія Рафаель Надаль 6–4, 6–3 Фінляндія Генрі Контінен
Австралія Джон Пірс
Польща Лукаш Кубот
Бразилія Марсело Мело
6–4, 6–2
Париж США Джек Сок Сербія Філіп Країнович 5–7, 6–4, 6–1 Польща Лукаш Кубот
Бразилія Марсело Мело
Хорватія Іван Додіг
Іспанія Марсель Гранольєрс
7–6(7–3), 3–6, [10–6]

2018[ред. | ред. код]

Докладніше: Світовий Тур ATP 2018
Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможниці (п) Фіналіст Рахунок
Індіан-Веллс Аргентина Хуан Мартін дель Потро Швейцарія Роджер Федерер 6–4, 6–7(8–10), 7–6(7–2) США Джон Ізнер
США Джек Сок
США Боб Браян
США Майк Браян
7–6(7–4), 7–6(7–2)
Маямі США Джон Ізнер Німеччина Александр Зверєв 6–7(4–7), 6–4, 6–4 США Боб Браян
США Майк Браян
Росія Карен Хачанов
Росія Андрій Рубльов
4–6, 7–6 (7–5), [10–4]
Монте-Карло Іспанія Рафаель Надаль Японія Кеі Нішікорі 6–3, 6–2 США Боб Браян
США Майк Браян
Австрія Олівер Марах
Хорватія Мате Павич
7–6 (7–5), 6–3
Мадрид Німеччина Александр Зверєв Австрія Домінік Тім 6–4, 6–4 Хорватія Нікола Мектич
Австрія Александер Пея
США Боб Браян
США Майк Браян
5–3 ret.
Рим Іспанія Рафаель Надаль Німеччина Александр Зверєв 6–1, 1–6, 6–3 Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Колумбія Роберт Фара
Іспанія Пабло Карреньо Буста
Португалія Жуау Соуза
3–6, 6–4, [10–4]
Торонто Іспанія Рафаель Надаль Греція Стефанос Ціціпас 6–2, 7–6 (7–4) Фінляндія Генрі Контінен
Австралія Джон Пірс
ПАР Равен Класен
Нова Зеландія Майкл Вінус
6–2, 6–7 (7–9), [10–6]
Цинциннаті Сербія Новак Джокович Швейцарія Роджер Федерер 6–4, 6–4 Велика Британія Джеймі Маррі
Бразилія Бруно Соарес
Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Колумбія Роберт Фара
4–6, 6–3, [10–6]
Шанхай Сербія Новак Джокович Хорватія Борна Чорич 6–3, 6–4 Польща Лукаш Кубот
Бразилія Марсело Мело
Велика Британія Джеймі Маррі
Бразилія Бруно Соарес
6–4, 6–2
Париж Росія Карен Хачанов Сербія Новак Джокович 7–5, 6–4 Іспанія Марсель Гранольєрс
США Ражів Рам
Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Румунія Горія Текеу
6–4, 6–4

2019[ред. | ред. код]

Докладніше: Тур ATP 2019
Турнір Переможець (о) Фіналіст Рахунок Переможниці (п) Фіналіст Рахунок
Індіан-Веллс Австрія Домінік Тім Швейцарія Роджер Федерер 3–6, 6–3, 7–5 Хорватія Нікола Мектич
Аргентина Орасіо Себальйос
Польща Лукаш Кубот
Бразилія Марсело Мело
4–6, 6–4, [10–3]
Маямі Швейцарія Роджер Федерер США Джон Ізнер 6–1, 6–4 США Боб Браян
США Майк Браян
Нідерланди Веслі Колгоф
Греція Стефанос Ціціпас
7–5, 7–6(10–8)
Монте-Карло Італія Фабіо Фоніні Сербія Душан Лайович 6–3, 6–4 Хорватія Нікола Мектич
Хорватія Франко Шкугор
Нідерланди Робін Гаазе
Нідерланди Веслі Колгоф
6–7(3–7), 7–6(7–3), [11–9]
Мадрид Сербія Новак Джокович Греція Стефанос Ціціпас 6–3, 6–4 Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Румунія Горія Текеу
Аргентина Дієго Шварцман
Австрія Домінік Тім
6–2, 6–3
Рим Іспанія Рафаель Надаль Сербія Новак Джокович 6–0, 4–6, 6–1 Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Колумбія Роберт Фара
ПАР Равен Класен
Нова Зеландія Майкл Вінус
6–1, 6–3
Монреаль Іспанія Рафаель Надаль Росія Данило Медведєв 6–3, 6–0 Іспанія Марсель Гранольєрс
Аргентина Орасіо Себальйос
Нідерланди Робін Гаазе
Нідерланди Веслі Колгоф
7–5, 7–5
Цинциннаті Росія Данило Медведєв Бельгія Давід Ґоффен 7–6(7–3), 6–4 Хорватія Іван Додіг
Словаччина Філіп Полашек
Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Колумбія Роберт Фара
4–6, 6–4, [10–6]
Шанхай Росія Данило Медведєв Німеччина Александр Зверєв 6–4, 6–1 Хорватія Мате Павич
Бразилія Бруно Соарес
Польща Лукаш Кубот
Бразилія Марсело Мело
6–4, 6–2
Париж Сербія Новак Джокович Канада Денис Шаповалов 6–3, 6–4 Франція Ніколя Маю
Франція П'єр-Юг Ербер
Росія Карен Хачанов
Росія Андрій Рубльов
6–4, 6–1

Найтитулованіші гравці[ред. | ред. код]

Активні гравці з трьома або більше титулами серії Мастерс

# Гравець ІВ МА МК РМ МД КН ЦИ ШХ ПА ГА # Період
1 Іспанія Надаль 3 11 9 5 5 1 1 1 35 з 2005
2 Сербія Джокович 5 6 2 4 3 4 1 4 5 34 з 2007
3 Швейцарія Федерер 5 4 3 2 7 2 1 4 28 з 2002
4 Велика Британія Маррей 2 1 2 3 2 3 1 14 з 2008
5 Німеччина Зверєв 1 1 1 3 з 2018

Зауваження[ред. | ред. код]

  Фінал Мастерс в Римі у 2005 році між іспанцем Рафаелем Надалем та аргентинцем Гільєрмо Кор'я був найдовшим фіналом в історії (тривав 5 годин і 14 хвилин), допоки цей рекорд не побили Рафаель Надаль та Новак Джокович у фіналі Australian Open 2012, зігравши його за 5 годин і 53 хвилини. У фіналі Мастерс в Римі 2006 року пройшов інший класичний матч, у якому Надаль переміг Федерера за 5 годин і 5 хвилин.

  П'ятий турнір серії Мастерс у сезоні грався у Гамбурзі до 2008 року. З 2009 року Мастерс у Мадриді перенесли з харду у приміщенні на відкритий ґрунт, і він зайняв місце Гамбурзького Мастерса в календарі.

  Восьмий турнір серії Мастерс у сезоні мав складну історію. Він грався у Стокгольмі у 1990–1994 роках, в Ессені у 1995 році, у Штутгарті у 1996–2001 роках та у Мадриді у 2002–2008 роках. У 2009, коли Мадридський Мастерс було перенесено на травень, його місце в календарі зайняв новостворений турнір у Шанхаї.

Див. також[ред. | ред. код]