Болотов Андрій Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Andrei Bolotov.jpg

Андрі́й Тимофі́йович Бо́лотов (*7 (18) жовтня 1738(17381018), Дворяниново — †4 (16) жовтня 1833) — російський учений і письменник, один з основоположників російської агрономічної науки.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в с. Дворяниново Тульської губернії в сім'ї поміщика. Освіту здобув самонавчанням. До 1762 перебував на військовій службі; вийшовши у відставку, зайнявся вивченням сільського господарства. Болотов сформулював важливі загальноагрономічні положення з питань обробітку ґрунту, застосування добрив, боротьби з бур'янами, чергування культур. Надавав великого значення лісорозведенню, впровадженню нових сільськогосподаських рослин. Виводив нові сорти плодових культур. Виявив і правильно оцінив явище дихогамії (неодночасне визрівання тичинок і маточок двостатевих квіток) як найважливішу передумову перехресного запилення. В історію російської літератури Болотов увійшов своїми автобіографічними записками.

На його честь названо астероїд 7858 Болотов[1].

Шедевр Болотова- парк в Богородицьку[ред.ред. код]

Генплан парку в м. Богородицьк, на 1785 р.

До створення пейзажного парку в садибі Шкуріна, дитини Катерини ІІ, в Богородицьку залучили самого Андрія Болотова[2]. Той старанно вивчив місцевість, ретельно малював нові павільйони і краєвиди, виправляв помилки і недоліки. І лише після цього будував павільйони і окремими ділянками планував-збільшував сам парк. Все цікаве на ділянці зберігали як Іван Старов, так і Андрій Болотов. Так, Старов зберіг барокову вежу-дзвіницю і приєднав її до невеликого ансамбля. Діяльність паркобудівника Болотова була не менш творча. Він зберіг давній гай неподалік садиби, де створив три майстерні діагональні просіки, котрі розкрили найкращі краєвиди місцини. Ділянки пейзажного парку обережно прикрасили то звивистими стежками чи вазою на постменті, то сходинками, то острівцями на ставку. Так Болотов обіграв береги ставка після запруди місцевої річки Уперти. Паркобудівник був ще й художником-аматором і зафіксував створений ним парк в серії акварелей. Завдяки цому давно здичавілий і захаращений парк постає перед дослідниками в його первісному вигляді. Андрій Болотов використав всі найкращі досягнення як європейського, так і російського паркобудівництва, і власного досвіду. Не дивно, що парк в Богородицьку визнали серед найкращих садибних.

Твори[ред.ред. код]

  • Избранные сочинения по агрономии, плодоводству, лесоводству, ботанике. М., 1952.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
  2. Вергунов А. П. Горохов В. А. «Русские сады и парки», М. Наука, 1988, с. 114

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]