Акан (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Акан
Akan
Загальна кількість понад 10 млн осіб
Найбільші розселення Гана Гана
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар
Того Того
Нігерія Нігерія
Мова акан
Релігія християнство, іслам


Ака́н (ака́ни) — група народів у Західній Африці.

Територія проживання і чисельність[ред.ред. код]

Народи акан є основним населенням Гани, де проживають у центральних і південних регіонах країни. Також вони живуть у південно-східних і центральних районах Кот-д'Івуару та у північно-західних районах Того. Невеликі аканські спільноти є й у сусідніх державах (західна Ліберія та східна Нігерія).

Чисельність народів акан становить — понад 10 млн осіб (7,5 млн осіб в 1980). В Гані проживає понад 7 млн осіб, Кот-д'Івуарі — бл. 3 млн.[1].

Склад, мова і релігія[ред.ред. код]

До аканських народів входять 3 групи:

Мова аканських народів — акан, належить до нігеро-кордофанської мовної родини, представляє собою групу споріднених між собою діалектів.

Писемність мови акан склалась на основі латинської графіки. В 1978 році було прийнято рішення про запровадження єдиної орфографії, однак на практиці для трьох основних діалектів (аквапім, ашанті та фанті) дотепер використовуються власні письмові стандарти[2].

Переважна більшість аканів християни (протестанти чи католики), також є мусульмани-суніти (зокрема в Кот-д'Івуарі та Нігерії), є прибічники християнсько-африканських церков, зберігаються віруючі місцевих традиційних вірувань.

Історія і господарство[ред.ред. код]

В XV столітті у аканів виникла низка державних утворень, наймогутнішими з яких у XVIIXVIII століттях були конфедерації Ашанті та Фанті, Г'янам та Денчира, що зосередили на своїй території видобуток і торгівлю золотом, работоргівлю тощо.

Разом з іншими народами Золотого Берега (колонія Британії з початку XIX століття) акани вели безперервну боротьбу проти колонізаторів, внаслідок якої в 1957 було утворено незалежну державу Гана.

Історично акани займаються землеробством (мотикове підсічно-вогневе, плантації какао та коли), скотарством, ремеслами. Частина аканів працює в промисловості. Ще в VII столітті акани були знайомі з обробкою міді й бронзи.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Попов В. А. Акан // Народы и религии мира., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999, стор.33
  2. Akrofi C.A., Botchey G.L., Takyi B.K. An English-Akan-Eve-Ga Dictionary., Accra, 1996, стор. 7 (англ.)

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986
  • Андрианов Б. В., Попов В. А. Акан // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», М., стор. 46 (рос.)
  • Manoukian M. The Akan and Ga-Adangme peoples of the Gold Coast., L., 1950 (англ.)
  • Stewart J.M. Niger-Congo, Kwa, «Current trends in linguistics», 1971, v.7 (англ.)
  • Sale J.K. The land and people of Ghana, Philadelphia-N.Y., 1972 (англ.)
  • Попов В. А. Акан // Народы и религии мира., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999, стор.33
  • Christaller J. A dictionary of the Asante and Fante language called Tshi., Basel, 1981 (англ.)
  • Akrofi C.A., Botchey G.L., Takyi B.K. An English-Akan-Eve-Ga Dictionary., Accra, 1996 (англ.)
  • Kotey P. Twi Dictionary (Twi-English / English-Twi)., N.Y., 1998