Голодомор у Казахстані (1932—1933): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 68: Рядок 68:
== Історія ==
== Історія ==
[[Голод у Казахстані (1919—1922)|Перший голодомор 1919—1922 років]] теж був страшним. Якщо у 1930-х роках за різними оцінками загинуло від 1,5 до 2 мільйонів чоловік, то в перший голодомор — близько одного мільйона чоловік. Таким чином впродовж 10—15 років радянської влади казахи втратили близько половини населення.
[[Голод у Казахстані (1919—1922)|Перший голодомор 1919—1922 років]] теж був страшним. Якщо у 1930-х роках за різними оцінками загинуло від 1,5 до 2 мільйонів чоловік, то в перший голодомор — близько одного мільйона чоловік. Таким чином впродовж 10—15 років радянської влади казахи втратили близько половини населення.

== Наслідки ==
Дві третини казахів, які пережили голод, були успішно осілими через скорочення поголів’я на 80%, неможливість відновлення скотарської діяльності в умовах, що відбувалися відразу після голоду, а також програму репатріації та переселення, запроваджену радянським режимом.<ref>Ohayon, Isabelle, 2006, La Sédentarisation des Kazakhs dans the USSR de Stalin. Collectivization et changement social (1928–1945). Maisonneuve et Larose.</ref> Незважаючи на це, Нікколо П’янчола каже, що радянська кампанія зі знищення кочівництва була швидко відкинута після голоду, і що кочівництво навіть відродилося під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] після переміщення худоби з окупованих нацистами територій.<ref name="Pianciola 20202">{{cite journal|last=Pianciola|first=Niccolò|date=August 2020|title=Environment, Empire, and the Great Famine in Stalin's Kazakhstan|journal=Journal of Genocide Research|volume=23|issue=4|pages=588–592|doi=10.1080/14623528.2020.1807140|s2cid=225294912}}</ref>

У 2017 році був споруджений пам’ятник жертвам Ашаршилику.<ref>{{cite web|url=https://www.rferl.org/a/kazakhstan-unveils-monument-victims-soviet-era-famine/28520523.html|title=Kazakhstan Unveils Monument to Victims of Soviet-Era Famine}}</ref> Тюркська рада назвала голод «злочинною сталінською етнічною політикою».<ref>{{cite web|url=https://www.turkkon.org/en/haberler/message-of-the-turkic-council-secretary-general-on-the-occasion-of-the-remembrance-day-of-the-victims-of-political-repressions-and-starvation_2255|title=Message of the Turkic Council Secretary General on the occasion of the Remembrance Day of the Victims of Political Repressions and Starvation.|date=31 May 2021|publisher=Turkic Council}}</ref> 31 травня започатковано День пам’яті жертв Ашаршиликів.<ref>{{cite journal|last=Richter|first=James|date=May 2020|title=Famine, Memory, and Politics in the Post-Soviet Space: Contrasting Echoes of Collectivization in Ukraine and Kazakhstan|journal=Nationalities Papers|volume=48|issue=3|pages=476–491|doi=10.1017/nps.2019.17|issn=0090-5992|s2cid=212964880}}</ref><gallery widths="320" heights="250">
Файл:FINAL PROJECT.pdf|[[Голод у СРСР (1932—1933)|Радянський голод 1932–1933 років]] показує міграцію з [[Казакська Автономна Соціалістична Радянська Республіка|Казакської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки]] та високу оцінку 2,3 мільйона смертей. Інші вчені оцінюють кількість смертей у 1,5 мільйона.
Файл:Kazakhstan demographics 1897-1970 en.png|Основні етнічні групи Казахстану, 1897–1970 рр. Чисельність казахів і українців зменшилася в 1930-х роках через голод.
</gallery>


== Оцінки ==
== Оцінки ==

Версія за 09:22, 27 листопада 2022

Ашаршилик (1930—1933)
Частина голоду в СРСР (1932—1933)
Куб на місці майбутнього пам'ятника жертвам голоду в Казахстані. Алмати, 2009
Місце атаки

РРФСР

Мета атаки Геноцид
Дата 1930—1933[1][2]
Спосіб атаки голод
Загиблі 1.5 — 2.3 млн[3]
Організатори СРСР комуністичний тоталітарний режим

Голодомор у Казахстані 1932–1933 років (каз. Qazaqstandağı 1932—1933 jj. aşarşılıq), також Ашаршилик (каз. Aşarşılıq) — голод у сільських районах Казахської АСРР, масова загибель сільського населення Казахстану, переважну більшість якого становили казахи. Загинуло 1,5 млн осіб (40% від усього казахського населення)[4], що є найвищим відсотком серед усіх етнічних груп, убитих радянським режимом 1930–1933 років. Інші джерела стверджують, що загинуло від 2,0 до 2,3 мільйонів.[5] Голодомор був викликаний так званим «Малим Жовтнем» — процесом радянізації Казахстану, який супроводжувався колективізацією, надмірним планом хлібозаготівлі та вилученням худоби.

Голод почався взимку 1930 року, за цілий рік до Голодомору в Україні 1932—1933 років, який був найбільшим у 1932–1933 роках.[6][1][7] Голод зробив казахів меншістю в Казакській Автономній Соціалістичній Радянській Республіці; це спричинило загибель або міграцію великої кількости людей, і лише в 1990-х роках, після розпаду Радянського Союзу, казахи знову стали найбільшою етнічною групою в Казахстані. До голоду близько 60% жителів республіки були етнічними казахами, а після голоду ця частка значно скоротилася до 38% населення. Деякі вчені вважають, що голод належить до ширшої історії колективізації в Радянському Союзі та частково до радянського голоду 1932–1933 років.[1]

Казахські історики описують голод як геноцид казахів, здійснений радянською державою;[8][9] однак інші історики стверджують протилежне.[10][11][12] У Казахстані деякі дослідження продовжували використовувати радянське пояснення голоду, називаючи його Голощокінським геноцидом (каз. Goloşekin genotsidı) на честь Філіпа Голощокіна, який був першим секретарем Комуністична партія в Казахській АРСР, а також відомий як один із головних виконавців розстрілу сім'ї Романових, щоб підкреслити його людський характер; однак деякі західні вчені не погоджуються з цим ярликом.[9]

Історія

Перший голодомор 1919—1922 років теж був страшним. Якщо у 1930-х роках за різними оцінками загинуло від 1,5 до 2 мільйонів чоловік, то в перший голодомор — близько одного мільйона чоловік. Таким чином впродовж 10—15 років радянської влади казахи втратили близько половини населення.

Наслідки

Дві третини казахів, які пережили голод, були успішно осілими через скорочення поголів’я на 80%, неможливість відновлення скотарської діяльності в умовах, що відбувалися відразу після голоду, а також програму репатріації та переселення, запроваджену радянським режимом.[13] Незважаючи на це, Нікколо П’янчола каже, що радянська кампанія зі знищення кочівництва була швидко відкинута після голоду, і що кочівництво навіть відродилося під час Другої світової війни після переміщення худоби з окупованих нацистами територій.[14]

У 2017 році був споруджений пам’ятник жертвам Ашаршилику.[15] Тюркська рада назвала голод «злочинною сталінською етнічною політикою».[16] 31 травня започатковано День пам’яті жертв Ашаршиликів.[17]

Оцінки

Верховна Рада України визнала Голодомор в Україні як геноцид проти українського народу і активно домагається міжнародного визнання. Казахстан у цьому напрямку не зробив ніяких кроків, але вчені та громадські діячі в країні визначають голод як «геноцид проти казахів». Такі дослідники, як Талас Омарбеков, вважають, що наявні історичні свідчення повністю підтверджують саме таке визначення: Голодомор навмисно призначався проти кочових казахів[18]. За твердженням історика Талас Омарбекова, який одним з перших отримав доступ до архівних документів 1930 років ще за радянських часів, в результаті Голоду загинуло 2,3 мільйона казахів. Натомість російські історики на конференції в листопаді 2008 року, яка була присвячена українському Голодомору, назвали цифру в півтора мільйона чоловік.

Казахські інтелектуали стверджують, що казахи постраждали під час голодомору набагато більше за інші етнічні групи Казахстану, а в інших центральноазіатських республіках трагедії в таких нищівних розмірах не було. Казахські інтелектуали наполягають, що Голод не можна пояснити тільки лише провалом радянської політики колективізації. Багато хто з них сприймає Голод як акт геноциду. Але влада в Казахстані, судячи з усього, не поділяє цю точку зору[19] Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв у своїй книзі «Стратегія незалежності» пише:

….Питання про чисельність казахів-жертв голоду 1929 −1933 років, пов'язаних з ним епідемій і міграцій залишається поки що відкритим. Амплітуда думок з приводу кількості загиблих у ці роки коливається в межах від 1 мільйона 750 тисяч до 2 мільйонів 200 тисяч. Це означає, що під час колективізації загинуло від 42 до 49 відсотків корінного етносу. 1 мільйон 30 тисяч чоловік відкочували в роки голоду за межі республіки, з них 616 тисяч — безповоротно.

Силова політика держави наштовхнулася на запеклий опір народу. На боротьбу з режимом піднімалися все ширші верстви населення. Рух опору охопив весь Казахстан. У 1929–1931 роках мали місце понад 380 селянських бунтів і повстань, що охопили майже 80 тисяч чоловік. Великими з них були сузакське, іргизське, аксуйське, абралінське, адаєвське, каракумське та інші повстання. Всі вони придушувалися найжорстокішим чином регулярними військами Червоної армії…[20].

Деякі казахські історики вважають цей голод геноцидом казахів, хоча багато західних вчених не погоджуються з цим.[21] Історики, які вивчають радянські архіви, не знайшли доказів того, що радянська влада планувала голод.[21][22] Радянська влада розгорнула кампанію переслідування кочівників у казахів, вважаючи, що знищення класу було гідною жертвою для колективізації Казахстану.[23][24] Європейці в Казахстані мали непропорційну владу в партії, що, як вважають, є причиною того, чому корінні кочівники найгірше постраждали від процесу колективізації, а не європейські частини країни.[25]

Стосовно казахської катастрофи Майкл Еллман заявляє, що це «здається прикладом «недбалого геноциду», який виходить за межі Конвенції ООН»..[26] Історик Роберт Кіндлер відмовляється називати голод геноцидом, коментуючи, що це приховує провину кадрів нижчого рівня, які були локально вкорінені серед самих казахів.[27] Історик Сара Кемерон стверджує, що хоча Сталін не мав наміру морити казахів голодом, він вважав деякі смерті необхідною жертвою для досягнення політичних та економічних цілей режиму.[28] Вона дійшла висновку, що «немає жодних доказів того, що ці плани насильницької модернізації [колективізації] коли-небудь трансформувалися в бажання знищити казахів як групу.[21] Історик Стівен Ґ. Віткрофт вважає, що великих очікувань центральних планувальників було достатньо, щоб продемонструвати їхнє незнання кінцевих наслідків своїх дій. Віткрофт розглядає політику держави під час голоду як «злочинні дії через недбалість», хоча не як навмисне вбивство чи геноцид.[29] Нікколо П’янчіола коментує, що з точки зору Лемкіна щодо геноциду всі кочівники Радянського Союзу були жертвами злочину, а не лише казахи.[30] Історикиня Ізабель Огайон не знайшла жодних доказів чи мотивів навмисного голодування казахського населення, дійшовши висновку, що голод не є геноцидом за міжнародними юридичними стандартами.[31]

Див. також

Посилання

Бібліографія іноземними мовами

  • Пианчола, Никколо. Сталинская «иерархия потребления» и Великий голод 1931–1933 гг. в Казахстане // Ab Imperio, vol. 2018 no. 2, 2018, pp. 80-116
  • Conquest, Robert, «The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror — Famine», (Edmonton: The University of Alberta Press in Association with the Canadian Institute of Ukrainian Studies, 1986).
  • Sahni, Kalpana. Crucifying the Orient: Russian orientalism and the colonization of Caucasus and Central Asia. Bangkok: White Orchid Press, 1997
  • Марта Олкут. Процесс коллективизации в Казахстане. «Русское ревю», 40, апрель 1981
  • Коллективизация сельского хозяйства Казахстана. Т. 2. Алма-Ата, 1967, с.222.
  • А.Кучкин. Советизация казахского аула. М., 1962.
  • С.Пидхайни, т. 2, с.243.
  • Hryshko, Vasyl, «Ukrains'kyi 'Holokast', 1933», (New York: DOBRUS; Toronto: SUZHERO, 1978).
  • Давид Титиевский, Роберт Конквест. Жатва скорби: Overseas Publications, Interchange Ltd; London, England; 1988 ISBN 1870128 95 8
  • СЕМЕНОВ Сергей Александрович (1893–1942) Роман «Голод» (1922) — о последствиях голода 1919.

Примітки

  1. ↑ а б в Ohayon, Isabelle (28 September 2013). The Kazakh Famine: The Beginnings of Sedentarization. Sciences Po. Paris Institute of Political Studies. Процитовано 19 December 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ Steinhauer, Jason (24 August 2016). The Kazakh Famine of the 1930s. Insights: Scholarly Work at the John W. Kluge Center. Library of Congress. Процитовано 19 November 2021.
  3. ↑ Volkava, Elena (26 March 2012). The Kazakh Famine of 1930–33 and the Politics of History in the Post-Soviet Space. Wilson Center. Процитовано 9 July 2015.
  4. ↑ Аналіз демографічних даних. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 7 жовтня 2009.
  5. ↑ Pannier, Bruce (28 December 2007). Kazakhstan: The Forgotten Famine. RFERL. Radio Free Europe/Radio Liberty. Процитовано 26 November 2021.
  6. ↑ Pannier, Bruce (28 December 2007). Kazakhstan: The Forgotten Famine. RFERL. Radio Free Europe/Radio Liberty. Процитовано 9 July 2015.
  7. ↑ Cameron, Sarah (10 September 2016). The Kazakh Famine of 1930–33: Current Research and New Directions. East/West: Journal of Ukrainian Studies. 3 (2): 117—132. doi:10.21226/T2T59X. ISSN 2292-7956. S2CID 132830478. Процитовано 19 November 2021 — через ResearchGate.
  8. ↑ Ohayon, Isabelle (28 September 2013). The Kazakh Famine: The Beginnings of Sedentarization. Sciences Po. Paris Institute of Political Studies. Процитовано 19 December 2021. In the early 1990s, some Kazakh historians (Abylkhozhin, Tatimov) characterized the famine as 'Goloshchyokin's genocide,' attributing sole responsibility for this tragedy to the first secretary of the Communist Party of Kazakhstan and accentuating his contempt towards the people, whom perceived as backwards. Although unmentioned in the magnum opus of the history of Kazakhstan (Istorija Kazakhstana s drevnejshyhvremen do nashihdnej, 2010: 284 et sqq.), the genocide argument currently found in certain textbooks were to some extent an empty exercise because it was not based on the international legal definition of genocide and did not go particularly far in terms of evidence. Instead, these arguments were consistent with the official Soviet contention that considered that the forced resignation of Goloshchyokin and his replacement by Mirzojan reveal that the entire episode was the work of a single man. Although it has been demonstrated and acknowledged that as political leader, Goloshchyokin played a key role in covering up the full extent of increases in mortality between 1930 and 1933, it remains there is scant evidence of a desire on the part of the government or particular individuals to exterminate the Kazakhs as a group, or even to identify compelling motives for such a deliberate strategy. Indeed, the Kazakh population never represented a political danger for the Soviet government, nor did the protest movement or secessionist leanings among the population at any time imperil Soviet territorial integrity (Ohayon, 2006: 365).{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ а б Sabol, Steven (2017). "The Touch of Civilization": Comparing American and Russian Internal Colonization. University Press of Colorado. с. 47. doi:10.2307/j.ctt1mtz7g6. ISBN 978-1-60732-550-5. JSTOR j.ctt1mtz7g6. Most Kazakh scholars believe that between 1.3 to 1.5 million Kazakhs died during the famine, which they frequently describe as genocide; but many western scholars disagree. Historian Sarah Isabel Cameron's meticulous research led her to conclude, 'there is no evidence to indicate that these plans for violent modernization [collectivization] ever became transformed into a desire to eliminate the Kazakhs as a group'.
  10. ↑ Lillis, Joanna (2018). Dark Shadows: Inside the Secret World of Kazakhstan. Bloomsbury Publishing. с. 135. ISBN 978-1-78673-451-8. ... has found no evidence in the archives of Stalin dreaming up a deliberate policy to exterminate the Kazakhs; he describes the Arsharshylyk instead as the tragic result of Soviet 'ineptitude and ignorance of the Kazakh way of life'.
  11. ↑ Cameron, Sarah (20 May 2020). Remembering the Kazakh Famine. Davis Center for Russian and Eurasian Studies. Harvard University. Процитовано 29 December 2021. There is no evidence to indicate that Stalin planned the famine on purpose or sought to destroy all Kazakhs.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ Dudoignon, Stéphane A. (2021). Central Eurasian Reader. Central Eurasian Reader: A Biennial Journal of Critical Bibliography and Epistemology of Central Eurasian Studies. Т. 2. Klaus Schwarz Verlag. с. 295. doi:10.1515/9783112400395. ISBN 978-3-11-240039-5. S2CID 242907417 — через De Gruyter. Ohayon argues that the death of between a quarter and a third of the Kazakh population was not intentional. She finds neither evidence nor motive for the deliberate starvation of the Kazakh population concluding that the Kazakh famine did not constitute a genocide under international juridical standards (365). ... Overall the study impresses with its comprehensive and original analysis.
  13. ↑ Ohayon, Isabelle, 2006, La Sédentarisation des Kazakhs dans the USSR de Stalin. Collectivization et changement social (1928–1945). Maisonneuve et Larose.
  14. ↑ Pianciola, Niccolò (August 2020). Environment, Empire, and the Great Famine in Stalin's Kazakhstan. Journal of Genocide Research. 23 (4): 588—592. doi:10.1080/14623528.2020.1807140. S2CID 225294912.
  15. ↑ Kazakhstan Unveils Monument to Victims of Soviet-Era Famine.
  16. ↑ Message of the Turkic Council Secretary General on the occasion of the Remembrance Day of the Victims of Political Repressions and Starvation. Turkic Council. 31 May 2021.
  17. ↑ Richter, James (May 2020). Famine, Memory, and Politics in the Post-Soviet Space: Contrasting Echoes of Collectivization in Ukraine and Kazakhstan. Nationalities Papers. 48 (3): 476—491. doi:10.1017/nps.2019.17. ISSN 0090-5992. S2CID 212964880.
  18. ↑ Навмисний голодомор проти кочових казахів. Архів оригіналу за 23 березня 2010. Процитовано 9 жовтня 2009.
  19. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2009. Процитовано 9 жовтня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. ↑ http://www.akorda.kz/www/www_akorda_kz.nsf/8DFBE62D341D41A0462572340019E690/$FILE/strategia_rus.pdf[недоступне посилання з травня 2019]
  21. ↑ а б в Sabol, Steven (2017). "The Touch of Civilization": Comparing American and Russian Internal Colonization. University Press of Colorado. с. 47. doi:10.2307/j.ctt1mtz7g6. ISBN 978-1-60732-550-5. JSTOR j.ctt1mtz7g6. Most Kazakh scholars believe that between 1.3 to 1.5 million Kazakhs died during the famine, which they frequently describe as genocide; but many western scholars disagree. Historian Sarah Isabel Cameron's meticulous research led her to conclude, 'there is no evidence to indicate that these plans for violent modernization [collectivization] ever became transformed into a desire to eliminate the Kazakhs as a group'.
  22. ↑ Lillis, Joanna (2018). Dark Shadows: Inside the Secret World of Kazakhstan. Bloomsbury Publishing. с. 135. ISBN 978-1-78673-451-8. ... has found no evidence in the archives of Stalin dreaming up a deliberate policy to exterminate the Kazakhs; he describes the Arsharshylyk instead as the tragic result of Soviet 'ineptitude and ignorance of the Kazakh way of life'.
  23. ↑ Pianciola, Niccolò (2004). "Famine in the steppe. The collectivization of agriculture and the Kazak herdsmen, 1928–1934". Cahiers du monde russe. 45 (1–2): 137–192.
  24. ↑ Pianciola, Niccolò, 2009, Stalinismo di frontiera. Colonizzazione agricola, sterminio dei nomadi and costruzione statale in Asia centrale (1905–1936), Rome: Viella.
  25. ↑ Payne, Matthew J. (2011). "Seeing like a soviet state: settlement of nomadic Kazakhs, 1928–1934". In Alexopoulos, Golgo; Hessler, Julie, eds. Writing the Stalin Era. pp.59–86.
  26. ↑ Ellman, Michael (June 2007). Stalin and the Soviet Famine of 1932–33 (PDF). Europe-Asia Studies. 59 (4): 663—693. doi:10.1080/09668130701291899. S2CID 53655536.
  27. ↑ Kindler, Robert (2018). Stalin's Nomads: Power and Famine in Kazakhstan. University of Pittsburgh Press. с. 11. ISBN 978-0-8229-8614-0.
  28. ↑ Cameron, Sarah (2018). The Hungry Steppe: Famine, Violence, and the Making of Soviet Kazakhstan. Cornell University Press. с. 99. ISBN 978-1-5017-3044-3.
  29. ↑ Wheatcroft, Stephen G. (August 2020). The Complexity of the Kazakh Famine: Food Problems and Faulty Perceptions. Journal of Genocide Research. 23 (4): 593—597. doi:10.1080/14623528.2020.1807143. S2CID 225333205.
  30. ↑ Pianciola, Niccolò (August 2020). Environment, Empire, and the Great Famine in Stalin's Kazakhstan. Journal of Genocide Research. 23 (4): 588—592. doi:10.1080/14623528.2020.1807140. S2CID 225294912.
  31. ↑ Dudoignon, Stéphane A. (2021). Central Eurasian Reader. Central Eurasian Reader: A Biennial Journal of Critical Bibliography and Epistemology of Central Eurasian Studies. Т. 2. Klaus Schwarz Verlag. с. 295. doi:10.1515/9783112400395. ISBN 978-3-11-240039-5. S2CID 242907417 — через De Gruyter. Ohayon argues that the death of between a quarter and a third of the Kazakh population was not intentional. She finds neither evidence nor motive for the deliberate starvation of the Kazakh population concluding that the Kazakh famine did not constitute a genocide under international juridical standards (365). ... Overall the study impresses with its comprehensive and original analysis.
Злочини та каральні операції тоталітарного режиму СРСР
Червоний терор
(1917—1921)1
Joseph Stalin
Сталінські репресії
(до 1950-х років)
Терор голодом
Депортація народів у СРСР
Злочини Другої світової війни
Повоєнні
Замовні політичні вбивства та
замахи на вбивство
Примітка: 1 В цьому розділі об'єднано політику де-юре різних комуністичних режимів (РРФСР, УРСР, БСРР, ЗСФРР), які де-факто мали одне керівництво.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Голодомор_у_Казахстані_(1932—1933)&oldid=37682297