Ґінкові
Ґінкові Період існування: пермський період[1] — сучасність
| |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Ginkgophyta |
Клас: | Ginkgoopsida |
Порядок: | Ґінкоподібні (Ginkgoales) |
Родина: | Ґінкові (Ginkgoaceae) Engl., 1897 |
Роди | |
Дивитись текст | |
Вікісховище: Ginkgoaceae |
Ґі́нкові[2], також гі́нкгові[3] (Ginkgoaceae) — в основному викопна група часів мезозою, яка взяла початок від насінних папоротей. У наш час ця колись велика група рослин представлена лише одним видом — ґінко дволопатеве.
У минулому ґінко дволопатеве і подібні до нього форми жили у верхньому тріасі, максимуму свого розвитку досягли у юрському періоді. Було описано 17 родів різноманітних викопних ґінкових. З крейдового періоду залишився лише один рід. Ще в третинний період ґінко було поширене майже по всій північній півкулі. Проте з настанням льодовикового періоду ареал його почав помітно скорочуватись. Тепер гінкго збереглося в природному стані тільки в горах Дянь Му-Шань провінцій Чжецзян і Аньхой Східного Китаю, де утворює мішані ліси.
Ґінко здавна культивується біля стародавніх буддійських храмів та інших історичних пам'яток і вважається священним деревом. Як стародавній релікт Землі ґінко успішно вирощують з насіння в ботанічних садах та дендропарках багатьох країн світу; в Україні — в Криму, в Закарпатті, майже в усій рівнинній частині.
- Baiera†
- Baieroxylon †
- Cheirophyllum †
- Chiropteris †
- Ґінко (Ginkgo) L.
- Ginkgoites †
- Ginkgoidium †
- Ginkgopitys †
- Phoenicpsis †
- Polyspermophyllum †
- Trichopitys †
- ↑ Taylor, Thomas N.; Edith L. Taylor (1993). The Biology and Evolution of Fossil Plants. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall. с. 138, 197. ISBN 0-13-651589-4.
- ↑ Ginkgoaceae // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
Це незавершена стаття про голонасінні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |