Байройт

Байройт
	Герб
Країна	Німеччина
Федеральна земля	Баварія
Обербургомістр	Міхель Холь (ХСС)
Площа	66,92 км²
Населення	72 716 (2007)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	0921 in Teilen 09201, 09209
Поштовий індекс	95401-95448
Автомобільний код	BT
Офіційний код	09 4 62 000
Офіційний сайт	http://www.bayreuth.de/
	; Байройт
	; Байройт

Байройт (нім. Bayreuth, також Байрейт) — місто земельного підпорядкування в Німеччині, розташоване в Землі Баварія. Є адміністративним центром округу Верхня Франконія.

Загальні дані [ред.]

Байройт знаходиться на Червоному Майні, південніше витоків Майну, між Фіхтелем та Франконською Швейцарією.

Населення Байройта становить 72 716 осіб (на 30 липня 2007 року).

Місто охоплює площу 66,92 км².

Адміністративний поділ міста [ред.]

Байройт складається з 39 районів:

1: Westliche Innenstadt
2: Ostliche Innenstadt/Obere Roth
3: Cosima-Wagner-Stra?e/ Nurnberger Stra?e/Universitatsstra?e
4: Sudostliche Innenstadt
5: Sudwestliche Innenstadt
6: Birken
7: Justus-Liebig-Stra?e/Quellhofe/Ruckertweg
8: Leuschnerstra?e/Ludwig-Thoma-Stra?e
9: Saas
10: Bismarckstra?e/Friedrichstra?e/Moritzhofen
11: Freiheitsplatz/Malerviertel
12. Erlanger Stra?e/Wolfsgasse
13: Jakobshof
14: Hetzennest/Braunhof/Fantaisiestra?e
15: Meyernberg
16: Nordlicher Roter Hugel
17: Gruner Hugel/Wendelhofen
18: Kreuz
19: Herzoghohe/Am Bauhof
20: Nordliche Innenstadt
21: Carl-Schuller-Stra?e/Burgerreuther Stra?e/Gutenbergstra?e
22: Gartenstadt
23: Burgerreuth/Gravenreutherstra?e
24: St. Georgen/Gruner Baum/Burg
25: Ostliche Hammerstatt
26: Westliche Hammerstatt
27: Bernecker Stra?e/Insel/Riedelsberg
28: Industriegebiete St. Georgen
29: St. Johannis
30: Neue Heimat
31: Oberkonnersreuth
32: Laineck
33: Westlicher Roter Hugel
34: Eubener Stra?e/Furtwanglerstra?e/Schupfenschlag/Hohe Warte
35: Seulbitz
36: Aichig/Grunau
37: Thiergarten/Destuben
38: Oberpreuschwitz
39: Wolfsbach

Історія міста [ред.]

Байройт уперше згадується 1194 року в документі єпископа Отто II Бамберзького як Баварська вирубка.

Спочатку (напр., 1199 року) Байройт називали villa (село), але вже 1232 року в одному з документів його вперше названо civitas (місто).

Десь між 1200 і 1230 роками Байройт здобув права міста. До 1248 року правителями міста були графи Андекса-Меранії. Центр міста донині зберіг типову структуру баварської центральної площі: у центрі будівля муніципалітету, поблизу — церква й на узвишші — замок.

1248 року місто перейшло у власність бургграфа Фрідріха III, ставши частиною держави, якою володіла франконська гілка династії гогенцоллернів. 1361 року імператор Карл IV надав право карбування монет бургграфові Фрідріху V для міст Байройт і Кульмбах.

1421 року Байройт уперше з'являється на географічній карті. Після поділу держави, Байройт стає частиною графства Кульмбах. Місто кілька раз страждало від чумних епідемій і війн, а 1430 року його було зруйновано внаслідок гуситських війн. Ще 1528 року (за 10 років до початку реформації) правителі франконських маркграфських областей долучилися до лютеранської віри.

1605 року з необережності виникла велика пожежа, яка знищила 137 із 251 міських будинків. 1620 року лютувала чума, а в 1621 році сталася ще одна велика пожежа.

Поворотним пунктом в історії міста став 1603 рік, коли маркграф Кульмбаха (Бранденбург-Кульмбах) Крістіан вирішив перенести свою резиденцію до Байройта. Будівництво нової столиці припинялося через тридцатирічну війну, однак пізніше життя в місті повернулося до нормального і було зведено чимало будинків у стилі бароко.

«Золоте століття» Байройта настало під час правління маркграфині Вільгельміни, старшої дочки прусського короля Фрідріха Вільгельма I і сестри Фрідріха Великого. Вона побудувала кілька парків і замків, які збереглися донині і визначають вигляд міста. Також за її правління було збудовано Маркграфський оперний палац - одну з найвідоміших будівель у стилі бароко, які збереглися.

1769 року, не лишивши спадкоємця, помер останній маркграф князівства Байройт, і місто-державу було анексовано прилеглим князівством Ансбах. Байройт перестає бути столицею. Невдовзі після цього місто і його околиці стають провінцією Прусського королівства (1792), потім Франції (1806) і, нарешті, Баварії (1810).

1872 року до міста переїхав композитор Ріхард Вагнер, який тут зумів здійснити мрію: побудувати грандіозний оперний театр саме для демонстрації головного твору свого життя — «Кільце Нібелунга».

Під час Другої Світової війни місто вважали одним із осередків ідеології нацизму завдяки особливій увазі Гітлера до фестивалів Вагнера, які тут відбувалися.

Табір переміщених осіб [ред.]

Після Другої світової війни в Байройті існував табір переміщених осіб «Леопольд Касерне» (нім. Leopold Kaserne), в якому перебувало 1900 українців. Командант табору — д-р Ценко Микола.

У 1945 році в таборовій гімназії було засновано хор. Теорію музики викладав професор і композитор Недільський Іван, а керувала хором професор Огроднік-Жилава Анастазія. На запрошення Міського хору Байройту декілька гімназійних хористів, головним чином басів, виступали в славному «Фестшпільгаузі» Ріхарда Ваґнера, щоб підсилити виступ хору.

Тут діяло спортивне товариство УСТ Дніпро (Байройт).

Наука та освіта [ред.]

Значним поштовхом у розвитку міста стало відкриття тут у 1975 році Байройтського університету. На 6-ти його факультетах 2009 року навчалося понад 9000 студентів.

Культура [ред.]

Байройт відомий багатим культурним життям:

у місті працюють 2 оперні театри — Байройтський театр і Маркграфський оперний театр;
Байройт відомий у Німеччині і за її межами здебільшого завдяки щорічному Вагнерівському музичному фестивалю, який відбувається у приміщені Байройтського театру. Раз на рік там виконується лише музика Вагнера, здебільшого його опери, що тривають декілька годин. На ці опери з'їжджається патріотично-орієнтована публіка, відомості та представники політичної еліти. Квитки на концерти пересічним слухачам доводиться замовляти за 10 і більше років наперед.