Амурська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Амурська область
Амурская область
Flag of Amur Oblast.svg Coat of arms of Amur Oblast.png
Прапор Амурської області Герб Амурської області
Амурська область на карті Росії
Амурська область на карті Росії
Обласний центр Благовєщенськ
Площа

- Усього
- % водн. пов.

14-а

363 700 км²
0,9

Населення

- Усього
- Густота

59-а

бл. 827 761 [1] (2011)
бл. 2.28 ос./км²

Федеральний округ Далекосхідний
Економічний район Далекосхідний
Автомобільний код 28
Державна мова російська
Часовий пояс MSK+6 (UTC+10)

Аму́рська о́бласть — область на Далекому Сході Російської Федерації.

Зміст

[ред.] Природа

Територія Амурської області обмежена на заході Ольокминським Становиком, на півночі — Становим хребтом, на сході — хребтом Турана і на півдні — річкою Амуром.

На південь від Станового хребта в межах Амурської області із заходу на схід простяглися хребти — Тукурінгра і Джагди. На південь від Станового хребта лежить Верхньозейська рівнина. На південному сході від Амура і Зеї — велика Зейсько-Бурейська рівнина.

Корисні копалини: золото, буре вугілля (Нижньозейський буровугільний басейн), торф, мармур, азбест, каолін та ін.

Клімат Амурської області різко континентальний. Амурська область перебуває під впливом далекосхідних мусонів. Пересічна температура січня від —24 до —32°; липня від +18 до +21°. Річна кількість опадів 300—600 мм, максимальна влітку. Зима малосніжна, з сильними морозами, ясними сонячними днями. Літо сонячне, тепле. Вегетаційний період близько 150 днів. На півночі Амурської області переважно острівна багаторічна мерзлота.

Головні ріки — Амур і його притоки: Зея з Селемджею, Бурея (низов'я) та ін. Повінь на ріках влітку.

Ґрунти переважно підзолисті, на Зейсько-Бурейській рівнині здебільшого чорноземоподібні; поширені дерново-лучні, підзолисто-болотні та болотні.

[ред.] Флора і фауна

Флора і фауна Амурської області дуже різноманітні за характером і видовим складом (стик Сибірської, Маньчжурської і Охотсько-Аянської біогеографічних провінцій). Ліси займають понад 40 % території, з них половина — хвойні. На південному заході — даурська модрина, ялина, сосна, смерека, кедровий ялівець; на південному сході мішані лісидуб, клен, ясен, липа, береза, ільм, амурська акація, амурський бархат (коркове дерево), маньчжурський горіх.

Тварини: вивірка лісова, вовк, борсук, видра річкова, росомаха, рись, ведмідь бурий, горностай, лось, сарна сибірська, ізюбр; з птахів — глухар, рябчик, уссурійський тетерев, у горах тундрова куріпка.

[ред.] Влада

Губернатор Амурської області Олег Миколайович Кожем'яко.

2 березня 2008 відбулися вибори в Законодавчі збори Амурської області. Головою Зборів став секретар політради регіонального відділення «Єдиної Росії» Микола Швець. При явці 69,68 відсотка «Єдина Росія» набрала 62,43 %, КПРФ — 17,54 %, ЛДПР — 11,01 % голосів. Ці три партії, що пройшли до обласного парламенту, сформували там свої фракції.

[ред.] Населення

За даними перепису 2002 року населення Амурської області складало 902 тисячі осіб:

[ред.] Адміністративний поділ

[ред.] Населені пункти

В Амурській області 9 міст, 21 селище міського типу, 289 сільських адміністрацій, усього 608 сільських населених пунктів, з них 6 покинутих.

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
2007
Благовєщенськ 209,1 Сковородіно 9,9
Бєлогорськ 67,6 Новобурейський 8,9
Свободний 60,8 Тамбовка 8,1 (2003)
Тинда 38,6 Возжаєвка 7,3 (2003)
Зея 27,2 Поярково 7,3 (2003)
Райчихінськ 23,3 Талакан 7,2
Шимановськ 22,1 Івановка 6,8 (2003)
Завітінськ 13,2 Срєднебєлая 6,4 (2003)
Прогрес 13,1 Константіновка 5,9 (2003)
Серишево 11,9 Єрофей Павлович 5,5
Магдагачи 11,3 Бурєя 5,5
Єкатерінославка 10,6 (2003) Углегорськ 5,3
Архара 9,9

[ред.] Посилання

[ред.] Джерела

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

[ред.] Див. також

[ред.] Примітки

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами