Запорожжя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запорожжя

Coat of arms of the Cossack Hetmanat.svg

Герб запорозьких козаків.

Ukraine-Zaporozzhya.png

   Карта Запорожжя (18 століття).

VaslkivskyStorozhaZaporozkihVolnostey.jpg

На варті в степу.

Запорожжя — історичний український регіон, етнокультурний регіон України. Охоплює територію сучасних Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської, а також частково Запорізької, Луганської , Миколаївської та Херсонської областей України.

3Запорожжя.jpg

Етимологія[ред.ред. код]

Назва «Запорожжя» походить від порогів в нижній течії Дніпра. Землі, які знаходились південніше Києва, «за порогами», отримали назву «запорозьких», а край — «Запорожжя». Етимологія назви регіону вказує на північноукраїнське походження.

Історія[ред.ред. код]

Початково регіон Запорожжя охоплював собою невелику територію «за порогами» вздовж річки Дніпра, не межі кордонів Великого князівства Литовського та Кримського ханства. Цей регіон розташовувався у так званому Дикому Полі, буферній зоні між двома вищезгаданими державами.

Після заснування українськими козаками у 16 столітті в Запорожжі козацької військової прото-державної організації Запорозька Січ, межі регіону розширилися і стали ототожнюватися з територією, що була підконтрольна цій організації. З 2-ї половини 17 — 18 століття Запорожжям називали володіння Війська Запорозького Низвого з центром у Січі, що простиралися від Південного Бугу на заході до Сіверського Дінця на сході.

Універсал Стефана Баторія 1576 :

Його королівська милість,за вказані пункти , а саме за вірну і хоробру лицарську службу, якою запорозькі козаки знищили сильні варварські війська, поклали кінець їхній спразі на християнську кров, зупинили їхні безчесні грабіжницькі напади на Польську корону та Україну і закрили їм входи на Україну і Польщу, а також всі їхні незліченні наглі напади на християнські країни хоробрими грудьми відбили, в нагороду за цю службу, запорозькому козацтву до зимівників виділяється місце для їх покалічених ворогом товаришів там де вони бажають : запорозьким козакам на нижньому Дніпрі - місто Трахтемирів разом з монастирем та перевозом, крім того їх старе місто Чигирин і також землі вниз по Дніпру від Трахтемирова до Чигирина і далі до степів , які вже їм належать, всі ці землі разом з містечками, селами та хуторами, які там знаходяться, разом з місцями для ловлення риби на берегах Дністра і ін. промислами, а також старе запорозьке місто Самар разом з перевозом та землями на нижньому Дніпрі а саме : від невеликої річки Орел ( суч. Оріль) і вниз по Дніпру до Кримських степів і до Пасовиськ ногайців і далі через Дніпро,від лиману Дніпра і Богу до Очакова , які їм вже давно належали крім Очакова , і також далі вверх по ріці Буг до ріки Синюхи і від самарської Землі через степи до ріки Дон, де ще запорожці під гетьманом Прецлавом Лянцкоронським свої зимівники мали - надаю в довічне користування.[1]


Після ліквідації козацької організації і Січі в 1775 році назву "Запорожжя" було штучно виведено з користування, а землі, які Російська імперія захопила наприкінці XVII - XVIII ст. (Запорожжя, європейські володіння Кримського ханства, турецький Єдісан), було поіменовано Новоросією.

Субрегіони[ред.ред. код]

Паланковий устрій Вольностей Війська Запорозького (1734–1775 рр.)

У 18 столітті Запорожжя поділялося на субрегіони, центрами яких виступали адміністративні центри паланок запорозьких козаків.

Географічно у Великому Запорожжі знаходяться сучасні географічні області: Надпоріжжя, Посамар'я (Присамар'я), Поорілля (Приорілля), власне Запорожжя (униз Дніпром від порогів, де розташовувалися усі запорозькі Січі), Інгулеччина, Поінгулля (Приінгулля), Побожжя (Побужжя), Донеччина, Луганщина, Бахмутщина.

Дивіться також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Die kosaken in ihrer geschichtlichen entwickelung und gegenwärtigen zuständen, Riegel 1860., Berlin