Амур (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Амур
Амур біля міста Хейхе (Китай)
Амур біля міста Хейхе (Китай)
Витік Аргуні
Гирло в районі Ніколаєвська-на-Амурі
Довжина 4 444 км
Площа басейну 1 855 000 км²
Притоки Анюй, Сунґарі, Уссурі (праві)
Амазар, Зея, Бурея (ліві)
Басейн Амуру
Басейн Амуру
Амур на Вікісховищі

Аму́р (рос. Амур), Хейлунцзян або Хейлун (кит. трад. 黑龍江, нов. 黑龙江, піньїнь Hēilóngjiāng, «річка Чорного дракона») — сьома за довжиною річка Землі, що протікає на кордоні Російської федерації, Китаю. Утворюється злиттям рік Аргунь і Шилка, впадає в Амурський лиман Охотського моря. Гирло в районі Ніколаєвська-на-Амурі має ширину 16 км. Довжина від витоку Аргуні — 4 444 км, площа басейну — 1 855 тис. км².

Найбільші міста на Амурі: Благовєщенськ, Хабаровськ, Комсомольськ-на-Амурі, Ніколаєвськ-на-Амурі.

Опис[ред.ред. код]

За гідрографічними особливостями Амур поділяють на 3 частини. Верхня частина до гирла ріки Зеї (до міста Благовєщенська, довжина 897 км) має гірський характер. Амур тече переважно поміж високими скелястими берегами в горах Великого Хінгану, що поступово відходять від річки. У середній частині (1 003 км — від Благовєщенська до Хабаровська) Амур тече Зейсько-Буреїнською рівниною. Течія спокійна, у руслі багато островів; береги то високі, круті, то низькі, пологі. Нижче гирла Буреї Амур прорізує Буреїнський хребет та Малий Хінган, протікає вузькою долиною. Від села Катерино-Нікольського Амур виходить з гір і далі до Хабаровська тече широкою Амуро-Сунгарійською рівниною. Береги тут переважно низькі, пологі. Ширина русла — 1 км і більше. У нижній частині (біля 950 км) Амур — могутня ріка, шириною 1—2 км, тече Нижньо-Амурською низиною, що має багато озер, з'єднаних з Амуром протоками.

Живлення переважно дощове. Влітку та восени звичайно буває декілька паводків. Весняна повінь незначна через малі снігові запаси. Пересічна річна витрата води Амуру в гирлі 11 000 м³/сек, що дає стік води за рік 347 км³. Льодостав з початку листопада до початку травня у верхів'ях та з кінця грудня до кінця квітня в пониззі. Каламутність Амуру порядку 105–1102 г/м³. За хімічним складом вода Амуру належить до гідрокарбонатного класу і має малу мінералізацію.

Амур багатий на рибу. Видова різноманітність риб Амуру ставить його на перше місце серед річок Росії. Основні промислові риби — лососеві (кета, горбуша — біля 50% річного улову на Амурі), коропові (карась, сазан, товстолоб, верхогляд), амурський сом і щука.

Амур судноплавний на 3 212 км, це — головна водна магістраль Далекого Сходу Росії. Основні пристані: Благовєщенськ, Хабаровськ, Комсомольськ-на-Амурі, Ніколаєвськ-на-Амурі. Вздовж Амуру на протязі 900 км тягнеться державний кордон Росії з Китаєм.

Освоєння Амуру росіянами почалося з 16441651 років (походи загонів Пояркова та Хабарова). Найвідомішим дослідником Амура був Г. І. Невельський (Амурська експедиція 1849—1855).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про річку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Китай Це незавершена стаття з географії Китаю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.