Антуан Анрі Беккерель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антуан Анрі Беккерель
Henri Becquerel.jpg
Народився 15 грудня 1852
Париж, Франція.
Помер 25 серпня 1908
Ле-Круазік (Бретань)
Громадянство Франція Франція
Галузь наукових інтересів фізика, хімія
Заклад Національна консерваторія мистецтв і ремесел
Політехнічна школа
Національний музей натуральної історії
Alma mater Політехнічна школа
Національна школа мостів і шляхів
Вчене звання професор
Відомі учні Марія Кюрі
Відомий у зв'язку з: рентгенівське випромінювання
Нагороди
Nobel prize medal.svg
Нобелівська премія з фізики 1903
Nobel prize medal.svg

Антуан Анрі Беккерель (фр. Antoine Henri Becquerel) (15 грудня 185225 серпня 1908) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики та один з першовідкривачів радіоактивності.

Зміст

[ред.] Ранні роки

Беккерель народився в Парижі в сім'ї вчених, яка, рахуючи його самого, його сина, батька — Александра Едмона, діда — Антуана Сезара, дала чотири покоління учених. Він здобув наукову освіту в Політехнічній школі (X1872) і інженерну освіту в Національній школі мостів і шляхів (фр. École Nationale des Ponts et Chaussées) (1874). У 1874 р. Беккерель оженився на Люсі Жамен, яка народила йому сина Жана і померла від родів (1878). Беккерель оженився на Луїзі Дезіре Лор'є у 1890 р. У 1889-му став членом Французької академії наук.

[ред.] Наукова праця

В 1892 р. Беккерель став третьою людиною з їх сім'ї, яка очолила кафедру фізики в Національному музеї натуральної історії (фр. Muséum national d'histoire naturelle). У 1894 р. він став головним інженером в управлінні мостів і доріг.

У 1896 р. Беккерель випадково відкрив радіоактивність під час робіт по дослідженню фосфоресценції в солях урану. Досліджуючи роботу Рентгена, він загорнув флюоресціючий матеріал — уранілсульфат калія в непрозорий матеріал разом з фотопластинами, з тим, щоб приготуватися до експерименту, що вимагає яскравого сонячного світла. Проте ще до здійснення експерименту Беккерель виявив, що фотопластини були повністю засвічені. Це відкриття спонукало Беккереля до дослідження спонтанного випускання ядерного випромінювання. У 1903 р. він отримав спільно з П'єром і Марією Кюрі Нобелівську премію по фізиці «На знак визнання його видатних заслуг, що виразилися у відкритті мимовільної радіоактивності».

Зображення фотопластини Беккереля, яка була засвічена випромінюванням солей урану. Ясно видно тінь металевого мальтійського хреста, поміщеного між пластинкою і сіллю урану.

[ред.] Останні роки

Помер у віці 55 років у Ле-Круазік (Бретань).

У його честь названа одиниця радіоактивності в системі одиниць СІбекерель (Bq). Також один кратер на Місяці і один на Марсі названі в його честь.

[ред.] Посилання

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами