Людське око: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
підрозділ
Рядок 218: Рядок 218:
}}</ref> Існують форми косоокості, які зазвичай не є патологічними, а лише вираженням варіанту норми і являють собою суто фізіологічне відхилення від зразкової форми. Однак більшість видів косоокості є серйозним станом із значними функціональними порушеннями зору й як такі, виходять за межі суто [[Косметика|косметичної]] проблеми. Вони можуть бути вродженими, набутими внаслідок нещасного випадку або викликаними іншими захворюваннями (наприклад, [[Альбінізм|альбінізмом]] або [[Інсульт|інсультом]]). Особливо у разі ранньої дитячої та вродженої косоокості, якомога раніший початок лікування та його послідовність, є важливою передумовою для покращення або навіть одужання.<ref>{{Cite web|title=Leitlinien von BVA und DOG|url=http://augeninfo.de/leit/leit26b.htm|website=augeninfo.de|accessdate=2023-03-31}}</ref>
}}</ref> Існують форми косоокості, які зазвичай не є патологічними, а лише вираженням варіанту норми і являють собою суто фізіологічне відхилення від зразкової форми. Однак більшість видів косоокості є серйозним станом із значними функціональними порушеннями зору й як такі, виходять за межі суто [[Косметика|косметичної]] проблеми. Вони можуть бути вродженими, набутими внаслідок нещасного випадку або викликаними іншими захворюваннями (наприклад, [[Альбінізм|альбінізмом]] або [[Інсульт|інсультом]]). Особливо у разі ранньої дитячої та вродженої косоокості, якомога раніший початок лікування та його послідовність, є важливою передумовою для покращення або навіть одужання.<ref>{{Cite web|title=Leitlinien von BVA und DOG|url=http://augeninfo.de/leit/leit26b.htm|website=augeninfo.de|accessdate=2023-03-31}}</ref>


=== Ячмінь ===
''Докладніше: [[Ячмінь (хвороба)]]''


Ячмінь, є бактеріальною інфекцією [[Сальні залози|сальної залози]] [[Повіка|повіки]].<ref>{{Cite news|title=Orbital phlegmona from upper eyelid chalazion|url=http://dx.doi.org/10.4149/bll_2016_059|work=Bratislava Medical Journal|date=2016|accessdate=2023-04-01|issn=1336-0345|doi=10.4149/bll_2016_059|pages=299–299|volume=117|issue=05|first=B.|last=Trnavec|first2=E.|last2=Vodrazkova|first3=A.|last3=Cernak}}</ref> Це призводить до появи червоного
⚫
== Див. також ==
[[Файл:External_hordeolum.jpg|міні|Хлопчик 8 років із зовнішнім ячменем нижньої повіки]]
хворобливого горбка на краю повіки.<ref>{{Cite news|title=Stye (Hordeolum)|url=http://dx.doi.org/10.1002/0471743984.vse6798|publisher=John Wiley & Sons, Inc.|work=Van Nostrand's Scientific Encyclopedia|date=2005-10-14|accessdate=2023-04-01}}</ref><ref>{{Cite news|title=Carlisle, Bishop of, (Rt Rev. James William Scobie Newcome) (born 24 July 1953)|url=http://dx.doi.org/10.1093/ww/9780199540884.013.42454|publisher=Oxford University Press|work=Who's Who|date=2007-12-01|accessdate=2023-04-01}}</ref> Може бути вражена зовнішня або внутрішня частина повіки.<ref>{{Cite news|title=Non-surgical interventions for acute internal hordeolum|url=http://dx.doi.org/10.1002/14651858.cd007742.pub4|work=Cochrane Database of Systematic Reviews|date=2017-01-09|accessdate=2023-04-01|issn=1465-1858|doi=10.1002/14651858.cd007742.pub4|volume=2017|issue=1|first=Kristina|last=Lindsley|first2=Jason J|last2=Nichols|first3=Kay|last3=Dickersin}}</ref> Причиною ячменю зазвичай, є бактеріальна інфекція [[Стафілокок золотистий]].<ref>{{Cite news|title=Non-surgical interventions for acute internal hordeolum|url=http://dx.doi.org/10.1002/14651858.cd007742.pub4|work=Cochrane Database of Systematic Reviews|date=2017-01-09|accessdate=2023-04-01|issn=1465-1858|doi=10.1002/14651858.cd007742.pub4|volume=2017|issue=1|first=Kristina|last=Lindsley|first2=Jason J|last2=Nichols|first3=Kay|last3=Dickersin}}</ref><ref>{{Cite news|title=Ocular Inflammation and Infection|url=http://dx.doi.org/10.1016/j.emc.2013.01.006|work=Emergency Medicine Clinics of North America|date=2013-05|accessdate=2023-04-01|issn=0733-8627|doi=10.1016/j.emc.2013.01.006|pages=387–397|volume=31|issue=2|first=Jonathon P.|last=Deibel|first2=Kathleen|last2=Cowling}}</ref> Внутрішні, пов’язані з інфекцією [[Мейбомієві залози|мейбомієвої залози]], а зовнішні – через інфекцію залози Цейса.<ref>{{Cite news|title=Carlisle, Bishop of, (Rt Rev. James William Scobie Newcome) (born 24 July 1953)|url=http://dx.doi.org/10.1093/ww/9780199540884.013.42454|publisher=Oxford University Press|work=Who's Who|date=2007-12-01|accessdate=2023-04-01}}</ref> З іншого боку, [[халазіон]] – це заблокована мейбомієва залоза без інфекції.<ref>{{Cite news|title=Orbital phlegmona from upper eyelid chalazion|url=http://dx.doi.org/10.4149/bll_2016_059|work=Bratislava Medical Journal|date=2016|accessdate=2023-04-01|issn=1336-0345|doi=10.4149/bll_2016_059|pages=299–299|volume=117|issue=05|first=B.|last=Trnavec|first2=E.|last2=Vodrazkova|first3=A.|last3=Cernak}}</ref> Халазіон зазвичай міститься всередині повіки і не болить.<ref>{{Cite news|title=Carlisle, Bishop of, (Rt Rev. James William Scobie Newcome) (born 24 July 1953)|url=http://dx.doi.org/10.1093/ww/9780199540884.013.42454|publisher=Oxford University Press|work=Who's Who|date=2007-12-01|accessdate=2023-04-01}}</ref> Часто ячмінь зникає без будь-якого особливого лікування за кілька днів чи тижнів. Порадами щодо пришвидшення покращення, є теплі компреси.<ref>{{Cite news|title=Carlisle, Bishop of, (Rt Rev. James William Scobie Newcome) (born 24 July 1953)|url=http://dx.doi.org/10.1093/ww/9780199540884.013.42454|publisher=Oxford University Press|work=Who's Who|date=2007-12-01|accessdate=2023-04-01}}</ref> Інколи може бути рекомендована очна мазь з антибіотиками.<ref>{{Cite news|title=Ocular Inflammation and Infection|url=http://dx.doi.org/10.1016/j.emc.2013.01.006|work=Emergency Medicine Clinics of North America|date=2013-05|accessdate=2023-04-01|issn=0733-8627|doi=10.1016/j.emc.2013.01.006|pages=387–397|volume=31|issue=2|first=Jonathon P.|last=Deibel|first2=Kathleen|last2=Cowling}}</ref> Попри те, що ці заходи часто радять, існує мало доказів користі їх застосування при внутрішньому ячменю. Частота появи ячменю невідома, хоча він може виникнути в будь-якому віці.<ref>{{Cite book
|url=http://dx.doi.org/10.1016/b978-0-323-08373-7.00006-6
|title=Preface
|last=Ferri
|first=Fred F.
|date=2013
|series=Ferri's Clinical Advisor 2013
|publisher=Elsevier
|pages=xxiii–xxiv
}}</ref>


⚫
== Див. також ==
* [[Колір очей]]
* [[Колір очей]]
* [[Лінза]]
* [[Лінза]]

Версія за 06:53, 1 квітня 2023

Людське око
1. Склоподібне тіло 2. Зубчастий край 3. Циліарний м'яз 4. Циннова зв'язка 5. Шлеммів канал 6. Зіниця 7. Передня камера 8. Рогівка 9. Райдужна оболонка 10. Кора кришталика 11. Ядро кришталика 12. Циліарні відростки 13. Кон'юктива 14. Нижній косий м'яз 15. Нижній прямий м'яз 16. Середній прямий м'яз 17. Артерії та вени сітківки 18. Оптичний диск 19. Тверда мозкова оболонка 20. Центральна артерія сітківки 21. Центральна вена сітківки 22. Оптичний нерв 23. Обертальна вена 24. Тенонова капсула 25. Жовта пляма 26. Центральна ямка 27. Склера 28. Судинна оболонка 29. Верхній прямий м'яз 30. Сітківка]
Identifiers
TAA01.1.00.007
A15.2.00.001
FMA54448
Анатомічна термінологія
Кровоносні судини можна побачити в склері, а також як сильне лімбальне кільце навколо райдужки.

Людське око — орган, який фізіологічно відповідає на світло і тиск. Як орган чуття, око ссавців забезпечує зір. Людські очі допомагають отримувати тривимірні, рухомі, кольорові зображення, здебільшого, у денний час. Палички і колбочки в сітківці дозволяють свідоме сприйняття світла і уможливлюють зір, зокрема розподіл кольорів і сприйняття глибини. Людське око може розрізняти близько 10 мільйонів кольорів[1] і, можливо, здатне навіть виявляти одиничний фотон.[2]

Людське око як частина сенсорної нервової системи, сприяє людям використовувати зорову інформацію з різною метою, зокрема, для утримання рівноваги та підтримання циркадного ритму.

Подібно до очей інших ссавців, у людського ока світлочутливий ганглій у сітківці отримує світловий сигнал, що впливає на зміну розміру зіниць та виділення гормону мелатоніну.

Вступ

Око можна розглядати як живий оптичний прилад. Він має приблизно кулеподібну форму, а його зовнішні шари, як-от верхня біла частина ока (склера) і один із його внутрішніх шарів (пігментована судинна оболонка), забезпечують непроникність ока, за винятком його оптичної осі. Одна за одною уздовж оптичної осі, зорові складові розміщені: від першої лінзи (рогівка — прозора частина ока), яка виконує більшу частину скупчення світла від зовнішнього світу; потім отвір (зіниця) у діафрагмі (райдужна оболонка — кольорова частина ока), котра відповідає за кількість світла, що потрапляє всередину ока; потім інша лінза (кришталик), яка виконує решту фокусування світла в зображеннях; далі світлочутлива частина ока (сітківка), куди потрапляють і де обробляються зображення. Інші складові ока зберігають його у потрібному стані, живлять і підтримують, захищають. Три типи клітин у сітківці ока, перетворюють світлову енергію на електричну енергію, котра використовується нервовою системою: палички реагують на світло низької інтенсивності та допомагають сприйняттю чорно-білих зображень із низькою роздільною здатністю; колбочки відповідають на світло високої інтенсивності та забезпечують сприйняття кольорових зображень високої роздільної здатності; і нещодавно виявлені фоточутливі гангліозні клітини відгукуються на повний діапазон інтенсивності світла та сприяють керуванню кількістю світла, котре досягає сітківки, підтримують і пригнічують гормон мелатонін, а також залучають циркадний ритм.[3]

Поле зору

Як зазначено вище, око людини, не є у вигляді взірцевої кулі, а швидше подібне до приплющеного подвійного округлого утворення, що складається з передньої частини і задньої складової. Передня частина ока складається з рогівки, райдужки і кришталика. Рогівка прозора і більш вигнута, та пов'язана з більш широкою задньою частиною, у складі склистого тіла, сітківки, судинної оболонки і зовнішньої оболонки, так званої білої склери. Рогівка, здебільшого, сягає близько 11.5 мм (0.3 дюйма) в діаметрі і 1/2 мм (500 мкм) завтовшки в центрі. Задня камера становить близько п'яти шостих усього ока; його діаметр становить близько 24 мм. Рогівка і склера з'єднані ділянкою, яка називається лімбом. Райдужна оболонка — забарвлене кільцеве утворення, що розташоване концентрично навколо центру ока, зіниці, яка здається чорною. Розмір зіниці, який змінюється від кількість світла, що надходить в око, керується дилататором і сфінктером м'язів райдужної оболонки ока.

Енергія світла проникає в око крізь рогівку, потім зіницю, а далі крізь кришталик. Форма кришталика змінилася для ближнього фокусування (акомодації) і контролюється циліарним м'язом. Фотони, потрапляючи на світлочутливі клітини сітківки (колбочки і палички) перетворюються на електричні сигнали, котрі передаються в мозок по зоровому нерву і обертаються там на зір і сприйняття навколишнього світу.

Бачення

Розмір

Зовнішні частини ока.

Розміри ока зазвичай, відрізняються серед дорослих тільки одним або двома міліметрами, залежно від різних національностей. Вертикальні вимірювання, здебільшого, менше, ніж по горизонталі, становлять близько 24 мм. Поперечний розмір ока дорослої людини становить приблизно 24.2 мм, а сагітальний розмір становить 23,7 мм без суттєвої відмінності між статями і віковими групами. Значна кореляція була виявлена між поперечним діаметром і шириною орбіти (р = 0.88).[4] Типове доросле око має спереду назад діаметр 24 мм, об'ємом шість кубічних сантиметрів (0.4 кр. ст.),[5] і масою 7,5 г (вага 0,25 унції.).[джерело?]

Очне яблуко росте швидко, і збільшується приблизно з 16-17 міліметрів (близько 0.65 дюймів) з народження до 22,5–23 мм (прибл. 0,89 дюйма) у віці трьох років. У віці 13 років, очі досягають свого повного (дорослого) розміру.

Схематична діаграма людського ока.

Складові

Око складається з трьох шарів або пластів, котрі вміщують різні анатомічні структури. Верхній шар, відомий як фіброзна оболонка і складається з рогівки і склери. Середній шар складається з судинної оболонки, циліарного тіла, пігментного епітелію та райдужної оболонки. Внутрішнім шаром є сітківка, яка отримує кисень із судинної оболонки (ззаду), а також судини сітківки (наперед).

Бічний вигляд людського ока, що показує зміну райдужної оболонки і зіниці повернуті до глядача через оптичні властивості рогівки і водянистої речовини.

Простір ока заповнено водянистою вологою спереду між рогівкою, кришталиком і склоподібним тілом, желеподібною речовиною, за кришталиком, заповнюючи всю порожнину ззаду. Внутрішньоочна речовина являє собою прозору водянисту рідину, яка міститься в двох місцях: у передній камері ока - між рогівкою і райдужкою, і у задній камері між райдужною оболонкою і кришталиком. Кришталик підвішений до війкового тіла за допомогою підвішувальної зв'язки (циннової зв'язки), що складається із сотень тонких прозорих волокон, які передають м'язові імпульси, щоби змінити форму кришталика для акомодації (фокусування). Склоподібне тіло є прозорим та утворено з води й білків, що надає йому желеподібний і липкий вигляд.[6]

Поле зору людського ока залежить від анатомії обличчя, але огляд зазвичай: 30° покращений (вгору, обмежений чолом), 45° назальний (до носа), 70° нижній (вниз), і 100° скроневий (до скронь).[7][8][9] Для обох очей змішане (бінокулярне) поле зору - 100° по вертикалі і 200° по горизонталі.[10][11] При перегляді під великим кутом збоку, райдужну оболонку та зіницю все ще можна побачити, що вказує на здатність людини до периферичного зору під таким кутом.[12][13][14]

Наближена реакція

Коригування близького бачення складається з трьох процесів, щоби сфокусувати зображення на сітківці.

Рух зіниць (вергенція)

Докладніше: Вергенція
Двоє очей сходяться, щоб вказувати на той же об'єкт.

Коли істота з бінокулярним зором дивиться на предмет, очі повинні обертатися навколо вертикальної осі, щоби проєкція зображення потрапляла в центр сітківки на обох очах. Дивлячись на об'єкт, що поруч, очі обертаються назустріч одне одному (конвергенція), тоді як для об'єкта, що далеко, вони обертаються незалежно одне від одного (дивергенція).

Звуження зіниць

Кришталики не заломлюють промені світла на їх краях, оскільки вони не можуть зміститись ближче до центру. Зображення, отримане за допомогою будь-яким кришталиком, завжди трохи розмито по краях (сферична аберація). Його можна звести до найменшого значення шляхом скринінгу периферійних світлових променів і дивлячись більш цілеспрямовано у центр. В оці, зіниця служить цій меті, звужуючись тоді як око зосереджується на прилеглих об'єктах. Невеликі отвори також збільшують глибину різкості, дозволяючи ширшому спектру бути "у фокусі" зору. Отже, зіниця має подвійне призначення у ближньому зорі: для зменшення сферичної аберації та збільшення глибини різкості.[15]

Акомодація кришталика 

Зміна кривини кришталика здійснюється за допомогою циліарного м'яза , що оточує кришталик; цей процес називається "акомодація". Акомодація звужує внутрішній діаметр циліарного тіла, яке насправді послаблює волокна відкладальної зв'язки, прикріпленої до країв кришталика, і дозволяє йому відпочити в більш опуклій або кулястій формі. Більш опуклий кришталик заломлює світло дужче і скупчує розбіжні промені світла від ближніх предметів на сітківці, що дозволяє ближчі об'єкти привести у фокус краще.[16]

Клінічне значення

Фахівці з догляду за очима

Людське око має достатньо складностей, щоби виправдати особливу увагу і турботу, крім обов'язків лікаря загальної практики. Такі фахівці виконують різні завдання в окремих країнах. Можливості фахівців з догляду за очима, можуть збігатися у своїх привілеях з догляду за пацієнтами. Наприклад, як офтальмолог (M.D.), так і оптометрист (O.D.) є професіоналами, які діагностують захворювання очей і можуть призначити лінзи для корекції зору. Однак, лікар-офтальмолог, переважно, має ліцензію на виконання операцій і здійснення набору процедур для лікування хвороб очей.

До фахівців з догляду за очима належать:

Основні вади і захворювання ока

Сліпота

Докладніше: Сліпота

Повна або дуже значна втрата зору називається сліпотою. Сліпа людина не в змозі сприймати обрис предметів, хоча вона може зберігати деяку спроможність, яка дозволяє їм розрізняти світло та темряву.

Визначення юридичної сліпоти відрізняється від попереднього, оскільки воно використовується для різних правових питань, пов’язаних з відшкодуванням, соціальними виплатами або приналежністю до організацій для сліпих. Юридична сліпота не має єдиного визначення, оскільки залежить від законодавства кожної країни. У західних країнах особа, яка має гостроту зору менше ніж 0,1 (1 є нормою) або значно ослаблене поле зору менше ніж 10 градусів, зазвичай вважається юридично сліпою.[17] Тож, всупереч тому, що багато хто вважає, люди з юридичною сліпотою можуть зберігати зорові залишки, які дозволяють їм виконувати деякі повсякденні дії без допомоги.[18]

Згідно з даними ВООЗ, у світі налічується 45 мільйонів сліпих людей, більшість з котрих проживає в країнах, що розвиваються.[19] У всьому світі основними причинами сліпоти є: катаракта (48%), глаукома (12%), вікова дегенерація жовтої плями (9%), помутніння рогівки (5%), діабетична ретинопатія (5%), різні захворювання згруповані як дитяча сліпота (3,9%) і трахома (3,6%).[20] Багато з цих захворювань чудово піддаються лікуванню, через це в розвинених країнах, основними причинами сліпоти залишаються: діабетична ретинопатія, вікова дегенерація жовтої плями, глаукома та нещасні випадки.[21]

Короткозорість

Докладніше: Короткозорість
Короткозорість та її корекція розсіювальною лінзою

Короткозорість (міопія) — це вада ока, за якої фокусна точка утворюється перед сітківкою, а не на самій сітківці, як це було б зазвичай.

Це порушення викликає складнощі з оглядом здалеку. Особа буде погано бачити весь той предмет, що розташований на певній відстані.

Найбільш частою причиною міопії є збільшення передньозаднього діаметра очного яблука. Це також може бути пов’язано зі збільшенням заломлювальної здатності кришталика або збільшенням кривини рогівки, як це відбувається у разі кератоконусу. Лікується за допомогою коригувальних окулярів, контактних лінз, лазерної хірургії (LASIK, PRK) або встановлення інтраокулярних лінз.[22]

Далекозорість

Далекозорість та її виправлення збиральною лінзою
Докладніше: Далекозорість

Далекозорість, це вада ока, за якої промені світла, що падають на нього з нескінченності, утворюють фокус в точці, розташованій позаду сітківки. Отже, це вада заломлення, зворотна короткозорості.

На відміну від міопії, вона не посилюється і зазвичай не викликає ускладнень. Діти, уражені далекозорістю, зазвичай не мають порушення гостроти зору, а швидше головний біль чи втому, пов’язану з постійними зусиллями акомодації, які циліарний м’яз повинен докладати для досягнення правильного фокусування. У дорослих зазвичай спостерігається нестача зору поблизу, а з роками може погіршитися зір удалину. Лікується за допомогою коригувальних окулярів.[23]

Астигматизм

Докладніше: Астигматизм ока

Це помилка заломлення, яка виникає через те, що між двома очними меридіанами існує різна заломлювальна здатність, отже, об’єкти перебувають поза фокусом. Це, здебільшого, викликано неправильною кривиною передньої частини рогівки так, що заломлення вертикального меридіана відрізняється від рефракції горизонтального. Лікується за допомогою окулярів з коригувальними лінзами.

Пресбіопія

Докладніше: Пресбіопія
З роками кришталик втрачає пружність, отже й, здатність до вигину.

Пресбіопія, яку також називають втомленим зором, починається приблизно у віці 40 років і досягає свого найбільшого розвитку після 60 років. Вона розвивається з постійно збільшуваної та поступової втрати еластичності кришталика, що проявляється ускладненим чітким баченням предметів поблизу. Людині з пресбіопією потрібно відсунути текст від очей більше ніж на 33 см, щоби мати можливість читати. На такій відстані багато символів нечітко розрізняються.

Світло від далекого і близького предмета падає в одну і ту ж точку сітківки, завдяки швидкій зміні кривини кришталика (акомодації). Для того, щоби відбиток об’єкта, що спостерігається дуже близько, був чітким, треба щоби кришталик викривився так, щоби промені світла могли сходитися і фокусуватися безпосередньо на сітківці.

Інакше — щоби забезпечити гарне бачення навколишніх предметів, кришталик повинен змінити форму і стати більш округлим, аби збільшити свою заломлювальну силу. Коли ви більше не можете це робити, ваш зір поблизу стає розмитим. Однак бачення удалину все ще хороше.

Це можна виправити за допомогою офтальмологічних лінз, які виконують роботу зі зведення зображень так само, як раніше це робили власне очі.

Якщо додається інша вада із зором, наприклад короткозорість, можна використовувати біфокальні або мультифокальні лінзи, які дозволяють правильно бачити на різних відстанях, наприклад, бачити монітор і текст ближче.[24]

Дальтонізм

Докладніше: Дальтонізм

Дальтонізм, це ще одна вада зору. Людині, яка страждає від нього, важко розрізнити червоний і зелений, хоча є випадки, коли також важко розрізнити й інші кольори. Коли порушення зору полягає в неможливості розрізнити всі кольори, це не колірна сліпота, а інший більш серйозний розлад, який називається ахроматопсія.[25]

Дальтонізм набагато частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок, і є спадковим. Зазвичай це не викликає інших розладів, хоча є перешкодою в деяких професіях, які вимагають правильного кольорового зору.[26]

Катаракта

Докладніше: Катаракта

Катаракта, це помутніння кришталика ока, який втрачає свою звичайну прозорість. Як

Катаракта, яка відзначається втратою прозорості кришталика

наслідок, світло важко проникає в око, що спричинює постійно збільшувану втрату зору, котра може стати повною, якщо не проводити відповідне лікування. Воно полягає в хірургічному втручанні, за допомогою якого кришталик видаляють і на його місце встановлюють інтраокулярну лінзу.

Катаракта, переважно, є дегенеративною і з’являється дуже часто у людей старше 50 років, хоча є рідкісніші форми, які є вродженими (присутні при народженні), деякі з яких пов’язані з захворюванням матері на краснуху під час вагітності.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, катаракта є причиною 48% випадків сліпоти у всьому світі, що становить 18 мільйонів людей.

Кон'юнктивіт

Докладніше: Кон'юнктивіт

Кон'юнктивіт, це запалення кон'юнктиви (слизова оболонка, яка вистилає внутрішню частину повік

Кон'юнктивіт

хребетних і поширюється на передню частину ока). Воно може бути викликане багатьма причинами, серед яких найчастішою є інфекційна; можуть бути залучені різні віруси та бактерії. Розрізняють також кон'юнктивіти алергічного походження, викликані токсичними подразниками і актинічні під дією світла або ультрафіолетового випромінювання.

У всіх випадках присутні деякі загальні прояви: почервоніння, світлобоязнь і сльозотеча. Однак інші симптоми залежать від причини: ранкові виділення у бактеріальних випадках, збільшення лімфовузлів у вірусних випадках, сезонний свербіж у разі алергії тощо. Тривалість картини змінюється залежно від походження.

Загалом це доброякісні процеси, хоча деякі форми можуть призвести до ускладнень, таких як кератит (запалення рогівки), які іноді є серйозними.[27]

Глаукома

Докладніше: Глаукома

Глаукома, це захворювання очей, викликане підвищенням внутрішньоочного тиску в оку. Внутрішньоочний тиск визначається рівновагою між утворенням і реабсорбцією водянистої вологи. Якщо канал, крізь який відтікає водяниста волога, закупорюється, рідина не виводиться, а внутрішньоочний тиск надмірно підвищується. Це стан, який може бути загрозливим і спричинити повну втрату зору. Є багато протипоказаних ліків під час глаукоми.[28]

Косоокість

Докладніше: Косоокість

Оманлива косоокість з вираженим медіальним епікантусом

Косоокість стосується дисбалансу зовнішніх м’язів ока. Полягає в неправильному розташуванні очей одне до одного.[29] Існують форми косоокості, які зазвичай не є патологічними, а лише вираженням варіанту норми і являють собою суто фізіологічне відхилення від зразкової форми. Однак більшість видів косоокості є серйозним станом із значними функціональними порушеннями зору й як такі, виходять за межі суто косметичної проблеми. Вони можуть бути вродженими, набутими внаслідок нещасного випадку або викликаними іншими захворюваннями (наприклад, альбінізмом або інсультом). Особливо у разі ранньої дитячої та вродженої косоокості, якомога раніший початок лікування та його послідовність, є важливою передумовою для покращення або навіть одужання.[30]

Ячмінь

Докладніше: Ячмінь (хвороба)

Ячмінь, є бактеріальною інфекцією сальної залози повіки.[31] Це призводить до появи червоного

Хлопчик 8 років із зовнішнім ячменем нижньої повіки

хворобливого горбка на краю повіки.[32][33] Може бути вражена зовнішня або внутрішня частина повіки.[34] Причиною ячменю зазвичай, є бактеріальна інфекція Стафілокок золотистий.[35][36] Внутрішні, пов’язані з інфекцією мейбомієвої залози, а зовнішні – через інфекцію залози Цейса.[37] З іншого боку, халазіон – це заблокована мейбомієва залоза без інфекції.[38] Халазіон зазвичай міститься всередині повіки і не болить.[39] Часто ячмінь зникає без будь-якого особливого лікування за кілька днів чи тижнів. Порадами щодо пришвидшення покращення, є теплі компреси.[40] Інколи може бути рекомендована очна мазь з антибіотиками.[41] Попри те, що ці заходи часто радять, існує мало доказів користі їх застосування при внутрішньому ячменю. Частота появи ячменю невідома, хоча він може виникнути в будь-якому віці.[42]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Judd, Deane B.; Wyszecki, Günter (1975). Color in Business, Science and Industry. Wiley Series in Pure and Applied Optics (вид. third). New York: Wiley-Interscience. с. 388. ISBN 0-471-45212-2.
  2. ↑ CONOVER, EMILY (July 2016). Human eye spots single photons. Science News. Т. 189. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 2 серпня 2016.
  3. ↑ The Brain: Our Strange, Important, Subconscious Light Detectors. Discover Magazine (англ.). Процитовано 30 березня 2023.
  4. ↑ Variations in eyeball diameters of the healthy adults. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
  5. ↑ Cunningham, edited by Paul Riordan-Eva, Emmett T. Vaughan & Asbury's General Ophthalmology (вид. 18th). New York: McGraw-Hill Medical. ISBN 978-0-07-163420-5. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 14 червня 2017.
  6. ↑ англ. "eye, human." (англ. Encyclopædia Britannica Ultimate Reference Suite) // Британська енциклопедія. — 2009.
  7. ↑ Savino, Peter J.; Danesh-Meyer, Helen V. (1 травня 2012). Color Atlas and Synopsis of Clinical Ophthalmology -- Wills Eye Institute -- Neuro-Ophthalmology. Lippincott Williams & Wilkins. с. 12. ISBN 978-1-60913-266-8. Архів оригіналу за 19 травня 2016. Процитовано 9 листопада 2014.
  8. ↑ Ryan, Stephen J.; Schachat, Andrew P.; Wilkinson, Charles P.; David R. Hinton; SriniVas R. Sadda; Peter Wiedemann (1 листопада 2012). Retina. Elsevier Health Sciences. с. 342. ISBN 1-4557-3780-1. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 9 листопада 2014.
  9. ↑ Trattler, William B.; Kaiser, Peter K.; Friedman, Neil J. (5 січня 2012). Review of Ophthalmology: Expert Consult – Online and Print. Elsevier Health Sciences. с. 255. ISBN 1-4557-3773-9. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 9 листопада 2014.
  10. ↑ Dagnelie, Gislin (21 лютого 2011). Visual Prosthetics: Physiology, Bioengineering, Rehabilitation. Springer Science & Business Media. с. 398. ISBN 978-1-4419-0754-7. Процитовано 9 листопада 2014.
  11. ↑ Dohse, K.C. (2007). Effects of Field of View and Stereo Graphics on Memory in Immersive Command and Control. ProQuest. с. 6. ISBN 978-0-549-33503-0. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 9 листопада 2014.
  12. ↑ Spring, K. H.; Stiles, W. S. (1948). APPARENT SHAPE AND SIZE OF THE PUPIL VIEWED OBLIQUELY. British Journal of Ophthalmology. 32 (6): 347—354. doi:10.1136/bjo.32.6.347. ISSN 0007-1161. PMC 510837. PMID 18170457.
  13. ↑ Fedtke, Cathleen; Manns, Fabrice; Ho, Arthur (2010). The entrance pupil of the human eye: a three-dimensional model as a function of viewing angle. Optics Express. 18 (21): 22364—76. Bibcode:2010OExpr..1822364F. doi:10.1364/OE.18.022364. ISSN 1094-4087. PMC 3408927. PMID 20941137.
  14. ↑ Mathur, A.; Gehrmann, J.; Atchison, D. A. (2013). Pupil shape as viewed along the horizontal visual field. Journal of Vision. 13 (6): 3—3. doi:10.1167/13.6.3. ISSN 1534-7362.
  15. ↑ Saladin, Kenneth S. Anatomy & physiology : the unity of form and function (вид. 6th). New York, NY: McGraw-Hill. с. 620—622. ISBN 978-0-07-337825-1.
  16. ↑ Human eye. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 20 листопада 2012.
  17. ↑ III Congreso “La Atención a la Diversidad en el Sistema Educativo”. Universidad de Salamanca. Instituto Universitario de Integración en la Comunidad (INICO) LA DEFICIENCIA VISUAL (PDF).
  18. ↑ Romero Domínguez, Lorena R. (2007). La recepción de Electra en Sevilla. La visión de El correo de Andalucía. Número literario. Ámbitos. Revista Internacional de Comunicación. № 16. с. 479—485. doi:10.12795/ambitos.2007.i16.26. ISSN 1139-1979. Процитовано 30 березня 2023.
  19. ↑ Ceguera y discapacidad visual. www.who.int (ісп.). Процитовано 30 березня 2023.
  20. ↑ Epidemiología mundial de la ceguera y de la baja visión, causas y estrategias para su erradicación. www.oftalmo.com (ісп.) . Процитовано 30 березня 2023.
  21. ↑ Ceguera y pérdida de la visión: MedlinePlus enciclopedia médica. medlineplus.gov (ісп.). Процитовано 30 березня 2023.
  22. ↑ Kanski, Jack J. (2004). Oftalmología clínica (вид. 5a ed). Madrid: Elsevier. ISBN 84-8174-758-0. OCLC 60338678.
  23. ↑ Kanski, Jack J. (2004). Oftalmología clínica (вид. 5a ed). Madrid: Elsevier. ISBN 84-8174-758-0. OCLC 60338678.
  24. ↑ Kanski, Jack J. (2004). Oftalmología clínica (вид. 5a ed). Madrid: Elsevier. ISBN 84-8174-758-0. OCLC 60338678.
  25. ↑ Diccionario enciclopédico ilustrado de medicina Dorland (вид. [9a ed., traducida de la 27a ed. inglesa]). Nueva York: Interamericana, McGraw-Hill. 1992. ISBN 84-7615-983-8. OCLC 954511172.
  26. ↑ Varios Autores, Autores Varios (26 липня 2009). Tesis de maestria. TED: Tecné, Episteme y Didaxis. № 26. doi:10.17227/ted.num26-420. ISSN 2323-0126. Процитовано 30 березня 2023.
  27. ↑ Kanski, Jack J. (2004). Oftalmología clínica (вид. 5a ed). Madrid: Elsevier. ISBN 84-8174-758-0. OCLC 60338678.
  28. ↑ Lewis, Sharon Mantik; Heitkemper, Margaret McLean; Dirksen, Shannon Ruff (2004). Enfermería medicoquirúrgica : valoración y cuidados de problemas cĺinicos. Madrid: Elsevier. ISBN 84-8174-723-8. OCLC 61255558.
  29. ↑ Zink, Christoph (1990). Pschyrembel Klinisches Wörterbuch : mit klinischen Syndromen und Nomina Anatomica (вид. 256., neu bearbeitete Aufl.). Berlin: De Gruyter. ISBN 978-3-11-010881-1. OCLC 21564633.
  30. ↑ Leitlinien von BVA und DOG. augeninfo.de. Процитовано 31 березня 2023.
  31. ↑ Trnavec, B.; Vodrazkova, E.; Cernak, A. (2016). Orbital phlegmona from upper eyelid chalazion. Bratislava Medical Journal. Т. 117, № 05. с. 299—299. doi:10.4149/bll_2016_059. ISSN 1336-0345. Процитовано 1 квітня 2023.
  32. ↑ Stye (Hordeolum). Van Nostrand's Scientific Encyclopedia. John Wiley & Sons, Inc. 14 жовтня 2005. Процитовано 1 квітня 2023.
  33. ↑ Carlisle, Bishop of, (Rt Rev. James William Scobie Newcome) (born 24 July 1953). Who's Who. Oxford University Press. 1 грудня 2007. Процитовано 1 квітня 2023.
  34. ↑ Lindsley, Kristina; Nichols, Jason J; Dickersin, Kay (9 січня 2017). Non-surgical interventions for acute internal hordeolum. Cochrane Database of Systematic Reviews. Т. 2017, № 1. doi:10.1002/14651858.cd007742.pub4. ISSN 1465-1858. Процитовано 1 квітня 2023.
  35. ↑ Lindsley, Kristina; Nichols, Jason J; Dickersin, Kay (9 січня 2017). Non-surgical interventions for acute internal hordeolum. Cochrane Database of Systematic Reviews. Т. 2017, № 1. doi:10.1002/14651858.cd007742.pub4. ISSN 1465-1858. Процитовано 1 квітня 2023.
  36. ↑ Deibel, Jonathon P.; Cowling, Kathleen (2013-05). Ocular Inflammation and Infection. Emergency Medicine Clinics of North America. Т. 31, № 2. с. 387—397. doi:10.1016/j.emc.2013.01.006. ISSN 0733-8627. Процитовано 1 квітня 2023.
  37. ↑ Carlisle, Bishop of, (Rt Rev. James William Scobie Newcome) (born 24 July 1953). Who's Who. Oxford University Press. 1 грудня 2007. Процитовано 1 квітня 2023.
  38. ↑ Trnavec, B.; Vodrazkova, E.; Cernak, A. (2016). Orbital phlegmona from upper eyelid chalazion. Bratislava Medical Journal. Т. 117, № 05. с. 299—299. doi:10.4149/bll_2016_059. ISSN 1336-0345. Процитовано 1 квітня 2023.
  39. ↑ Carlisle, Bishop of, (Rt Rev. James William Scobie Newcome) (born 24 July 1953). Who's Who. Oxford University Press. 1 грудня 2007. Процитовано 1 квітня 2023.
  40. ↑ Carlisle, Bishop of, (Rt Rev. James William Scobie Newcome) (born 24 July 1953). Who's Who. Oxford University Press. 1 грудня 2007. Процитовано 1 квітня 2023.
  41. ↑ Deibel, Jonathon P.; Cowling, Kathleen (2013-05). Ocular Inflammation and Infection. Emergency Medicine Clinics of North America. Т. 31, № 2. с. 387—397. doi:10.1016/j.emc.2013.01.006. ISSN 0733-8627. Процитовано 1 квітня 2023.
  42. ↑ Ferri, Fred F. (2013). Preface. Ferri's Clinical Advisor 2013. Elsevier. с. xxiii—xxiv.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Людське_око&oldid=39113070