Аортальна недостатність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Недостатність аортального клапану або аортальна недостатність характеризується неповним змиканням аортального клапана під час діастоли, що приводить до виникнення зворотного діастолічного току крові з аорти у лівий шлуночок.

Етіологія[ред.ред. код]

Найчастішими причинами органічної аортальної недостатності є хронічна ревматична хвороба серця (70%) і інфекційний ендокардит. Рідше — атеросклероз, сифіліс, системний червоний вовчак (ендокардит Лібмана — Сакса) і ревматоїдний артрит.

Патофізіологія[ред.ред. код]

При ревматичному ендокардиті відбувається потовщення, деформація і зморщування напівмісячних стулок аортального клапана. У результаті цього, утворюється їх анатомічний дефект, а щільне змикання стулок під час діастоли стає неможливим. Інфекційний ендокардит частіше вражає раніше змінені клапани (ревматичне ушкодження, атеросклероз, вроджені аномалії), викликаючи деформацію, ерозії або перфорацію стулок.

Можливе також виникнення відносної аортальної недостаточності у результаті розширення аорти і фіброзного клапанного кільця при артеріальній гіпертензії, синдромі Марфана, атеросклерозі і аневризмі аорти будь-якого генеза. Ізольована вроджена аортальна недостатність буває рідко і частіше сполучається з іншими вродженими вадами.

Наявність аортальної недостаточності обумовлює повернення значної частини крові викинутої в аорту, під час діастоли назад, у лівий шлуночок Об'єм крові, що повертається до лівого шлуночка, може перевищувати половину всього серцевого викиду. Таким чином, при аортальній недостаточності, лівий шлуночок наповняється як із лівого передсердя, так і шляхом аортальної регургітації, що приводить до збільшення його кінцевого діастолічного об'єму і діастолічного тиску в порожнині.

Як наслідок, лівий шлуночок збільшується і значно гіпертрофується (кінцевий діастолічний об'єм лівого шлуночка при нормі 60-130 мл, може досягати 400 мл і більше.

Наслідки[ред.ред. код]

Основними гемодинамічними наслідками аортальної недостаточності є:

  1. Компенсаторна ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка (гіпертрофія + дилатація), що виникає на самому початку формування вади.
  2. Ознаки лівошлуночкової систолічної недостатності, застою крові в малому колі кровообігу і легеневої гіпертензії при декомпенсації.
  3. Порушення перфузії периферичних органів і тканин, недостатність коронарного току крові і "фіксований" серцевий викид.

Види[ред.ред. код]

Розрзняють чисту і поєднану з аортальним стенозом аортальну недостатність: комбіновану аортальну ваду з перевагою недостатності, комбіновану аортальну ваду з перевагою стенозу, комбіновану аортальну ваду без явного переваги.

Клінічні ознаки[ред.ред. код]

Основними клінічними ознаками аортальної недостаточності є:

  1. Специфічній ревматичний анамнез, наявність хронічної ревматичної хвороби серця і ХСН.
  2. Безпосередні ознаки ушкодження аортальних клапанів при їх візуалізації (доплер-ЕхоКГ).
  3. Прямі ознаки аортальної регургітації: убиваючий діастолічний (протодіастолічний) шум над аортою. Шум починається одразу після значно послабленого ІІ тону (фізикальне обстеження, ФКГ, доплер-ЕхоКГ).
  4. Специфічна, за рахунок збільшеного лівого шлуночка аортальна конфігурація серця, "силует качки" (РОГК).
  5. Виражена гіпертрофія і систолічне перевантаження ЛШ (ЕКГ, доплер-ЕхоКГ)
  6. Периферичні гемодинамічні наслідки аортальної регургітації: низький діастолічний тиск, помірна систолічна гіпертензія, погіршення перфузії головного мозку (запаморочення, дисциркуляторна енцефалопатія), серця (коронарна недостатність, метаболічні некрози міокарда).

Посилання[ред.ред. код]