Апоксіомен
| Апоксіомен | |
| Дата створення / заснування | 330-ті до н. е. |
|---|---|
 | |
| Місце розташування | Музеї Ватикану |
| Жанр | ню |
| Творець | Лісіпп |
| З матеріалу | мармур[1] |
| Зображує | чоловік (особа), ню і спортсмен |
| У збірках | Музеї Ватикану |
| Інвентарний номер | 1185[2] |
| Висота | 205 см |
 | |
 Апоксіомен у Вікісховищі | |
Координати: 41°54′24″ пн. ш. 12°27′12″ сх. д. / 41.90673055558333004° пн. ш. 12.453513888917° сх. д.
Апоксіомен (грец. Αποξυόμενος) — один з типів давньогрецької статуї, зображення атлета, який чистить себе стригілем.
Збережені екземпляри[ред. | ред. код]
Найбільш відомим є «Анаксіомен» Лісіппа Сікіонського, придворного скульптора Александра Македонського, зроблений у 330 році до н. е. Бронзовий оригінал втрачено, він відомий за описом Плінія Старшого у «Природній історії». Пліній повідомляє, що римський воєначальник Марк Віпсаній Агріппа встановив шедевр Лісіппа у зведених ним «Термах Агріппи», близько 20 року до н. е. Пізніше імператор Тіберій так полюбив статую, що повелів перенести її до своєї спальні[3].
Збережена копія, виконана з пентелійського мармуру, знайдена у 1849 році у римському районі Трастевере. Знаходиться у Музеї Пія-Климента у Ватикані (під ім'ям «Ватиканського»). Трошки більша, ніж у натуральну величину, вона виражає новий канон пропорцій, впроваджений Лісіппом: зі злегка меншою головою (1:8 від загальної висоти, проти 1:7 у Поліклета), довшими і тоншими кінцівками. Пліній, посилаючись на самого Лісіппа, зауважує: інші скульптори «зображують людей такими, якими вони є насправді, він зображує їх такими, якими вони уявляються»[4]. Лісіпп ставив фігуру у правдивий контрапост, з витягнутою рукою, щоб передати відчуття руху і вигідні аспекти з різних кутів зору[3].
Пліній також згадує використання мотиву «Апоксіомена» іншими скульпторами — Поліклетом і його учнем Дедалом Сікіонським.
У 1896 в Ефесі знайдені 234 окремих уламки бронзової статуї, які наразі знаходяться у Музеї історії мистецтв Відня. Вона зображує атлета, який чистить руки від пилу та поту[5]. Можливо, це робота самого Поліклета.
Повністю збережена бронзова статуя «Анаксіомена», зі стригілем у лівій руці, знайдена Рене Вутеном у північній частині Адріатичного моря, між острівцями Веле Орюле і Козяк, поблизу острова Лошинь (Хорватія) у 1996 році. Скульптура лежала на морському дні, покрита губками й іншою морською живністю. Всі частини статуї збереглися, хоча голова відкололась від тіла. 192 см заввишки, статуя, як припускають, є давньогрецькою копією (ІІ-І ст. до н. е.) «Апоксіомена» Лісіппа. Наразі вона слугує експонатом Музею Мімара у Загребі (під ім'ям «Хорватський Апоксіомен»)[6].
Поряд з цілими статуями, музеї світу зберігають і фрагменти античних «Апоксіоменів». У петербурзькому Ермітажі знаходиться копія голови, знайдена у XIX ст[7]. Інша бронзова голова знаходилася у колекції Бернардо Нані у Венеції з початку XVIII ст. (наразі — у Музеї Мистецтв Кімбелл, штат Техас)[8], припускають, що її знайшли на Пелопоннесі.
Див. також[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Апоксіомен Ватиканський, (4:15), фільм Khan Academy (англ.) |
- Афродіта Кнідська — статуя Праксітеля
- Афродіта Мілоська — статуя Агесандра Антіохійсьского (?)
- Боргезький борець — статуя Агасія
- Венера Капітолійська
- Венера Таврійська
- Дискобол — статуя Мирона
- Дискофор
- Діадумен — статуя Поліклета
- Дорифор («Списоносець») — статуя Поліклета
Галерея[ред. | ред. код]
 | Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
-
Апоксиомен. 1800-е гг. Мрамор. Ватикан -
Апоксиомен из Эфеса. Бронза. Эфесский музей. Хофбург, Вена -
Хорватский Апоксиомен. II—I в. до н. э. Мали-Лошинь, Хорватия -
Слепок статуи в Музее изобразительных искусств им. А. С. Пушкина, Москва -
Тонированный слепок. Музей изобразительных искусств им. А. С. Пушкина, Москва -
«Мемориал павшим». Ч. Баццани. 1932. Мачерата, Италия (Марке) -
«Царскосельский Апоксиомен». 1851. Гальванокопия. Гранитная терраса, Екатерининский парк Царского Села -
Лувр -
Відень
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ватиканський Апоксіомен |
|
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хорватський Апоксіомен |
- Словарь античности. — Перевод с немецкого. М.: Прогресс. Лейпцигский Библиографический институт. 1989.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://viamus.uni-goettingen.de/fr/sammlung/ab_rundgang/q/08/01
- ↑ http://www.museivaticani.va/content/museivaticani/it/collezioni/musei/museo-pio-clementino/vestibolo-quadrato-e-gabinetto-dell-apoxyomenos/apoxyomenos.html
- ↑ а б Apoxyomenos.
- ↑ Lysippos. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015.
- ↑ Steven Lattimore, «The Bronze Apoxyomenos from Ephesos» American Journal of Archaeology 76.1 (January 1972:13-16) p. 13.
- ↑ Valvanis, P. (David Hardy, tr), "Bronze statues from the depths of the sea, " in Tzalas, ed., Great Moments in Greek Archaeology (Los Angeles: J. Paul Getty Museum) 2007:359-60.
- ↑ O. Waldhauer, Die Antiken Skulpturen der Hermitage, vol. II (1913) cat. no. 140, noted in Lattimore 1972
- ↑ Bronze head of an Apoxyomenos[недоступне посилання з лютого 2019]