Артур Шустер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Шустер
Ім'я при народженні нім. Franz Arthur Friedrich Schuster
Народився 12 вересня 1851(1851-09-12)[1]
Франкфурт-на-Майні, Вільне місто Франкфурт, Німецький союз
Помер 14 жовтня 1934(1934-10-14)[2][3] (83 роки)
Беркшир, Англія, Велика Британія
Країна  Німеччина
 Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльність фізик, статистик, викладач університету
Alma mater Манчестерський університет
коледж Святого Джонаd
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Галузь сейсмологія
Заклад Манчестерський університет
Посада секретар[d], президент[d] і Ленґвортівський професор
Вчене звання Beyer Chair of Applied Mathematicsd
Вчителі Джеймс Клерк Максвелл
Членство Лондонське королівське товариство
Королівське товариство Единбурга
Національна академія наук США
Манчестерське літературно-філософське товариствоd
Батько Francis Joseph Schusterd[4][5]
Мати Marie Pfeifferd[4][5]
Брати, сестри Ernest Joseph Schusterd[4]
Felix Schusterd[4]
Paula Schusterd[4]
У шлюбі з Emma Caroline Elizabeth Lovedayd[4]
Діти Norah Schusterd
Нагороди
Автограф

CMNS: Артур Шустер у Вікісховищі

Сер Франц Артур Фрідрих Шустер (нім. Franz Arthur Friedrich Schuster; 1851—1934) — англійський фізик, член Лондонського королівського товариства (1879), віце-президент в 1919—1924 рр.

Біографія[ред. | ред. код]

Артур Шустер народився 12 вересня 1851 року під Франкфуртом-на-Майні, в єврейській родині. У 1875 році став британським підданим і в тому ж році був призначений керівником експедиції в Сіам для вивчення затемнення сонця.

Затемнення 6.04.1875[en]
Фото Артура Шустера

6.04.1875

Продовжував навчання в Манчестерському університеті. У 1876—1881 рр. працював в Кавендіській лабораторії Кембриджського університету, в 1881—1907 рр. — професор університету.

Роботи з оптики, спектроскопії, вивчення проходження струму через гази, земному магнетизму, калориметрії, радіометрії, сейсмології.

У 1882 році Артур Шустер поїхав спостерігати сонячне затемнення в Єгипет і отримав першу фотографію спектра сонячної корони. Довів, що провідність газу обумовлена ​​його іонами. Прийшов до висновку, що катодні промені виникають в результаті бомбардування прискореними поблизу катода в сильному полі йонами газу. Перший показав, що відношення заряду до маси можна визначити за відхиленням катодних променів в магнітному полі (1884).

У 1890 році визначив верхню і нижню межі для відношення заряду до маси частинок катодних променів. У 1897 році перший припустив існування електрона в атомі. У 1900 році А. Шустер виконав перші систематичні дослідження процесів в іскрі. Побудував магнітометр (магнітометр Шустера — Сміта).

У 1893 році вчений був нагороджений Королівської медаллю Лондонського королівського товариства.

Сер Артур Шустер помер 17 жовтня 1934 року в Беркширі.

На честь Шустера названий кратер на Місяці.

Примітки[ред. | ред. код]