Українські закони про декомунізацію
Українські закони про декомунізацію — чотири закони, ухвалені в 2015 році в Україні, які стосуються декомунізації та державної політики пам'яті[1].
В результаті ухвалення закону, що передбачає знесення пам'яток радянського періоду та зміни назв, пов'язаних з комунізмом, топонімія України та обличчя цілих міст докорінно змінилися[2]. Понад 50 000 вулиць, площ та інших об'єктів перейменовано. Було також змінено назви деяких великих міст та багатьох сіл[3].
Ухвалений закон викликав суперечки щодо свободи слова, а також занепокоєння з-за кордону щодо вшанування певних організацій та осіб, які нібито брали участь у масових убивствах під час Другої світової війни.
Український історик Володимир В'ятрович та політик Юрій Шухевич[4][5][6] зіграли ключову роль у розробці законопроєкту. 9 квітня 2015 року ухвалено пакет законів за підтримки 271 депутата з необхідною більшістю у 226 голосів у Верховній Раді, а 15 травня їх підписав президент Петро Порошенко. Закони опубліковано 21 травня[7] та набули чинності наступного дня[8]. Розпочався шестимісячний період знесення пам'ятників та перейменування громадських місць[9].
У травні 2017 року 46 українських депутатів, переважно від фракції «Опозиційний блок», звернулись до Конституційного Суду України з проханням визнати акти неконституційними[8]. 16 липня 2019 року суд підтримав Закон.
Закони про декомунізацію включають:
- Закон № 314-VIII «Закон про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті» — надання офіційного статусу кільком історичним організаціям, включаючи Українську повстанську армію та Організацію українських націоналістів, та надання соціальних виплат їхнім ще живим членам[1][4][5].
- Закон № 315-VIII «Про вшанування перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945».
- Закон № 316-VIII «Про доступ до архівів органів репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991» — передача державних архівів щодо репресій за радянського періоду під юрисдикцію Українського інституту національної пам'яті.
- Закон № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону використання їх символіки» — заборона нацистської та комуністичної символіки та публічного заперечення їх злочинів. Як наслідок, — знесення комуністичних пам'яток та перейменування громадських місць та об'єктів, пов'язаних з комунізмом[10].
Група вчених з американських, європейських та українських університетів направила президенту відкритий лист, в якому висловила занепокоєння свободою слова та досліджень у зв'язку із прийнятим законодавством та закликала не підписувати цей акт[5][10][11][12][13][14]. На думку критиків, ст. 6 Закону 2538-1 про «відповідальність за порушення закону про статус борців за незалежність України у ХХ столітті», де зазначено, що "громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які публічно виявляють зневажливе ставлення до осіб, перелічених у списку у статті 1 цього закону, шкодять реалізації прав борців за незалежність України у 20 столітті, вони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України ", і що «публічне заперечення законності боротьби за незалежність України у ХХ столітті вважається образою пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті, українського народу, і це суперечить закону». Критики стверджують, що закон намагається «захистити історію» та обмежує свободу слова[6][15].
Закон 2538-1 також викликав суперечки за кордоном, оскільки, як вважають, деякі організації та люди, яких він мав вшанувати, нібито брали участь у масових вбивствах євреїв, поляків та комуністів, зокрема під час Голокосту в Україні та Волинської трагедії[1][4][5][12][16]. Колишній прем'єр-міністр Польщі Лешек Міллер заявив у телевізійному інтерв'ю, що ОУН несе відповідальність за масові вбивства поляків, і публічно закликав українську владу притягнути його до відповідальності за ці слова. Український політик та голова українського парламенту Володимир Гройсман, який незабаром відвідав Польщу, заявив, що намір не був антипольським, а антирадянським та антинацистським.
В результаті ухвалення закону, який передбачає знесення пам'ятників та зміну топонімів, пов'язаних з комунізмом, топонімія України докорінно змінилася. Загалом було перейменовано понад 51 493 вулиці, площі та інші об'єкти. Четверте за величиною місто перейменовано з Дніпропетровська на Дніпро[17]. У деяких селах пам'ятники Леніну перетворили на «некомуністичних історичних діячів», щоб заощадити гроші[18]. Два пам'ятники Леніну у Чорнобильській зоні відчуження є єдиними пам'ятниками Леніну в Україні[19].
24 липня 2015 року Міністерство внутрішніх справ України використало право позбавлення можливості участі у виборах Комуністичної партії України, Комуністичної партії України (оновленої) та Комуністичної партії робітників і селян та оголосило, що продовжує судові дії, ініційовані в липні 2014 року з метою позбавлення комуністичних партій статусу зареєстрованих[20][21]. До 16 грудня 2015 року ці три партії були заборонені в Україні, однак Комуністична партія України оскаржила цю заборону, що означало, що рішення суду про заборону діяльності Комуністичної партії України не набрало чинності. Тим не менше, Закон про декомунізацію № 2558 від квітня 2015 року дозволяє Міністерству юстиції заборонити Комуністичній партії брати участь у виборах. У 2019 році Центральна виборча комісія заборонила Петру Симоненку брати участь у президентських виборах, оскільки статут, назва та символіка його партії не відповідали законам про декомунізацію 2015 року[22].
Наприкінці березня 2019 року колишні члени збройних військ Організації українських націоналістів, колишні члени Української повстанської Армії Крайової та колишні члени Української народно-революційної армії (а також члени Української військової організації та партизани Карпатської Січі) офіційно отримали статус ветеранів[23]. Це означало, що вони вперше можуть отримувати пільги ветеранів, включаючи безкоштовний громадський транспорт, субсидовані медичні послуги, щорічну грошову допомогу та знижки на комунальні послуги (і користуватимуться тими ж соціальними виплатами, що і колишні солдати Червоної армії Радянського Союзу). (Кілька попередніх спроб надати статус ветерана колишнім націоналістичним формаціям, особливо під час перебування на посаді президента Віктора Ющенка у 2005—2009 роках, зазнали невдачі).
У 2019 році відеогра Mortal Kombat 11 була знята з продажу в Україні[24].
- Дерусифікація в Україні
- Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»
- ↑ а б в Ukraine to rewrite Soviet history with controversial ‘decommunisation’ laws (англ.). 20 травня 2015. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ In pictures: Ukraine removes communist-era symbols (англ.). 31 травня 2016. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ З 50 тисяч перейменованих об'єктів топоніміки, лише 34 були названі на честь бандери (укр.). 16 січня 2017. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ а б в The Historian Whitewashing Ukraine’s Past (англ.). 13 серпня 2016. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ а б в г The Historian Whitewashing Ukraine’s Past (англ.). 29 травня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ а б How Ukraine’s New Memory Commissar Is Controlling the Nation’s Past (англ.). 13 серпня 2016. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Закони про декомунізацію і статус воїнів ОУН і УПА опублікували в "Голосі України" (укр.). 20 травня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ а б Украіна зраўняла камуністычны і нацысцкі рэжымы (біл.). 17 липня 2019. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Комсомольськ у будь-якому випадку перейменують (укр.). 1 жовтня 2015. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ а б Decommunization in Post-Euromaidan Ukraine: Law and Practice (англ.). 11 січня 2016. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Відкритий лист науковців та експертів-українознавців щодо так званого «Антикомуністичного закону» (укр.). 2015-04. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ а б Ukraine Makes Amnesia the Law of the Land (англ.). 21 травня 2015. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Law and Memory: Towards Legal Governance of History. Cambridge University Press. 2017. с. 324326. ISBN 9781107188754.
- ↑ First They Came for the Holocaust Deniers, and I Did Not Speak Out (англ.). 2 жовтня 2016. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ The History Wars in Ukraine Are Heating Up (англ.). 9 травня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Poland isn’t the only country trying to police what can be said about the Holocaust (англ.). 6 лютого 2018. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Рада перейменувала Дніпропетровськ (укр.). 19 травня 2016. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Декомунізація по-запорізьки: з Леніна "виліпили" Пилипа Орлика (укр.). 13 червня 2017. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Revisiting Chernobyl: 'It is a huge cemetery of dreams' (укр.). 28 лютого 2019. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Министр юстиции Петренко: Трем компартиям запрещено принимать участие в избирательном процессе (рос.). 14 липня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Ukraine’s Justice Ministry outlaws Communists from elections (рос.). 14 липня 2015. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ ЦВК відмовила у реєстрації майже півсотні "кандидатів" у президенти (укр.). 18 лютого 2019. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Former WWII nationalist guerrillas granted veteran status in Ukraine (англ.). 26 березня 2019. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Warner Bros. cancels Mortal Kombat 11 release in Ukraine, upsetting gamers (англ.). 18 травня 2019. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 29 червня 2021.
| Події |  | |
|---|---|---|
| Поняття | ||
| Інше | ||
