Томас Енквіст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томас Енквіст
Thomas Enqvist
Громадянство Швеція Швеція
Місце проживання Монте-Карло, Монако
Дата народження 13 березня 1974(1974-03-13) (50 років)
Місце народження Стокгольм, Швеція
Зріст 190 см
Вага 88 кг
Початок кар'єри 1991
Завершення кар'єри 2005
Робоча рука права
Бекхенд дворучний
Призові, USD $10 461 641

Одиночний розряд

Матчів в/п 448–297 (60.1%)
Титулів 19
Найвища позиція 4 (15 листопада 1999)
Мейджори
Австралія Ф (1999)
Ролан Гаррос 4к (2001)
Вімблдон ЧФ (2001)
США 4к (1993, 1996, 2000)
Інші турніри
Олімпіада 3к (1996)

Парний розряд

Матчів в/п 35–46
Титулів 1
Найвища позиція 169 (8 травня 2000)
Інші парні турніри

Томас Карл Юхан Енквіст (швед. Thomas Karl Johan Enqvist; 13 березня 1974, Стокгольм, Швеція) — шведський професійний тенісист.

  • Фіналіст Відкритого чемпіонату Австралії 1999 року.
  • Володар 19-ти титулів ATP в одиночному розряді і 1-го титулу у парному.
  • Найвища позиція в рейтингу ATP — 4-те місце (15 листопада 1999).
  • Переможець юніорського турніру Відкритого чемпіонату Австралії 1991 року.
  • Переможець юніорського Вімблдону 1991 року.
  • Переможець юніорського турніру Відкритого чемпіонату Франції в парному розряді 1991 року.

Особисті дані[ред. | ред. код]

Сім'я: батько Фольке — інженер, мати Біргитта — економіст.

Захоплюється футболом. Вболіває за хокейну команду «Філадельфія Флайєрз».

Улюблені фільми — «Кримінальне чтиво» та «Тупий і ще тупіший».

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Томас Енквіст розпочав професійну кар'єру 1991 року. Того є року йому вдалося яскраво засвітитися на юніорському рівні: за один сезон він зумів виграти юніорські змагання на Відкритому чемпіонаті Австралії і Вімблдонському турнірі в одиночному розряді, а також на Відкритому чемпіонаті Франції в парному. Наступного року він дебютував на Турнірі Великого шолома в дорослих змаганнях на Відкритому чемпіонаті Австралії, виграв свій перший титул ATP в італійському Больцано і фінішував у першій сотні тенісистів-професіоналів. 2003 року здобув другу перемогу в турнірах ATP у Скенектаді.

Одним з найвдаліших сезонів у кар'єрі Томаса можна назвати 1995 рік. За один сезон він зумів виграти відразу п'ять турнірів: Окленд, Філадельфія, Пайнхерст, Індіанаполіс і Стокгольм. За підсумками року він увійшов до першої десятки (7-ме місце) і отримав нагороду ATP «Прогрес року». 1996 року вперше дійшов до чвертьфіналу Турніру Великого шолома. Відбулося це на Відкритому чемпіонаті Австралії. Крім того, Енквісту вдалося виграти ще три турніри в Нью-Делі, в рідному для себе Стокгольмі, а також престижний турнір серії Мастерс у Парижі. В тому сезоні він взяв участь у тенісному турнірі Олімпійських ігор в Атланті, де програв у третьому раунді.

Два роки поспіль (1997 і 1998) Енквісту вдалося перемогти на турнірі в Марселі. Крім того, 1998 року він досягнув успіху на турнірі в Мюнхені. Успішно Томас почав сезон 1999 року. Після перемоги на турнірі в Аделаїді його чекав виступ на Відкритому чемпіонаті Австралії. В Австралії йому вдалося обіграти Яна-Майкла Гембілла, Байрона Блека, австралійців Патріка Рафтера і Марка Філіппуссіса, у чвертьфіналі швейцарця Марка Россі, а в півфіналі Ніколаса Лапентті і, таким чином, дійти до фіналу. У фіналі він зустрівся з росіянином Євгеном Кафельниковим. Вигравши перший сет з рахунком 6-4, Томас все ж в останніх трьох програв і поступився із загальним рахунком 6-4, 0-6, 3-6, 6-7 (1). Цей фінал стає кращим виступом на турнірах Великого шолома в кар'єрі Томаса Енквіста. Перемігши в листопаді 1999 року на турнірі серії Мастерс у Штутгарті втретє в рідному Стокгольмі, він 15 листопада досягнув найвищої сходинки в рейтингу за свою кар'єру — 4 місце.

2000 року Томас зумів дійти до двох фіналів турнірів серії Мастерс в Індіан-Веллсі, де програє Алексу Корретсі 4-6, 4-6, 3-6 і в Цинциннаті, де цього разу зумів перемогти Тіма Генмана 7-6 (5), 6-4. Крім того, в тому сезоні Енквісту вдалося перемогти на турнірі в Базелі, обігравши в п'яти сетах 19-річного швейцарця Роджера Федерера. 2001 року йому вдалося пробитися до чвертьфіналу на Вімблдонському турнірі. 2002 року, вигравши втретє в кар'єрі турнір у Марселі, Томас Енквіст виборов свій 19-й і останній титул ATP. 2004 року вдруге в кар'єрі взяв участь в Олімпійських іграх. Цього разу в Афінах він вибув вже в першому раунді, що в одиночному, що в парному розряді. 2006 року оголосив про завершення спортивної кар'єри.

Діяльність після завершення спортивної кар'єри[ред. | ред. код]

Закінчивши свою п'ятнадцятирічну професійну кар'єру в 2006 році, Томас працював у Шведській федерації тенісу зі своєю програмою юніорів, навчаючи та тренуючи молодь. 2014 року Томас був тренером колишнього кращого гравця Іспанії Фернандо Вердаско. Починаючи із вересня 2017, співпрацює із «Академією тенісу IBS Томаса Енквіста» (англ. IBS Tennis Academy by Thomas Enqvist) у Міжнародній двомовній школі Провансу.[1][2]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Важливі фінали[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 1 (0–1)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Поразка 1999 Відкритий чемпіонат Австралії Тверде Росія Євген Кафельников 6–4, 0–6, 3–6, 6–7(1–7)

Фінали турнірів серії Мастерс[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 4 (3–1)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Перемога 1996 Париж, Франція Килим (i) Росія Євген Кафельников 6–2, 6–4, 7–5
Перемога 1999 Штутгарт, Німеччина Тверде (i) Нідерланди Ріхард Крайчек 6–1, 6–4, 5–7, 7–5
Поразка 2000 Індіан-Веллс, США Тверде Іспанія Алекс Корретха 4–6, 4–6, 3–6
Перемога 2000 Мастерс Цинциннаті, США Тверде Велика Британія Тім Генман 7–6(7–5), 6–4

Фінали в одиночному розряді за кар'єру[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 26 (19–7)[ред. | ред. код]

Легенда
Великий шлем (0–1)
Tennis Masters Cup (0–0)
Серія Мастерс ATP (3–1)
Серія турнірів ATP (2–1)
Тур ATP (14–4)
Титули за покриттям
Тверде (13–7)
Трава (0–0)
Ґрунт (2–0)
Килим (4–0)
Результат W/L Дата Турнір Покриття Суперник Рахунок
Перемога 1. Жов 1992 Больцано, Італія Килим (i) Франція Арно Боеч 6–1, 1–6, 7–6(9–7)
Перемога 2. Сер 1993 Скенектаді, США Тверде Нова Зеландія Бретт Стівен 4–6, 6–3, 7–6(7–0)
Перемога 3. Січ 1995 Окленд, Нова Зеландія Тверде США Чак Адамс 6–2, 6–1
Перемога 4. Лют 1995 Філадельфія, США Килим (i) США Майкл Чанг 0–6, 6–4, 6–0
Перемога 5. Тра 1995 Пайнгерст, США Ґрунт Аргентина Хав'єр Франа 6–3, 3–6, 6–3
Поразка 1. Сер 1995 Лос-Анджелес, США Тверде Німеччина Міхаель Штіх 7–6(9–7), 6–7(4–7), 2–6
Перемога 6. Сер 1995 Індіанаполіс, США Тверде Німеччина Бернд Карбахер 6–4, 6–3
Перемога 7. Лис 1995 Стокгольм, Швеція Тверде (i) Франція Арно Боеч 7–5, 6–4
Перемога 8. Кві 1996 Maharashtra Open, Індія Тверде Зімбабве Байрон Блек 6–2, 7–6(7–3)
Перемога 9. Лис 1996 Париж, Франція Килим (i) Росія Євген Кафельников 6–2, 6–4, 7–5
Перемога 10. Лис 1996 Стокгольм, Швеція Тверде (i) США Тодд Мартін 7–5, 6–4, 7–6(7–0)
Перемога 11. Лют 1997 Марсель, Франція Тверде (i) Чилі Марсело Ріос 6–4, 1–0, ret.
Поразка 2. Лип 1997 Лос-Анджелес, США Тверде США Джим Кур'є 4–6, 4–6
Перемога 12. Лют 1998 Марсель, Франція Тверде (i) Росія Євген Кафельников 6–4, 6–1
Поразка 3. Бер 1998 Філадельфія, США Тверде (i) США Піт Сампрас 5–7, 6–7(3–7)
Перемога 13. Тра 1998 Мюнхен, Німеччина Ґрунт США Андре Агассі 6–7(4–7), 7–6(8–6), 6–3
Перемога 14. Січ 1999 Аделаїда, Австралія Тверде Австралія Ллейтон Г'юїтт 4–6, 6–1, 6–2
Поразка 4. 1999 Відкритий чемпіонат Австралії, Мельбурн Тверде Росія Євген Кафельников 6–4, 0–6, 3–6, 6–7(1–7)
Перемога 15. Лис 1999 Штуттґард, Німеччина Тверде (i) Нідерланди Ріхард Крайчек 6–1, 6–4, 5–7, 7–5
Перемога 16. Лис 1999 Стокгольм, Швеція Тверде (i) Швеція Магнус Густафссон 6–3, 6–4, 6–2
Поразка 5. Січ 2000 Аделаїда, Австралія Тверде Австралія Ллейтон Г'юїтт 6–3, 3–6, 2–6
Поразка 6. Бер 2000 Індіан-Веллс, США Тверде Іспанія Алекс Корретха 4–6, 4–6, 3–6
Перемога 17. Лип 2000 Мастерс Цинциннаті, США Тверде Велика Британія Тім Генман 7–6(7–5), 6–4
Поразка 7. Сер 2000 Connecticut Open, США Тверде Швеція Магнус Норман 3–6, 7–5, 5–7
Перемога 18. Жов 2000 Базель, Швейцарія Килим (i) Швейцарія Роджер Федерер 6–2, 4–6, 7–6(7–4), 1–6, 6–1
Перемога 19. Лют 2002 Марсель, Франція Тверде (i) Франція Ніколя Ескюде 6–7(4–7), 6–3, 6–1

Парний розряд: 1 (1–0)[ред. | ред. код]

Легенда
Великий шлем (0–0)
Tennis Masters Cup (0–0)
Серія Мастерс ATP (0–0)
Серія турнірів ATP (0–0)
Тур ATP (1–0)
Титули за покриттям
Тверде (1–0)
Трава (0–0)
Ґрунт (0–0)
Килим (0–0)
Результат W/L Дата Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Перемога 1. Лют 1997 Марсель, Франція Тверде Швеція Магнус Ларссон Франція Олів'є Делетр
Франція Фабріс Санторо
6–3, 6–4

Командні турніри (1)[ред. | ред. код]

Рік Турнір Команда Суперник у фіналі Рахунок
1. 1996 Кубок Девіса Швеція Швеція
Й. Бйоркман, Н. Культі, С. Едберг, Т. Енквіст
Франція Франція
А. Беч, С. Пйолін, Г. Рау, Г. Форже
2-3

Досягнення в одиночних змаганнях[ред. | ред. код]

Легенда
W  Ф  ПФ ЧФ КТ К# DNQ A NH
(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.
Турнір 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 ТУ В-П
Турніри Великого шолома
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу К2р ЧФ Ф 0 / 13 21–12
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу 0 / 12 11–12
Вімблдонський турнір К1р ЧФ 0 / 11 15–11
Відкритий чемпіонат США з тенісу К1р 0 / 10 16–10
В-П 0–0 0–0 0–0 0–1 3–4 3–3 3–3 8–4 3–1 5–3 9–4 8–4 7–3 5–4 1–4 7–4 0–3 0 / 46 63–45
Чемпіонати закінчення сезону
Фінал ATP Не кваліфікувався ПФ КТ DNQ КТ Не кваліфікувався 0 / 3 5–4
Кубок Великого шлему NH Не запрошували ПФ Не проводили 0 / 1 1–1
Серія Мастерс ATP
Індіан-Веллс К1р ЧФ Ф ЧФ 0 / 11 16–11
Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу ЧФ ПФ 0 / 12 15–11
Монте-Карло 0 / 10 4–10
Рим К1р 0 / 7 7–7
Гамбург 0 / 4 1–4
Мастерс Канада ЧФ ПФ ЧФ ЧФ К2р 0 / 9 13–9
Мастерс Цинциннаті К1р ПФ ПФ П 1 / 10 20–9
Штутгарт (Мадрид) ЧФ П ЧФ К2р 1 / 11 16–9
Париж П ПФ К1р 1 / 8 11–7
В-П N/A 0–0 0–0 0–1 0–4 6–3 15–7 14–7 6–6 6–5 13–7 19–7 8–9 8–7 4–5 0–6 2–2 3 / 82 103–77
Рейтинг на кінець року 1103 472 231 63 88 59 7 9 28 22 5 9 24 44 96 72 133 N/A

Перемоги на гравцями першої 10-ки[ред. | ред. код]

Сезон 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 Всього
Перемоги 0 0 0 0 10 5 1 5 10 3 1 3 1 2 0 41
# Гравець Рейтинг Турнір Покриття Р-д Рахунок РЕ
1995
1. США Андре Агассі 2 Філадельфія, США Килим (i) ПФ 7–6(7–5), 5–7, 6–2 43
2. США Майкл Чанг 6 Philadelphia, США Килим (i) Ф 0–6, 6–4, 6–0 43
3. Хорватія Горан Іванишевич 7 Монреаль, Канада Тверде 6–7(2–7), 7–6(7–3), 7–5 19
4. США Майкл Чанг 5 Монреаль, Канада Тверде ЧФ 6–3, 6–4 19
5. Хорватія Горан Іванишевич 7 Лос-Анджелес, США Тверде ПФ 6–7(3–7), 6–4, 6–4 16
6. Хорватія Горан Іванишевич 7 Мастерс Цинциннаті, США Тверде ЧФ 4–6, 6–0, 6–3 13
7. Хорватія Горан Іванишевич 7 Індіанаполіс, США Тверде ПФ 6–1, 1–6, 6–3 13
8. США Джим Кур'є 7 Фінал ATP, Франкфурт, Німеччина Килим (i) RR 6–3, 6–2 8
9. США Майкл Чанг 4 Чемпіонат світу туру ATP, Франкфурт, Німеччина Килим (i) RR 6–1, 6–4 8
10. Австрія Томас Мустер 3 Чемпіонат світу туру ATP, Франкфурт, Німеччина Килим (i) RR 6–4, 6–7(3–7), 6–4 8
1996
11. Нідерланди Ріхард Крайчек 8 Мастерс Цинциннаті, США Тверде 7–6(9–7), 6–2 12
12. США Піт Сампрас 1 Мастерс Цинциннаті, США Тверде ЧФ 6–3, 6–3 12
13. Чилі Марсело Ріос 10 Ліон, Франція Килим (i) ЧФ 6–3, 2–6, 7–5 13
14. Росія Євген Кафельников 4 Париж, Франція Килим (i) Ф 6–2, 6–4, 7–5 12
15. Німеччина Борис Бекер 6 Фінал ATP, Гановер, Німеччина Килим (i) RR 6–3, 7–6(7–1) 9
1997
16. Чилі Марсело Ріос 7 Марсель, Франція Тверде (i) Ф 6–4, 1–0, ret. 10
1998
17. Іспанія Карлос Моя 8 Сідней, Австралія Тверде 6–7(6–8), 6–4, 6–4 27
18. Нідерланди Ріхард Крайчек 9 Марсель, Франція Тверде (i) ПФ 6–3, 6–7(1–7), 6–3 29
19. Росія Євген Кафельников 7 Марсель, Франція Тверде (i) Ф 6–4, 6–1 29
20. Велика Британія Грег Руседскі 5 Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу, США Тверде 6–2, 6–2 24
21. Росія Євген Кафельников 6 Відкритий чемпіонат Франції з тенісу, Париж, Франція Ґрунт 4–6, 7–6(12–10), 7–6(7–4), 6–1 19
1999
22. Австралія Патрік Рафтер 4 Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу, Мельбурн, Австралія Тверде 6–4, 4–6, 6–4, 6–4 21
23. Іспанія Алекс Корретха 4 Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу, США Тверде 7–5, 6–3 15
24. Іспанія Карлос Мойя 4 World Team Cup, Дюссельдорф, Німеччина Ґрунт RR 3–6, 6–1, 6–3 17
25. Велика Британія Тім Генман 7 World Team Cup, Дюссельдорф, Німеччина Ґрунт RR 7–6(7–4), 6–4 17
26. Бразилія Густаво Куертен 5 Штутгарт, Німеччина Тверде (i) 6–4, 5–7, 6–4 18
27. Чилі Марсело Ріос 9 Штутгарт, Німеччина Тверде (i) ЧФ 6–4, 6–2 18
28. США Андре Агассі 1 Штутгарт, Німеччина Тверде (i) ПФ 6–3, 4–6, 6–0 18
29. Нідерланди Ріхард Крайчек 8 Штутгарт, Німеччина Тверде (i) Ф 6–1, 6–4, 5–7, 7–5 18
30. США Тодд Мартін 4 Париж, Франція Килим (i) 4–6, 7–6(7–5), 7–6(8–6) 9
31. Німеччина Ніколас Кіфер 6 Фінал ATP, Гановер, Німеччина Тверде (i) RR 6–4, 7–5 4
2000
32. Франція Седрік Пйолін 10 Лондон, Велика Британія Тверде (i) ЧФ 7–6(7–3), 4–6, 7–6(8–6) 12
33. США Піт Сампрас 2 Індіан-Веллс, США Тверде ЧФ 6–3, 3–6, 6–3 10
34. Велика Британія Тім Генман 10 Базель, Швейцарія Килим (i) ПФ 6–1, 6–3 6
2001
35. Іспанія Хуан Карлос Ферреро 5 Штутгарт, Німеччина Тверде (i) 4–6, 6–3, 7–6(7–4) 27
2002
36. Франція Себастьян Грожан 9 Марсель, Франція Тверде (i) ЧФ 6–3, 7–5 24
37. Росія Євген Кафельников 4 Марсель, Франція Тверде (i) ПФ 6–7(1–7), 7–6(12–10), 6–4 24
38. Швеція Томас Юганссон 9 Індіан-Веллс, США Тверде 7–6(7–4), 2–6, 6–4 22
2003
39. США Андре Агассі 2 Скоттсдейл, США Тверде 6–7(6–8), 6–4, 6–1 73
2004
40. Австралія Марк Філіппуссіс 9 Кубок Девіса, Аделаїда, Австралія Тверде RR 6–3, 6–4, 6–2 78
41. США Енді Роддік 2 Мемфіс, США Тверде (i) ЧФ 7–6(10–8), 6–3 80

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Thomas Enqvist. IBS Sports.WordPress.com (англійською) . Процитовано 27 вересня 2019.
  2. Jean-Marc Gobbi (7 вересня 2017). WE ARE PROUD TO ANNOUNCE THE PARTNERSHIP WITH FORMER WORLD NUMBER 4 TENNIS PLAYER – THOMAS ENQVIST (PDF) (Пресреліз). Luines — France. Процитовано 27 вересня 2019. (англ.) (фр.)

Посилання[ред. | ред. код]